Гемангіома носа: причини виникнення та методи лікування

Гемангіома носа — це найбільш поширене доброякісне новоутворення в області обличчя. Така пухлина нерідко зустрічається у дітей і дорослих. Вона не тільки псує зовнішній вигляд людини, але і може негативно позначитися на його здоров’ї. Чим небезпечні гемангіоми? І чи потрібно їх видаляти? На ці питання ми відповімо в статті.

Опис

Гемангіома носа являє собою новоутворення, що складається з патологічно зміненої судинної тканини. Ці пухлини ніколи не перероджуються в рак, але можуть досить швидко рости.

Найчастіше гемангіоми зустрічаються у немовлят і літніх людей. У жінок такі новоутворення з’являються частіше, ніж у чоловіків. Пухлина утворюється внаслідок надмірного розростання судин, які перестають забезпечувати циркуляцію крові на ділянці поразки.

На відміну від інших видів новоутворень, гемангіоми можуть самостійно зникати. Однак повністю покладатися на такий результат не варто. Мимовільна регресія новоутворення відзначається далеко не завжди. Судинна пухлина може не тільки псувати зовнішній вигляд пацієнта, але і негативно позначатися на різні функції організму.

Різновиди

Лікарі класифікують дані новоутворення в залежності від їх структури. Виділяють наступні різновиди гемангіоми носа:

  • Капілярну. Цей вид пухлини утворюється з розширених дрібних судин, переповнених кров’ю. Новоутворення локалізується неглибоко під шкірою і зазвичай має невеликі розміри (кілька міліметрів). Капілярні гемангіоми найчастіше з’являються на кінчику і крилах носа.
  • Кавернозну. Така гемангіома утворюється з великих судин. Пухлина складається з декількох сегментів, заповнених кров’ю. Порожнини гемангіоми з’єднуються між собою за допомогою судинних містків. Цей вид пухлини розташовується в жировій клітковині. Кавернозні гемангіоми частіше зустрічаються у літніх людей.
  • Комбіновану. Це досить рідкісний, але найбільш важкий вид гемангіоми. Така пухлина складається з дрібних і великих судин. Верхня частина новоутворення розташована під шкірою, а нижня складається з декількох порожнин і локалізується в жировій клітковині.
  • Міжнародна класифікація хвороб

    По МКБ-10 гемангіома відноситься до доброякісних новоутворень. Такі патології позначаються шифрами D10 — D36. Пухлини, що складаються з кровоносних і лімфатичних судин, виділяються в окрему групу (D18). Повний код гемангіоми за МКХ-10 — D18.0.

    Причини появи у дітей

    Судинні пухлини відзначаються приблизно у 10 % немовлят. Вони не мають генетичного характеру, але закладаються ще у внутрішньоутробному періоді. Причиною виникнення гемангіоми у новонароджених є різні несприятливі дії на плід. До них відносяться:

    • вірусні респіраторні інфекції у вагітної в першому триместрі;
    • еклампсія;
    • гормональні порушення у майбутньої матері;
    • вживання ліків, алкоголю, а також куріння в період виношування.
    Дивіться також:  Болять і опухають суглоби на пальцях рук: причини і лікування

    Судинні пухлини частіше з’являються у недоношених дітей з низькою вагою. Ризик виникнення гемангіоми у малюка підвищується, якщо вік майбутньої матері старше 37-38 років.

    Причини новоутворень у дорослих

    Гемангіома носа у дорослих пацієнтів найчастіше виникає в літньому віці. Вона є наслідком придбаних змін у структурі судин. Спровокувати появу пухлини можуть такі чинники:

    • патології внутрішніх органів, що супроводжуються судинними порушеннями;
    • травми носа;
    • часті респіраторні інфекції;
    • алергічні реакції;
    • подразнення слизової оболонки носових ходів;
    • надмірне перебування під сонячними променями;
    • вживання інтраназальних наркотичних речовин.

    Симптоматика

    Якщо гемангіома носа розташована на відкритих ділянках шкіри, то зазвичай вона не відбивається на загальному самопочутті людини. Це новоутворення можна визначити тільки щодо змін епідермісу на ураженій ділянці. Зовнішні прояви залежать від різновиду і структури пухлини.

    Капілярна гемангіома носа спочатку виглядає як плоске червона пляма. З плином часом вона розростається, стає опуклою і набуває багряно-пурпурне забарвлення. Межі новоутворення завжди чітко окреслені, а поверхня гладка. Якщо сильно натиснути на пухлину, то її колір значно блідне.

    Кавернозна гемангіома на кінчику носа виглядає як горбисте опукле освіта синього або фіолетового кольору. Зовні пухлина трохи нагадує виноградину. Вона може локалізуватися в підшкірній клітковині крил і пазух носа. При натисканні на неї утворюється вм’ятина. Під час фізичної напруги відбувається прилив крові до гемангіоми, і пухлина стає більшою.

    Комбінована гемангіома може виглядати дуже різноманітно. Зовнішній вид змішаної пухлини залежить від переважання в її структурі капілярних або кавернозних елементів.

    Гемангіоми порожнини носа протікають набагато важче, ніж пухлини, розташовані на відкритих ділянках шкіри. Такі новоутворення можуть закривати просвіт носових ходів і істотно утрудняти дихання. Це супроводжується наступною симптоматикою:

    • відчуттям закладеності носа;
    • частим нежиттю;
    • безпричинними носовими кровотечами.

    У запущених випадках може виникнути погіршення слуху. Поява такого симптому означає, що пухлина проросла в носоглотку і перекрила гирлі слухової труби.

    При великих гемангіомах перегородки носа у пацієнтів нерідко спостерігається шумне дихання і хропіння під час сну. Крім цього, новоутворення постійно дратує слизову оболонку. Це супроводжується нежиттю, чханням і рефлекторним кашлем. На тлі ускладнення дихання з’являється підвищена стомлюваність і головні болі з-за дефіциту кисню в організмі.

    Дивіться також:  Сильні різі в животі: причини і методи лікування

    Небезпека

    Наскільки небезпечні гемангіоми? Як вже згадувалося, ці пухлини ніколи не піддаються злоякісного переродження. Однак судинні новоутворення можуть проростати з шкіри і жирової клітковини в прилеглі тканини й органи. Такий неконтрольований зростання особливо характерний для гемангіом комбінованого виду.

    Якщо пухлина локалізується всередині носа і її розміри перевищують 0,5 см, то вона істотно утруднює дихання. Таке новоутворення може стати причиною утворення тромбів і інфікування крові.

    Якщо гемангіома розташована на зовнішніх шкірних покривах, то вона становить небезпеку лише при розростанні до великих розмірів. Чим об’ємніше пухлина, тим легше її випадково травмувати. Пошкодження новоутворення супроводжується досить рясним кровотечею.

    Тільки фахівець може оцінити потенційну небезпеку гемангіоми та прийняти рішення про необхідність видалення пухлини. Тому при появі на шкірі опуклих плям червоного або фіолетового кольору необхідно відвідати лікаря-дерматолога.

    Діагностика

    Якщо гемангіома розташована на зовнішніх ділянках носа, то її діагностика не представляє особливих труднощів. Цю пухлину можна визначити при зовнішньому огляді пацієнта. Однак у деяких випадках гемангіома може нагадувати за зовнішнім виглядом інші новоутворення. Щоб встановити її структуру, лікар може призначити УЗД-діагностику. Це обстеження показує капілярний або кавернозний вид пухлини.

    При локалізації новоутворення всередині носової порожнини необхідний огляд у лікаря-отоларинголога. Також призначають рентгенографію та ангіографію з контрастним речовиною. Ці обстеження виявляють зміни в м’яких тканинах і порушення кровотоку внаслідок появи гемангіоми. При сумнівах в доброякісності пухлини призначають біопсію.

    Консервативна терапія

    При появі гемангіоми на носі у дитини або дорослого лікарі найчастіше рекомендують динамічне спостереження. Адже у багатьох випадках такі новоутворення розсмоктуються самостійно. Необхідно періодично відвідувати лікаря. Фахівець буде спостерігати за станом і ростом новоутворення.

    Якщо пухлина розташована на зовнішній частині носа, то при її розростанні найчастіше застосовують медикаментозне лікування. Лікарська терапія необхідна і в тому разі, якщо гемангіома має великі розміри і виглядає як серйозний косметичний дефект.

    Для фармакологічної терапії гемангіом найчастіше використовують препарат «Пропранолол». Це засіб особливо ефективно при капілярних пухлинах. Дане ліки випускається у вигляді таблеток і відноситься до бета-адреноблокаторами. Воно звужує судини на ураженій ділянці. В результаті гемангіома блідне, її клітини відмирають, а ріст припиняється.

    Застосовують також краплі «Тимолол». Це місцевий засіб для лікування очних хвороб, проте воно використовується і при терапії судинних пухлин. Розчин наносять безпосередньо на уражену ділянку. Він діє таким же чином, як і «Пропранолол». В даний час препарат випускають також у формі гелю під торговою назвою «Офтан Тимогель».

    Дивіться також:  Прострілило шию: що робити і чим лікувати в домашніх умовах

    Іншим варіантом медикаментозного лікування є склерозуючий терапія. В порожнину пухлини вводять розчин етанолу або препарат «Фібро-Вейн». Це допомагає припинити харчування пухлинних клітин. Поступово новоутворення повністю відмирає. Такий метод лікування ні в якому разі не можна застосовувати самостійно, це може призвести до обширного некрозу тканин. Склерозуючу терапію проводять тільки в амбулаторних умовах. Це досить болючий метод, тому його застосовують переважно при лікуванні дорослих людей.

    Хірургічні методи

    У деяких випадках гемангіому доводиться видаляти хірургічним шляхом. Існують наступні показання до оперативного втручання:

    • локалізація пухлини всередині носової порожнини;
    • часті кровотечі;
    • утруднення дихання;
    • підвищений ризик травматизації новоутворення;
    • прискорений ріст пухлини.

    При виявленні гемангіоми на носі у новонароджених зазвичай призначають динамічне спостереження протягом 2 років. Якщо пухлина за цей час не тільки не зникає, але й розростається, то це є показанням до операції. Однак якщо новоутворення перешкоджає нормальному диханню, то хірургічне втручання проводять у терміновому порядку.

    Нижче можна побачити фото дитини до і після видалення гемангіоми.

    Висічення гемангіоми з допомогою скальпеля в наші дні використовується рідко. Це досить травматична операція, після якої на шкірі залишається помітний рубець. В даний час видалення новоутворення здійснюють більш щадними способами:

  • Припіканням лазером. Це практично безболісний метод. Під впливом лазерних променів пухлина розсмоктується. Після лікування на шкірі практично не залишається слідів. Однак видалити гемангіому за одну процедуру вдається дуже рідко. Для повного позбавлення від пухлини потрібно не менше 3 — 5 сеансів.
  • Електрокоагуляцією. Пухлина припікають струмами високої частоти з допомогою спеціального приладу. Це швидкий спосіб позбавлення від новоутворення. Зазвичай видалити гемангіому вдається за один сеанс. Однак після процедури на шкірі може залишитися шрам.
  • Рідким азотом. Процедура припікання займає всього кілька секунд. Під впливом низьких температур клітини гемангіоми руйнуються, і пухлина зникає. На ураженій ділянці залишається невелика ранка, яка гоїться протягом 10 — 14 днів.
  • Перераховані вище методи дозволяють радикально позбутися від гемангіоми. Рецидиви пухлини відзначаються вкрай рідко. У більшості випадків вони пов’язані з неякісно проведених видаленням новоутворення.