Посттромбофлебітична хвороба характеризується хронічним ускладненням процесів відтоку венозної крові з нижніх кінцівок, яке розвивається після тромбозу глибоких вен. Клінічно даний патологічний стан може проявити себе тільки через кілька років після гострого тромбозу типу. При цьому у пацієнтів виникають розпираючий відчуття в ураженій кінцівці, хворобливі нічні судоми, розвивається набряклість і кільцеподібна пігментація, що набуває згодом фіброзну щільність.
Діагностичні висновки щодо встановлення діагнозу “посттромбофлебітична хвороба” (код за МКХ 10 I87.0) засновані на результатах УЗДГ вен кінцівок і анамнестичних даних. Наростаюча декомпенсація кровообігу виступає показанням до оперативного лікування даної патології.
Причини виникнення
При тромбозі глибокої вени в просвіті судини формується тромб. Після того як гострий процес стихає, тромботичні маси піддаються частковому лизированию і починають заміщатися з’єднувальними тканинами. Якщо при цьому переважає лізис, виникає реканалізація, при якій відбувається відновлення просвіту судини. При заміщенні тромбів сполучнотканинними елементами розвивається оклюзія (повне закриття просвіту судини).
Відновлення судинного просвіту супроводжується, як правило, руйнуванням клапанних структур у ділянці локалізації тромбу. Тому незалежно від переважання тих чи інших процесів результатом флеботромбоз в більшості випадків стають стійкі порушення кровотоку в глибоких венах.
Збільшення тиску в цих судинах сприяє розвитку розширення (ектазій) і неспроможності перфорантних судин. Кров з глибоких вен починає скидатися в просвіти поверхневих вен. Підшкірні судини починають розширюватися і також стають неспроможними. У подальшому В патологічний процес втягуються всі венозні судини нижніх кінцівок.
Подальшим неминучим ускладненням подібного стану стають мікроциркуляторні порушення. Порушене харчування шкірного покриву призводить до виникнення трофічних виразок. Просування крові по венах у істотною мірою забезпечується м’язовими скороченнями. Внаслідок ішемії скорочувальні здібності м’язів поступово слабшають, що веде до подальшого прогресування ознак венозної недостатності.
