Гломерулонефрит у дітей – це синдром гетерогенних захворювань, що вражають клубочки нирок або нефрони, які є основним будівельним блоком цього органу. Проявляється гематурією, протеїнурією, набряком обличчя і проблемами з сечовипусканням. Захворювання може виникнути в гострій або хронічній формі. Розглянемо, що таке гломерулонефрит, симптоми та лікування у дітей.

Що таке гломерулонефрит у дітей?

Нирки – це парний орган, який відповідає за виведення відходів, води і електролітів (калію, натрію, кальцію) із сечею з організму. Їх гостре або хронічне ушкодження призводить до тимчасового або постійного погіршення активності.

Основною ланкою нирок, що відповідає за фільтраційну активність (очищення), є гломерули (клубочки нирок). Основним компонентом клубочків є їх мембрана, яка призначена для фільтрації крові та видалення накопичених речовин і води в сечу. У разі нормальної функції нирок фільтруюча мембрана зберігає в крові людини всі необхідні інгредієнти, включаючи білок, тому нормального білка в аналізі сечі не спостерігається.

Гломерулонефрит являє собою групу захворювань, в основі яких лежить пошкодження клубочкової фільтраційної мембрани, яка починає пропускати білок і еритроцити в сечу. Це може бути наслідком вірусних або бактеріальних інфекцій. Захворювання також може мати генетичний фон. Це може відбуватися гострим короткочасним чином, зазвичай пов’язаних з інфекціями (наприклад, після стрептококового фарингіту) або хронічним чином, що в деяких випадках призводить до необоротного ушкодження нирок.

Види гломерулонефриту

Виділяють наступні види даної хвороби:

• гематуричний — гематурія спостерігається і артеріальна гіпертензія;
• нефротичний — з’являється гідроторакс, виражені набряки;
• гіпертонічний — спостерігається підвищений тиск;
• поєднаний — поєднує всі симптоми вищеописаних форм;
• прихований (латентний) — з відсутністю симптомів.

Латентна форма хвороби є більш небезпечною, так як її безсимптомний перебіг може тривати 10-15 років. Її виявлення можливо або випадково з аналізу сечі, або при розвитку ускладнень. Має сприятливий прогноз при своєчасному лікуванні. Гематуричний гломерулонефрит у дітей, а також нефротичний вид хвороби мають відносно несприятливий результат. При гострій формі та ранньої діагностики та адекватної терапії можливе повне одужання. Якщо протягом півроку не проводити ніяких медичних заходів або застосовувати неправильну схему лікування, процес переходить у хронічну форму. Стандарти лікування гострого гломерулонефриту у дітей розрізняються за методами терапії, використовуваними при хронічній формі хвороби. В останньому випадку терапія буде більш тривалої, складної і дорогою, а прогноз — менш втішним.

Що таке гострий гломерулонефрит і які його причини?

Порівняно з дорослими діти частіше страждають гострим гломерулонефритом. Патологія зустрічається частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток. Пік захворюваності припадає на шкільний вік (7-10 років), діти до 3 років хворіють рідко. Гострий гломерулонефрит становить близько 10-15% всіх видів гломерулонефриту і зустрічається в кількості 2-5 випадків на 100 000 дітей на рік.

Найбільш поширеного гострого гломерулонефриту передує інфекція верхніх дихальних шляхів або шкіри. Основну роль у формуванні гострого виду хвороби відіграють імунні комплекси (реакція організму на інфекцію), які пошкоджують фільтраційну мембрану клубочків, що призводить до появи білка та еритроцитів в сечі.

Як виявляється гострий гломерулонефрит

Найчастіше захворювання починається з появи набряків, розташованих на обличчі (опухлі очі після сну) або навколо кісточок на ногах, а також гематурії. Сеча може бути червоним або темно-коричневою. Діти зазвичай не температурят в цей період. Ці зміни з’являються через 5-21 день після запалення горла і верхніх дихальних шляхів або через 3-4 тижні після дерматиту. Набряк зустрічається практично у всіх пацієнтів. Він може зберігатися до двох тижнів після початку захворювання і пов’язана із затримкою води і натрію в організмі. Дитина скаржиться на болі в животі, блювоту, головний біль, з’являється апатія, погіршується апетит. Ці зміни часто супроводжуються гіпертонією.

У рідкісних випадках при значно підвищеному кров’яному тиску можуть виникати так званий гіпертонічний криз з судомами. У деяких випадках відбувається значне зменшення кількості сечі, аж до виникнення гострої ниркової недостатності, включаючи анурію. Якщо колір сечі змінюється, з’являється набряк обличчя або щиколотки, негайно зверніться до лікаря для постановки правильного діагнозу і лікування гломерулонефриту у дітей.

Як лікар ставить діагноз?

Лабораторні дослідження:

Основним лабораторним тестом є аналіз сечі, який завжди слід проводити при підозрі на гострий гломерулонефрит. Характерні відхилення в цьому дослідженні:

• мікроскопічне кровотеча (тобто наявність червоних кров’яних клітин у сечі у кількості, що не видному неозброєним оком, але виявляється при мікроскопічному дослідженні), яке є постійним симптомом захворювання;
• протеїнурія – кількість білка, втраченого з сечею протягом дня, зазвичай не перевищує 3 г;
• присутність лейкоцитів (спостерігається рідко).

Аналіз крові показує:

• зниження компонента комплементу C3 і гемолітичної активності комплементу (CH50);
• збільшення титру АСО (антистрептолизин О) вище 200 МО;
• помірно тяжка анемія;
• у половині випадків підвищення концентрації імуноглобуліну IgG.

При спостереженні перерахованих вище відхилень у дослідженнях у дітей з гломерулонефритом, лікування та диспансеризація проводяться під наглядом лікаря нефролога.

При підозрі на гострий гломерулонефрит в умовах стаціонару слід вимірювати артеріальний тиск, а потім повторювати спостереження за його стрибками 3-4 рази в день. При ультразвуковому скануванні нирок зазвичай не спостерігається характерних змін. У переважній більшості випадків немає необхідності в біопсії нирки. Біопсія проводиться тільки при тривалому виділення з організму невеликої кількості сечі для диференціації з гострою нирковою недостатністю або швидко прогресуючим гломерулонефритом.