Які призначають антибіотики при бронхіті (уколи): огляд препаратів

Будь-який кваліфікований лікар призначає при бронхіті антибіотики в уколах або таблетках. Це запальне респіраторне захворювання чревате серйозними ускладненнями, тому зволікати із застосуванням антибактеріальних препаратів не можна. Частіше уколи антибіотиків при бронхіті роблять внутрішньом’язово, але в деяких випадках — і внутрішньовенно. Отже, які препарати цієї групи призначають при даному захворюванні?

Чому бронхіт потрібно лікувати антибіотиками

При бронхіті запалюється слизова оболонка бронхів – парних органів, які є частиною респіраторної системи людини. При простудному або інфекційному захворюванні слизова піддається впливу хвороботворної мікрофлори. При ослабленому імунітеті організм стає менш стійким до бактерій окремих видів, тому на допомогу приходять антибактеріальні препарати. Для кожного пацієнта вони підбираються індивідуально, з урахуванням віку та ступеня тяжкості захворювання.

Що ефективніше – таблетки або уколи?

Лікування бактеріальної форми бронхіту у дорослих і дітей представляє собою комплексну терапію, в якій провідна роль належить антибіотикам. Якщо захворювання протікає в легкій формі, пацієнтам призначають таблетки, якщо у важкій, ін’єкції будуть більш ефективними. При наявності ускладнень таблетки можуть і зовсім не давати ніякого терапевтичного ефекту, оскільки препарату доводиться проходити довгий етап всмоктування через шлунок і кишечник. Антибактеріальні речовини попадають у систему кровообігу.

Міф про антибіотики в уколах

Багато хто думає, що кишковий дисбактеріоз розвивається після прийому антибактеріальних засобів тільки в тому випадку, якщо вони застосовуються в таблетованій формі. Нібито пероральні препарати проявляють однакову активність по відношенню до патогенної та корисної мікрофлори кишечника, а внутрішньовенні або внутрішньом’язові ліки не відображаються на балансі бактерій, оскільки не беруть участі в процесах переробки в шлунково-кишковому тракті.

Пробіотики і пребіотики, необхідні для відновлення мікрофлори, рекомендується приймати паралельно з будь-якими антибіотиками, незалежно від їх лікарської форми. Діючі речовини, що містяться в препаратах, розносяться по всьому кровотоку і діють на всі бактерії в організмі. Спосіб введення ліків не має значення – як в уколах, так і в таблетках антибіотики часто викликають дисбактеріоз кишечника.

Коли без ін’єкцій не обійтися

Як правило, більшість лікарів намагаються уникати застосування антибіотиків з перших днів захворювання. З особливою обережністю призначають такі засоби в ранньому віці. На перших порах призначають переважно симптоматичні препарати в комплексі з фізіотерапією, народними засобами.

При погіршенні стану терапевти починають антибактеріальне лікування. Спочатку призначають найбільш безпечних антибіотиків пеніцилінової групи. Такі препарати вважаються найбільш щадними і нешкідливими, але при тяжких формах бронхіту виявляються малоефективними.

Дивіться також:  "Ацикловір" від герпесу: відгуки про застосування, інструкція

Показаннями для призначення антибіотиків у вигляді уколів при бронхіті є наступні обставини:

  • погіршення клінічної картини;
  • відсутність ефекту від прийому антибактеріальних засобів в таблетках;
  • лейкоцитоз у аналізах крові;
  • хронічна і обструктивна форма захворювання, при якій зростає ризик переходу в бронхіальну астму;
  • висока температура тіла, що не піддається впливу жарознижуючих препаратів;
  • відділення гнійної мокроти при кашлі.

Антибіотики для дітей і людей похилого віку

Антибіотики в уколах при бронхіті у дорослих зазвичай не викликають побоювання, але як лікувати грудних дітей і літніх пацієнтів? Антибактеріальні препарати при захворюваннях респіраторної системи призначають з перших місяців життя. Немовлята фізично не можуть приймати препарати в таблетках. У більш старшому віці замість ін’єкцій дітям призначають лікарські сиропи і суспензії, однак уникнути уколів можна тільки при легкій формі захворювання. Антибіотики в уколах при бронхіті виконують іншу функцію, не допускаючи приєднання вторинних інфекцій.

У літньому віці вилікувати таке захворювання без антибактеріальних засобів досить важко. Застосування таблеток зазвичай не дає очікуваного результату, оскільки імунітет ослаблений у людей похилого віку. При бронхіті літнім пацієнтам призначають препарати в уколах, враховуючи можливі протипоказання і обмеження.

Ін’єкції внутрішньовенно або внутрішньом’язово: що ефективніше?

Вибір методу введення ліків залежить від тяжкості перебігу хвороби. Так, внутрішньовенні антибіотики при бронхіті необхідні, якщо хворому потрібна негайна допомога і швидкий результат. При наявності ускладнень внутрішньовенна ін’єкція – єдино вірний варіант лікування.

Внутрішньом’язові уколи антибіотиків при бронхіті (списки препаратів, які використовуються найчастіше, будуть представлені в наступних розділах) діють повільніше, проте вони є більш ефективними, оскільки довше зберігаються в організмі, не вимивається з нього. Завдяки внутрішньом’язових уколів в організмі формуються свого роду «запаси» діючої речовини, яка протягом деякого часу циркулює в системі кровообігу і знищує хвороботворних агентів.

Основні групи препаратів

При бронхіті можуть призначати пацієнтам абсолютно різні лікарські засоби, що залежить від типу збудника, тяжкості захворювання, індивідуальних особливостей організму, віку і т. д. Досить складно перерахувати всі назви антибіотиків в уколах. Дорослим при бронхіті призначають одні препарати, дітям — інші. Відзначимо лише основні лікарські групи, медикаменти з яких призначаються при цьому респіраторному захворюванні:

  • пеніциліни;
  • макроліди;
  • цефалоспорини;
  • фторхінолони.

Ліки пеніцилінового ряду

Найпопулярнішими представниками цієї групи, які призначаються при бронхіті, є наступні препарати:

  • «Панклав»;
  • «Аугментин»;
  • «Флемоксин Солютаб».
Дивіться також:  Куди клеїти перцевий пластир при застуді: інструкція по застосуванню, ефективність, протипоказання

Пеніциліни – це базові речовини широкого спектру дії. Препарати цієї групи активні проти більшості поширених збудників. Проти грибків пеніциліни, втім, як і інші антибактеріальні препарати, безсилі. На тлі тривалого застосування таких антибіотиків хвороботворна флора виробляє імунітет, тому ліки швидко втрачають свою ефективність. Пеніциліни мають мінімум протипоказань і побічних ефектів, саме їх призначають дітям грудного віку та літнім пацієнтам.

«Ампіцилін»

Препарат широкого спектру дії, який є одним з найбільш популярних представників групи напівсинтетичних пеніцилінів. В ампулах «Ампіцилін»не випускається: його виробляють у вигляді порошку для ін’єкцій. Дія препарату спрямована на знищення стафілококів, стрептококів, пневмококів, менінгококів та інших грампозитивних бактерій. При вірусних захворюваннях ліки марно.

Дітям цей препарат призначають з першого місяця життя. До протипоказань відносяться:

  • алергічна реакція;
  • захворювання нирок і печінки;
  • виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
  • хвороби крові;
  • інфекційний мононуклеоз;
  • ВІЛ;
  • період лактації.

Препарати з групи макролідів

На відміну від пеніцилінів, ліки цього антибіотичної ряду надають більш потужний вплив на патогенну флору, перешкоджає синтезу білка і не допускаючи розмноження бактерій. Крім того, макроліди виробляють бактеріостатичний ефект. Це означає, що навіть ті мікроби, які якимось чином не гинуть, втрачають можливість розмноження.

Серед препаратів, які часто призначають при бронхіті в ін’єкціях, варто відзначити:

  • «Еритроміцин»;
  • «Кларитроміцин»;
  • «Макропен».

«Ровамицин»

Окремої уваги заслуговує даний лікарський засіб. «Ровамицин» при бронхіті призначається тільки дорослим. Головним компонентом у складі цього препарату є спіраміцин. Цей макролід ефективний відносно внутрішньоклітинних бактерій. Таблетки «Ровамицина» можуть призначатися дітям у мінімальному дозуванні, уколи з цим препаратом можна робити тільки повнолітнім. Серед побічних ефектів, які зустрічаються у пацієнтів, варто відзначити:

  • нудоту, блювоту, діарею;
  • виразковий езофагіт;
  • гострий коліт;
  • тромбоцитопенію;
  • шкірний висип.

Препарат часто викликає алергічні реакції у вигляді набряку Квінке, кропив’янки, може спровокувати анафілаксію. Аналогами «Ровамицина» є «Азимицин», «Зитроцин», «Клабакс», «Сумамицин», Хемомицин».

Антибіотики-цефалоспорини

Ці препарати застосовуються в терапевтичній практиці найчастіше. Цефалоспорини – це сучасні антибіотики, які вбивають внутрішньоклітинні механізми збудників респіраторних захворювання. Головний недолік препаратів цієї групи – значне число побічних ефектів і протипоказань. Їх призначають і дорослим, і дітям. Більшість цефалоспоринів випускаються у формі порошку для розведення лікарського розчину.

Препарати цієї групи при внутрішньом’язовому введенні починають діяти через 2,5-3 години, а максимальної концентрації у крові досягають в середньому через 20-30 хвилин після ін’єкції.

Дивіться також:  "Медрол": відгуки людей, які приймають препарат, інструкція, побічні ефекти

«Цефтріаксон»

Це засіб швидко справляється з захворюванням. «Цефтріаксон» призначають тоді, коли пеніциліни або макроліди безсилі. Протягом тривалого часу застосовувати препарат не можна. До того ж їх не застосовують під час звичайної застуди. «Цефтріаксон» зазвичай призначають при наявності серйозного запального процесу, що супроводжується високою температурою тіла і іншими симптомами бронхіту.

В інструкції по застосуванню до уколів «Цефтріаксон» вказана рекомендована дозування для внутрішньом’язових і внутрішньовенних інфузій. У важких випадках пацієнтам ставлять крапельниці. Для розведення порошку препарату використовують звичайний фізрозчин. Причому схема застосування цього лікарського засобу визначається індивідуально для кожного пацієнта.

Незважаючи на те що цефалоспорини частіше інших антибіотиків викликають побічні ефекти, препарат рідко викликає негативні реакції. В інструкції по застосуванню уколів «Цефтріаксон» немає рекомендацій про переривання курсу лікування у разі виникнення висипу, легкої нудоти. За відгуками, менше 2 % пацієнтів відзначають у себе появу побічних реакцій. На тлі прийому препарату іноді піднімається рівень еозинофілів в крові, що може викликати лихоманку. Внутрішньом’язові уколи «Цефтріаксону» болючі, після ін’єкції може виникнути головний біль і запаморочення.

«Цефазолін»

Аналогом «Цефтріаксону» є «Цефазолін» з класу цефалоспоринів. Перелік бактерій, проти яких ефективний цей препарат, досить значний. При бронхіті «Цефазолін» в уколах призначають, якщо захворювання викликане:

  • золотистим стафілококом;
  • бета-гемолітичний стрептококовою інфекцією;
  • диплококком пневмонийным;
  • кишковою паличкою;
  • клебсиелл;
  • протеєм;
  • шигеллой;
  • гемофільної паличкою;
  • спирохетой;
  • трепонемою;
  • нейссерией.

«Цефазолін» вводять внутрішньом’язовим або внутрішньовенним шляхом, попередньо розчинивши необхідну кількість порошку у воді для ін’єкцій або «Лідокаїн». Доза та курс лікування визначаються лікарем, залежно від тяжкості захворювання і потенційної небезпеки інфекції.

Фторхінолони

При бронхіті антибіотики цієї групи призначають в самих крайніх випадках, коли інші препарати роблять недостатньо сильне дію відносно хвороботворних агентів. Такі кошти працюють на внутрішньоклітинному рівні, руйнуючи ланцюжка ДНК бактерій. З представників групи фторхінолонів варто відзначити:

  • «Левофлоксацин»;
  • «Моксифлоксацин»;
  • «Ципрофлоксацин».

Останній препарат може мати безліч інших торгових назв. Одне з них – «Ципринол». При бронхіті даний засіб призначають тільки дорослим, оскільки воно важко переноситься і має безліч побічних ефектів. Прийом їжі уповільнює всмоктування лікарської речовини, тому частіше його призначають внутрішньом’язово. «Ципринол» рівномірно розподіляється по тканинах і рідинах організму, при цьому найвища концентрація препарату відзначається в органах дихальної системи, нирок, печінки, сечостатевого тракту у чоловіків і жінок.