Хронічний бронхіт – це запальний процес у бронхах, викликаний тим, що повітроносні шляху протягом тривалого часу були роздратовані якимись речовинами або пошкоджені в результаті вірусної або бактеріальної інфекції.

У результаті відбувається морфологічна перебудова слизової оболонки бронхів, починає активно вироблятися слиз, а очисна функція органу порушується. Проявами цього процесу є постійний кашель і виділення харкотиння.

Особливості діагностики і основні причини хвороби

Багато плутають хронічний бронхіт і хронічну обструктивну хворобу легенів (ХОЗЛ). В результаті навіть у пульмонологів часто немає чітких критеріїв, коли ставити діагноз ХОЗЛ, а коли – хронічний бронхіт.

В останні роки ВООЗ були вироблені певні критерії, коли навіть перші ознаки хронічного бронхіту дозволяють поставити діагноз.

Отже, бронхіт означає, що запалення відбувається в стінці бронхіального дерева, хоча може зачіпати різні його верстви. Це захворювання вважається хронічним, якщо спостерігається продуктивний (тобто з мокротою) кашель не менше трьох місяців протягом двох років поспіль.

При цьому хронічний бронхіт (ХБ) може бути як первинним, так і вторинним. Первинний бронхіт розглядається як самостійне захворювання, тобто він ніяк не пов’язаний з іншими процесами в органах дихання або з ураженням інших систем. Для нього характерно дифузне ураження бронхів.

Вторинний ХБ завжди пов’язаний з якимись захворюваннями. Не завжди це патології дихальної системи (наприклад, туберкульоз). Іноді мова йде про інші захворювання – наприклад, застійної серцевої недостатності. Вторинний бронхіт зазвичай проявляється локальними запаленнями.