Гіпоглікемічний шок: причини, симптоми, перша допомога і лікування
Рівень глюкози в крові є важливим показником здоров’я людини. При різкому зниженні цукру може наступити гіпоглікемічний шок. Нерідко пацієнти не помічають провісників цього небезпечного для життя стану. Під час гіпоглікемії самопочуття людини стрімко погіршується, і хворий впадає в кому. Як не допустити цей стан? І як правильно надати першу допомогу пацієнту? Ці питання ми розглянемо у статті.
Опис патології
Що таке гіпоглікемічний шок? Це важка реакція організму на падіння концентрації глюкози в крові та зростання рівня гормону інсуліну. При цьому небезпечному стані, в першу чергу, страждає центральна нервова система. Адже глюкоза є джерелом енергії для нейронів. При дефіциті цієї речовини тканини мозку відчувають гостру нестачу кисню.
Гіпоксія супроводжується відмиранням нейронів. Чим більше нервових клітин гине, тим сильніше виражені ознаки патології. При падінні показників глюкози до вкрай низьких показників, пацієнт впадає в кому. Такий стан лікарі називають інсуліновим або гіпоглікемічних шоком. Якщо терміново не надати допомогу хворому, то кома може призвести до летального результату.
Етіологія при діабеті
Внаслідок чого виникає гіпоглікемічний шок? В більшості випадків цей стан виникає у діабетиків через передозування інсуліну.
При цукровому діабеті підшлункова залоза виробляє дуже мало інсуліну. Тому цей гормон може надходити в організм тільки ззовні. Таким хворим призначають довічно замісну терапію препаратами з інсуліном. Що може викликати передозування гормону? Лікарі-ендокринологи виділяють наступні причини гіпоглікемічного шоку у діабетиків:
Введення надмірної кількості інсуліну. Передозування найчастіше відзначається при використанні занадто великого шприца. У цьому випадку пацієнту дуже важко набрати точну кількість розчину. Тому лікарі рекомендують використовувати такі шприци, які рівні за обсягом одноразової дозі інсуліну.
Внутрішньом’язова ін’єкція інсуліну. Важливо пам’ятати, що цей гормон допускається вводити тільки під шкіру або внутрішньовенно. Іноді інсулін випадково потрапляє в м’яз при використанні занадто довгої голки.
Відсутність їжі після ведення препарату. При деяких формах діабету лікарі призначають ліки з інсуліном короткої дії. Ці препарати вводять суворо перед прийомом їжі. Через деякий час після ін’єкції пацієнту обов’язково потрібно поїсти. Довгий відсутність їжі може спровокувати падіння рівня глюкози.
Фізичне навантаження відразу після ін’єкції. Лікарі рекомендують дати організму невеликий відпочинок після ін’єкції інсуліну. Це особливо стосується пацієнтів, які приймають препарати короткої дії. Під час важкої м’язової роботи і спортивних занять глюкоза витрачається дуже інтенсивно. Якщо інсулін був введений незадовго до фізичного навантаження, то це може призвести до різкого падіння цукру.
Масаж області введення препарату. Лікарі не рекомендують масажувати місце ін’єкції інсуліну. Це посилює кровообіг і може викликати збільшення концентрації гормону в крові.
Зниження вироблення антитіл до інсуліну. В організмі людини продукуються спеціальні антитіла IAA. Вони стримують дію інсуліну. У діабетиків ці імуноглобуліни утворюються в підвищеній кількості. Однак при вживанні спиртного, ожирінні і вагітності вироблення антитіл знижується. Це призводить до надмірної дії інсуліну на організм і різкого падіння рівня глюкози.
Неправильне лікування кетоацидозу. При несвоєчасному введенні інсуліну або при його недостатній дозуванні у пацієнта зросте рівень цукру та кетонових тіл у плазмі крові. Цей стан називається кетоацидозом, воно представляє велику небезпеку для життя. У цьому випадку лікарі коректують схему лікування і призначають хворим більш високі дози інсуліну. При цьому зростає ризик передозування препарату. Тому терапія повинна здійснюватися під суворим контролем концентрації цукру в крові.
Прийом сульфаніламідів. Вживання таких препаратів збільшує концентрацію інсуліну в плазмі та може стати причиною гіпоглікемії.
