Хребет людини несе більше навантаження, тому з часом його тканини починають руйнуватися. Саме дегенеративний процес лежить в основі розвитку остеохондрозу, при якому зміни зачіпають самі хребці, міжхребетні диски, зв’язки.

По мірі прогресування хвороби виникає підвищена рухливість уражених хребців, що призводить до подразнення нервових волокон і появі характерної симптоматики. Патологія може локалізуватися лише в одній області або носити системний характер.

Розповсюджений остеохондроз хребта діагностується в тому випадку, якщо дратуються дві і більше області. Цей тип хвороби відноситься до важкого і зустрічається у кожного шостого пацієнта.

Особливості хвороби

З віком міжхребетні диски старіють і зношуються. До порушень в їх тканинах призводять різкі навантаження на хребет і неправильний спосіб життя. Зміна розташування хребців і стану дисків провокує розвиток остеохондрозу. Це захворювання має характерну симптоматику.

Розповсюджений остеохондроз хребта (за МКХ-10 код М42) характеризується тим, що порушення виникають відразу в кількох відділах хребетного стовпа. Ця форма хвороби вважається найважчою. Згідно зі статистикою, приблизно 30% хворих мають саме цей діагноз.

Найчастіше ураження цією хворобою спостерігається у людей після 40 років. Однак фахівці відзначають, що патологія може виникати і у молодих.