Біполярний психоз: ознаки, методи лікування

Біполярний психоз маніакального і депресивного типу — це явище, яке визнається психічним відхиленням і може спостерігатися у людей різних вікових категорій. Розглянемо головні прояви даного розладу, а також основні причини його утворення і способи лікування.

Історія захворювання

Вивчення розглянутої проблеми було розпочато в 1854 році. У всякому разі, саме цим роком датується перша відображення симптомів даного психологічного розладу в науковій літературі. Перші згадки про нього були зроблені в роботах великих французьких психіатрів Байярже і Фальре. Трохи пізніше ця патологія була більш детально вивчена в роботі іншого фахівця в цій сфері — Крепеліна.

Відомо, що первісна назва біполярного розладу — маніакально-депресивний психоз. З 1993 року, після його внесення в МКБ-10, діагноз був перейменований більш доречно. Психіатри обґрунтували таке рішення тим, що за даної патології виникнення психозів спостерігається далеко не завжди.

Загальна характеристика

Біполярний розлад (маніакально-депресивний психоз) — це таке явище, яке досить часто зустрічається у сучасній психіатрії. Особливість даного розладу полягає в тому, що воно проявляється у вигляді регулярних аффектных порушень, або, якщо сказати простою мовою, безпричинними різкими змінами настрою.

Психіатри відзначають, що у пацієнтів, що мають даний тип розлади, регулярно спостерігається зміна манії (в деяких випадках — гипомании) депресією і навпаки. У певні періоди клінічна картина даної проблеми проявляється у вигляді настання стійкої депресії або тільки манії. В деякі моменти можуть спостерігатися проміжні або змішані стану.

У кого діагностується

В даний час немає точних даних щодо віку пацієнтів з даним розладом. Практика показує, що більша частина пацієнтів психіатрів знаходяться у віці від 25 до 45 років. Більше того, статистика показує, що люди, які перебувають у середній віковій категорії, мають униполярную форму захворювання, а ті, що молодші — біполярну.

Як показує практика, якщо раніше не спостерігалося розладів розглянутого типу, то перший криза може статися у віці після 50 років — саме так трапляється у 20% пацієнтів психіатрів, які страждають біполярним відхиленням.

Що стосується визначення схильності до розладу біполярного типу по статевій приналежності, то симптоматика біполярного психозу спостерігається у жінок частіше, ніж у чоловіків (в 1,5 рази більше випадків).

Практика показує, що повторення спалахів симптомів, характерних для біполярного розладу, спостерігається майже у всіх випадках (близько 90%). Говорячи про наслідки такого явища, варто відзначити їх велику серйозність, так як в середньому близько 30-50% пацієнтів зі стійким порушенням через певний час втрачають працездатність і отримують інвалідність.

Причини розвитку симптоматики

В даний час фахівці в області психіатрії не можуть вказати певний перелік точних причин, які тягнуть за собою гарантоване зміна в психіці, іменоване біполярним маніакальним психозом. Замість цього вони відзначають, що причини криються у внутрішніх чинниках і вплив середовища. Фахівці також відзначають, що можливість набуття такого захворювання напряму залежить від спадкової схильності.

На сьогоднішній день існує певний перелік факторів, які, на думку фахівців в області психіатрії, сприяють формуванню, зміцненню і розвитку маніакально-депресивного розладу біполярного типу. До числа таких належать:

  • емоційна лабільність (нестійкість);
  • наявність у особи ознак шизоїдного типу особистості (монотонність, емоційна холодність, бажання усамітнення, наявність раціоналізації);
  • тривожність;
  • підвищена недовірливість;
  • схильність до меланхолічного поведінки (стриманість у прояві різних емоцій, наявність високої чутливості, підвищена стомлюваність);
  • присутність ознак статотимического типу особистості (підвищений рівень відповідальності, постійна вимога від оточуючих дотримання певного порядку, педантичність).
Дивіться також:  Афективний синдром: причини, діагностика, лікування, профілактика

Крім усього перерахованого, на думку психіатрів, ризик розвитку симптомів біполярного психозу значно зростає у жінок в період різких коливань показників гормонального фону. Яскравими прикладами таких є моменти менструальних кровотеч, а також під час клімаксу або в післяпологовий період. Особливо ризик розвитку такого захворювання великий для тих жінок, у яких в анамнезі вказаний факт наявності короткочасних психозів у післяпологовий період.

Форми хвороби

Слід зазначити, що поняття про біполярному афективному психозі передбачає кілька форм захворювання, в яких воно може бути виражено. Що стосується класифікації форм розладів, то вона проводиться на підставі того, переважання якихось явищ можна спостерігати в клінічній картині пацієнта: манії або депресії, а також по тому, в якому порядку вони чергуються між собою.

Говорячи про проблеми, що розглядається, варто відзначити те, що вона може протікати в двох формах: біполярної і уніполярної. При цьому біполярним розладом буде визнаватися то відхилення, під час протікання якого спостерігаються обидва види порушень афективного типу. Що стосується уніполярного розлади, то його проявом є постійне спостереження афективного розладу одного типу (або тільки депресія, або тільки манія).

При розгляді форм протікання розглянутого виду розлади окрему увагу варто приділити його биполярному типу. Це пов’язано з тим, що воно має властивість протікати в різних варіантах:

  • правильно переміжне розлад (коли відбувається регулярна зміна депресії і манії, в перервах між якими наступають прояснення свідомості);
  • неправильно переміжну (коли депресія з манією чергуються, але в хаотичному порядку);
  • циркулярне розлад (при спостереженні такого типу відхилення відбувається постійна зміна депресії і манії, причому між такими станами немає місця просветлениям свідомості);
  • подвійне (при спостереженні такої форми розлади спостерігається по два протилежних епізоду розлади поспіль; в перервах між ними немає просвітлінь свідомості, «світла» фаза настає після).

Що стосується кількості фаз розлади, що спостерігаються у пацієнтів психіатрів, то воно може бути різним: буває так, що після одиничного прояву розлади рецидивів більше не трапляється, але в більшості випадків вони повторюються, причому необмежену кількість разів.

Що стосується тривалості фаз розлади, то вона може бути будь-який, але, як показує практика, середній показник дорівнює 2-3 місяців. Також статистика показує, що епізоди депресії виникають набагато частіше, ніж біполярні психози з перевагою маніакальних станів. Слід також відзначити і те, що депресивні розлади тривають набагато довше, ніж маніакальні (в 3 рази).

Розглядаючи особливості проміжків просвітлення свідомості між розладами, варто відзначити те, що такі періоди, як правило, мають досить стійку тривалість — близько 3-7 років залежно від навколишнього оточення.

Дивіться також:  Біполярний синдром: причини, симптоми і лікування. Біполярний афективний розлад

Симптоми розлади

Біполярний афективний психоз: що це таке? Фахівці в області психіатрії відзначають певний перелік симптомів, що вказують на те, що у людини є відхилення розглянутого типу. Варто відзначити, що вони суттєво відрізняються залежно від того, в якій фазі знаходиться саме розлад в манії або депресії. Розглянемо їх далі більш детально, окремо.

Так, для біполярного психозу з переважанням депресивних станів характерна наступна симптоматика:

  • раптове або поступове зниження маси тіла;
  • загальмованість рухів;
  • постійно знижений настрій;
  • зниження апетиту (у деяких випадках — повна його відсутність);
  • зниження лібідо;
  • загальмованість мислення.

Крім усього перерахованого, під час протікання маніакально-депресивного психозу з біполярним розладом у чоловіків може спостерігатися еректильна дисфункція, що обумовлено зниженням лібідо і постійно зниженим рівнем настрою. Що стосується жінок, то у них може припинитися менструальний цикл.

Говорячи про симптоматикою, характерною для маніакальною стадії розлади, варто виділити повну протилежність всім тим ознаками, які спостерігаються у осіб, що перебувають у фазі депресії, а саме:

  • рухове збудження;
  • надмірні підйоми настрою;
  • прискорене мислення.

Що стосується видів манії, що вона може бути легкою, тяжкою та помірною. Розглянемо їх особливості більш детально.

При легкій манії можна спостерігати постійне перебування людини в піднесеному настрої. У його режимі дня спостерігається значне зниження потреби у сні, але зате зростає число інших бажань: секс, їжа, фізична активність, спілкування з оточуючими і т. п. Як показує практика, період легкої манії (або, як його називають в психіатрії, гипомании) має властивість тривати недовго — всього лише протягом декількох днів.

Говорячи про помірною манії, варто сказати, що даний етап протікає без нагляду будь-яких психотичних симптомів. У цей час у людини майже повністю відсутня потреба у сні, він починає постійно на щось відволікатися і не може зосередитися на будь-яких елементах діяльності, в результаті чого частково втрачає працездатність. Варто відзначити, що при даній формі розлади у пацієнта значно погіршується здатність контактувати з оточуючими. Більш того, при такому відхиленні у людей нерідко розвивається манія величі. Тривалість такого епізоду, як правило, становить не більше тижня.

Що варто сказати про важкій формі розлади? В першу чергу, потрібно відзначити те, що дана форма завжди супроводжується психотичними симптомами. Як правило, під час її протікання у пацієнта спостерігається схильність до насильства, надмірне збудження, а також суцільний потік думок зі стрибками від однієї до іншої. У період протікання такої фази пацієнта можуть мучити галюцинації та марення, що характерно для звичного процесу перебігу шизофренії. Нерідко людина починає вважати себе великим і запевняти всіх, що його предки належать до відомого і дуже знатного роду. Істотною ознакою того, що маніакальний розлад має важку форму, є і те, що особа повністю втрачає не тільки працездатність, але і можливість доглядати за собою самостійно. Ця форма манії має властивість тривати не один тиждень.

Що стосується депресій, то вони також можуть набувати різні форми:

  • просту (класична картина);
  • ипохондрическую (впевненість у наявності страшного захворювання);
  • маячну (марення обвинувачення);
  • ажитированную (класична картина з відсутністю рухової загальмованості);
  • анестетическую (відчуття хворобливого нестями).
Дивіться також:  Класифікація психопатій і їх етіологія

Діагностика

Для того щоб психіатр мав можливість поставити відповідний діагноз, необхідно спостерігати щонайменше два епізоди розладів афективного типу. Щоб правильно поставити діагноз, фахівець може вивчати не тільки анамнез пацієнта, але і ту інформацію, яку надають його родичі.

Що стосується процесу визначення тяжкості захворювання, то він проводиться за певною шкалою.

Лікування

Що робити, якщо у пацієнта було діагностовано біполярний афективний психоз? У клінічних рекомендаціях по лікуванню даного відхилення передбачається втручання шляхом нормалізації стану хворого, а також поліпшення його настрою. В результаті правильних дій пацієнта чекає тривалий період ремісії.

Що стосується місця, в якому має проводитися лікування, то у разі легкої форми захворювання лікування здійснюється амбулаторно, а при важкій — в умовах психіатричної клініки.

Для купірування епізодів депресії використовуються правильно підібрані антидепресанти. Що стосується вибору засобів, то цим може займатися виключно фахівець в області психіатрії після проведення обстеження пацієнта з урахуванням тяжкості депресії, здатності її переходу в стан манії, віку пацієнта. Для лікування особливо тяжких форм депресії психіатр може призначати на додаток до антидепресантів антипсихотики або нормотимики.

Якщо розлад протікає в стадії манії, лікування здійснюється виключно нормотимиками, але у разі тяжкої форми захворювання — антипсихотиками.

Після закінчення повного курсу лікування пацієнт проходить стадію ремісії. Цей період повинен відбуватися в сімейному оточенні. В цей час також можуть відбуватися психотерапія різного типу (сімейна, індивідуальна, групова).

Про ускладнення розладів

Ті люди, у яких при біполярному розладі почався психоз, обов’язково повинні бути оглянуті психіатром. А також необхідно кваліфіковане лікування, цілком відповідне до тяжкості захворювання. Проведення таких дій є гострою необхідністю, так як при ігноруванні проблеми в переважній більшості випадків захворювання починає прогресувати.

У разі прогресування захворювання у хворого можуть спостерігатися маніакальні напади, під час яких людина здатна навіть здійснювати суїцидальні спроби. Також такі ситуації загрожують вчиненням особою небезпечних для суспільства дій з необережності.

Про прогнози

Окрему увагу варто приділити тому, які прогнози подальшого розвитку психічного захворювання.

Слід зазначити, що сучасні психіатри відзначають, що розглянуте відхилення дуже часто поєднується зі зловживанням шкідливими звичками (алкоголізм, наркоманію тощо). Варто врахувати, що при наявності цього фактора тяжкість розладу лише посилюється, а прогноз лікування, як правило, говорить про безнадійності ситуації.

Що стосується загальних прогнозів, то наявність розглянутого відхилення нерідко має не дуже сприятливі прогнози. Як показує практика лікування, близько 90% людей, які страждають їм, пізніше знову починають відчувати ускладнення, в результаті чого трапляється рецидив.

Статистика показує, що у кожного третього пацієнта розглянуте розлад протікає безперервно, без наявності проміжків усвідомленості або з їх мінімальною тривалістю. Однак відомо, що при спостереженні таких у людини може повністю відновлюватися комплекс психічних функцій, але, як правило, це ненадовго.