Неингаляционный наркоз: види, класифікація, переваги та недоліки

Сучасна хірургія не могла б існувати без процедури анестезії. Більшість операцій просто неможливо було б виконати, так як у пацієнтів наступав б больовий шок. З розвитком медицини стали з’являтися все нові методи введення людини в глибокий сон. Сьогодні існує інгаляційний і неингаляционный наркоз. Другий тип вважається більш сучасним. Дана процедура виконується кількома способами, що дозволяє підібрати найкраще рішення для кожного конкретного пацієнта. Але у такого методу є як прихильники, так і противники. Тому буде корисно дізнатися про всі плюси і мінуси подібної процедури.

Що собою являє неингаляционный наркоз: характеристика

У цьому випадку мова йде про один із типів загальної анестезії, завдяки чому пацієнт переносить хірургічне втручання абсолютно безболісно. Занурення в глибокий сон здійснюється за допомогою введення препаратів. Вони впливають на клітини мозку людини. Він занурюється в так званий медикаментозний сон.

Якщо розглядати подібність неінгаляційного та інгаляційного методу, то в цьому випадку обидва методу є загальною анестезією. Однак у них існує маса відмінностей. В першу чергу, відмінності є в коштах для неінгаляційного наркозу та інгаляційного. Крім цього, фахівці відзначають і різний рівень занурення в медикаментозний сон.

При процедурі неінгаляційного типу пацієнт перестає сприймати біль швидше. Це пояснюється тим, що препарат вводиться безпосередньо у кров людини. Тому він набагато швидше занурюється у сон. Хоча і інгаляційний метод зазвичай не займає надто багато часу.

Також серед відмінностей цих способів варто звернути увагу на те, що при введенні кошти в вену людини набагато простіше контролювати його стан і рівень сну. Лікарю набагато простіше зрозуміти, чи потрібна хворому додаткова доза кошти чи ні.

Переваги неінгаляційного наркозу

Якщо розглядати плюси, то, насамперед, варто звернути увагу на те, що пацієнт не відчуває неприємних відчуттів. При цьому введення в сон здійснюється безпосередньо в палаті. Це дозволяє позбавити людину від зайвого стресу.

Ще одна перевага препаратів неінгаляційного наркозу полягає в тому, що вони не чинять негативного впливу на слизову оболонку ротової порожнини людини, а також верхніх дихальних шляхів. Тому пацієнт набагато швидше приходить в себе і не відчуває такого серйозного нездужання після хірургічного втручання.

Дивіться також:  Кальцію глюконат латинською мовою

Також фахівці відзначають, що застосування неінгаляційного наркозу дозволяє позбутися від численних побічних дій звичної місцевої анестезії. Це означає, що у пацієнта не буде нападів нудоти, тимчасової амнезії та інших неприємних симптомів.

Ще один плюс – немає ніякої необхідності використовувати громіздке обладнання, яке необхідно при інгаляційному методі. Все, що потрібно лікаря — це шприц і внутрішньовенна інфузія. Саме даний спосіб широко застосовується в медицині катастроф.

Мінуси методу

Якщо розглянути недоліки неінгаляційного наркозу, то багато хто відзначають те, що зупинити дію препарату швидко не вийде. Тобто, якщо операція, проведена набагато швидше очікуваного строку, то неможливо вивести пацієнта з медикаментозного сну передчасно. Він буде без свідомості, поки препарат не припинить діяти.

Ще один мінус у тому, що деякі рефлекторні реакції у людини все ж таки зберігаються. Наприклад, якщо він переніс сильну травму. Це може ускладнити роботу хірурга. Однак подібне зустрічається досить рідко.

Більш вагомий мінус полягає в тому, що вибраний препарат можна використовувати повторно тільки через досить тривалий час. Пояснюється це тим, що засоби, використовувані при неингаляционном наркозі, володіють високими кумулятивними властивостями. Це означає, що препарат довго виводиться з організму. Після інгаляційного наркозу подібного не відбувається.

Як діє

Розглядаючи характеристики інгаляційного і неінгаляційного наркозу, стає очевидним, що обидва способи мають плюсами і мінусами. Однак більш сучасний метод все ще вивчають, тому можливо незабаром вдасться позбавитися від небажаних наслідків подібної анестезії.

Вже сьогодні фахівці використовують ті препарати, які набагато краще розчиняються в ліпідах. Це прискорює процес дії ліків. Воно може мати різний вплив залежно від того, який саме барбітурат був обраний.

Також якість неінгаляційного наркозу залежить від того, наскільки добре він буде взаємодіяти з білковими фракціями. Важливо врахувати і особливості обмінних процесів організму пацієнта.

Дивіться також:  Порошки протизапальні і знеболюючі: список найбільш ефективних, показання та особливості застосування

Види процедури

Класифікація цього методу безпосередньо залежить від способу, який вибрав лікар для введення активного препарату. Виходячи з цього, неингаляционный наркоз буває:

  • внутрішньовенним;
  • внутрішньом’язовим;
  • через ротову порожнину;
  • через пряму кишку;
  • эпидуральным.

Варто розглянути всі ці методи більш детально.

Внутрішньовенний наркоз

Цей спосіб вважається найбільш затребуваним сьогодні. Препарат вводиться в тіло пацієнта внутрішньовенним або крапельним шляхом. Також ін’єкція може бути поставлена в шию або особа пацієнта під час операції.

Деяким пацієнтам протипоказане интубирование, в цьому випадку неингаляционный наркоз стає оптимальним рішенням. Подібний метод володіє меншою кількістю неприємних наслідків.

Якщо розглядати, які препарати застосовуються для такого наркозу, то, як правило, вони належать до групи барбітуратів. Вони відрізняються тим, що в цьому випадку немає так званої фази збудження. Тому пацієнт відходить від наркозу набагато простіше і без наслідків.

Також лікарі почали застосовувати засоби, що володіють ультракоротким аналгетичну дію. Наприклад, непоганими відгуками відрізняється препарат «Пропанідід». Вважається, що він не чинить токсичного впливу. Тому виключається ризик того, що у пацієнта після операції не виникне яких-небудь патологічних рефлексів.

Пероральна анестезія

Даний метод, при якому препарати вводяться через ротову порожнину пацієнта, практично не використовується в сучасній лікарській практиці. Це пояснюється безліччю причин. Наприклад, лікарю складніше визначити, яка саме доза потрібна пацієнту. Крім цього практично неможливо визначити, як швидко анестетик буде всмоктуватися в слизову рота і шлунково-кишкового тракту. Також у пацієнтів не рідко спостерігаються ускладнення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту після проведеної процедури. Хворі скаржаться на часту нудоту і блювоту.

З іншого боку, дана методика знайшла застосування в педіатрії. Наприклад, подібний спосіб використовується для маленьких пацієнтів, у яких з’являється панічний страх при проведенні будь-яких медикаментозних процедур.

В цьому випадку зазвичай застосовують натрію оксибутират у мінімальному дозуванні. Завдяки такої делікатної анестезії пацієнт впадає в досить неглибокий сон. Тим не менше це дозволяє надати йому допомогу на належному рівні. Однак про глибокому медикаментозному сні не може бути й мови.

Дивіться також:  "Гомеовокс" дітям: склад, інструкція по застосуванню і протипоказання

Ректальна анестезія

Цю процедуру також прийнято називати прямокишечным наркозом. Для цього способу також застосовуються барбітурати. Як правило, лікарі використовують базисну анестезію на основі «Нарколана». Однак варто врахувати, що даний засіб вважається вкрай агресивним. Навіть при незначному передозуванні у пацієнта може зупинитися дихання, що може спричинити за собою самий сумний результат. Тому не дивно, що така техніка використовується вкрай рідко і від неї поступово відмовляються.

Однак існують і прихильники даного способу. Вони пояснюють це тим, що ректальна анестезія дозволяє досягти максимально швидкого ефекту завдяки тому, що препарат швидше всмоктується в кров. Даний метод не травматичний і підходить для пацієнтів, у яких є алергія на медикаментозні препарати.

Епідуральний метод

Подібний вид анестезії передбачає використання деяких речовин наркотичного типу. Засіб вводиться в міжхребцевий простір пацієнта, ближче до поперекового відділу, а точніше між 3 і 4 хребцями. Подібний метод застосовують тільки в тому випадку, якщо мова йде про хірургічне втручання при проблемах з органами малого тазу. Також цю анестезію використовують в урології. Наприклад, якщо операція буде проводитися на геніталіях пацієнта. Також її використовують при ушкодженнях кінцівок. Але для ампутації ніг подібний метод анестезії зовсім не підходить.

Активна лікарська речовина вводиться в тіло пацієнта за допомогою спеціального катетера, струменевим способом. Лікар повинен діяти дуже обережно і повільно.

Подібний метод не знайшов широкого застосування. Однак для місцевого знеболювання вона підходить.

Незалежно від способу анестезії лікар обов’язково повинен переконатися, що пацієнт перенесе подібне введення в стан сну. Нерідко у людей спостерігається алергія на ті чи інші препарати. Тому попередньо важливо провести всі необхідні дослідження і тести.