Вивчаючи патогенез хронічного панкреатиту, потрібно відзначити, що це хвороба підшлункової залози, для якої характерна наявність вогнищевих некрозів з погіршенням функції ураженого органу. Прогресування хвороби призводить до появи атрофії залозистої тканини, а також фіброзу.

Дуже важливе значення має комплексне лікування, яке допоможе зупинити прогресування хвороби і запобігти розвитку небезпечних ускладнень.

Особливості хвороби

Травна система – сукупність органів, кожен з яких пов’язаний з іншими і бере участь у переробці надходить їжі. При порушенні функціонування хоча б однією зі складових можливе виникнення небезпечних проблем, які потребують негайного втручання фахівців. До того ж, поява порушень може призвести до проблем з підшлунковою залозою.

Найнебезпечнішою вважається патологією хронічний панкреатит, який розвивається тривалий час і може не тільки вплинути на функціонування поряд розташованих органів, але і призвести до небезпечних ускладнень. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування хронічного панкреатиту досить неспецифічні. Досить часто ознаки цієї хвороби можна переплутати з гастритом, дискінезією проток підшлункової, а також гастритом. Тривалість протікання від появи панкреатиту до першої симптоматики може складати до 15 років.

Хронічна форма захворювання характеризується затримкою виведення шлункового соку з підшлункової залози, що сприяє виділенню таких речовин, як ліпаза і трипсин. При протіканні патології вони провокують сильне роздратування цього органу, а потім і більш серйозні наслідки. В результаті цього відбувається розростання сполучної тканини. Патологія може розвиватися кілька років і привести до стійкої панкреатичної недостатності. Іноді прямо в порожнині проток підшлункової відбувається утворення кальцинатів чи каміння, що істотно ускладнює перебіг хвороби.