Сироп з топінамбура: користь і шкода, склад, показання до застосування, корисні властивості та протипоказання

Якщо ви пробували цей продукт, напевно відзначили для себе, що він дуже солодкий. Чому ж тоді показаний сироп з топінамбура при діабеті? Справа в тому, що такий смак надають йому не глюкоза або фруктоза, а фруктани. Це досить рідко зустрічаються в природі полімери, які не впливають на людський організм негативного впливу.

У природі їх містить в собі невелику кількість рослин. Лідером серед них є саме топінамбур. У народі його називають земляною грушею або єрусалимським артишоком.

У статті ми розберемо користь і шкоду сиропу з топінамбура. Розглянемо ознаки якісного продукту, розповімо, як його приготувати самостійно.

Загальні відомості

Для початку дізнаємося, що таке топінамбур. Сироп готується з бульб. Рослина своїм зовнішнім виглядом нагадує соняшник. Його бульби годяться не тільки для сиропу, але і для інших страв. Вони зовні схожі на імбир, а за смаком їх порівнюють з сирим, але солодким картоплею.

На фото ви можете побачити, що таке топінамбур. Сироп з його бульб зовні схожий на квітковий мед. Це густа тягуча рідина насиченого бурштинового відтінку.

Дивіться також:  Обліпихова масло від хропіння: спосіб застосування, відгуки

Історія рослини

Батьківщиною топінамбура називають Північну Америку. На території США коренеплід зростає навіть в дикій природі. Індіанці іменували його “сонячним коренем”. Відомо, що вони вирощували і вживали в їжу топінамбур ще до приходу колонізаторів.

В Європі дивовижний продукт з’явився на початку 17 століття. Тоді йому і дано було нинішнє найменування. Воно відбулося від назви племені індіанців Чилі – топінамба. Нове рослина швидко поширилася в Західній Європі в якості овочевий, промислової і кормової культури. Його особливо цінували в якості зимового делікатесу з-за незвичайного смаку, чимось нагадує горіхи.

В Росію топінамбур потрапив у 18 столітті. Сьогодні його вирощують в основному в європейській частині країни. Його можна частіше зустріти на присадибних ділянках, ніж у промислових масштабах. Це обумовлено одним істотним недоліком топінамбура – він недовго зберігається.

Назви топінамбура в Росії залежали від шляху, яким овоч потрапляв в країну. Коренеплід, завезений з Румунії, став називатися волоській ріпою, а топінамбур з Китаю – китайської картоплею.