Рецидивуючий бронхіт (за МКХ-10 код – J 20) – повторно розвивається затяжне запалення слизового покриву бронхів, яке повторюється до 3 і більше разів протягом року, однак не призводить до незворотних порушень функціональних властивостей дихальної системи. Недуга в більшості випадків супроводжується субфебрилітетом, грубим вологим кашлем, іноді – свистячим диханням і бронхоспазмом. Діагноз ставиться за даними бронхографії, рентгенографії легенів, ФЗД, алергопроб, бактеріального посіву мокротиння. При рецидивах бронхіту застосовується медикаментозне лікування (бронхолітики, муколітики, антигістамінні препарати) та реабілітаційні заходи (вібраційний масаж, дихальна гімнастика, фізіолікування). У разі необхідності призначаються противірусні та антибактеріальні препарати.

Загальні характеристики патології

Рецидивуючий бронхіт – епізоди бронхіту, неодноразово повторювані (до 3-4 разів) протягом року з тривалістю перебігу до 2-3 тижнів. Протікають вони найчастіше з явищами бронхоспазму, однак утрудненням дихання хвороба може не супроводжуватися. Крім того, виникають зворотні зміни в бронхолегеневій системі. Бронхіт рецидивуючого характеру більше властивий дітям, ніж дорослим пацієнтам. Цим захворюванням найбільш часто страждають діти дошкільного віку. До зрілості у таких пацієнтів вже утворюється хронічний бронхіт, що протікає зі стійкими ушкодженнями структур бронхіальних стінок і періодичними загостреннями.