Білкове отруєння у людей: симптоми, методи лікування, відгуки

Білки необхідні людському організму. Вони є будівельним матеріалом. Але надлишок «цеглинок» обов’язково призведе до інтоксикації. Щоб своєчасно надати допомогу людині, треба знати, які при білковому отруєння у людей симптоми бувають.

Що це за недуга

Дуже небезпечний, прирівнюється до харчового отруєння. Причина появи – неправильне харчування (у раціоні недостатня кількість мікроелементів, вуглеводів та жирів).

Механізм розвитку хвороби простий. Білок в організмі людини перетворюється в глюкозу. Якщо печінка не здатна переробити «будівельний» матеріал, відбувається накопичення аміаку і амінокислот. Ці продукти викидаються печінкою в кровотік, що може призвести до тяжких наслідків. З’являються у людей симптоми білкового отруєння: діарея, нудота, відчуття голоду, втома. Організм повинен отримувати більше вуглеводів і жирів. Тільки тоді неприємні ознаки патології пропадуть. Кількість калорій не впливає на появу цих симптомів. Людина може отримувати енергію і з інших джерел.

Через небезпеку появи недуги лікарі радять відмовитися від білкових дієт. Якщо ж іншого виходу немає, крім високобілкової харчування, то пацієнт повинен перебувати під наглядом спеціаліста.

Дивіться також:  Есенціальний Тремор – це? Симптоми, причини й лікування захворювання

Скільки необхідно

До теперішнього часу верхній показник вживання органічного з’єднання ще не встановлено. Вважається, що симптоми білкового отруєння з’являються, якщо сорок п’ять відсотків калорій виходить за рахунок даного речовини.

Спочатку розберемося, для чого воно нам потрібне. Білки є своєрідним будівельним матеріалом. Вони потрібні для росту клітин і їх відновлення.

Дорослим, які ведуть розмірений спосіб життя, рекомендується в день нуль цілих сімдесят п’ять сотих грам з’єднання на один кілограм ваги. Якщо перемножити, то приблизні цифри виходять такими – п’ятдесят п’ять грам для чоловіків і сорок п’ять для жінок.

Білкова їжа в шлунку розщеплюється на амінокислоти. Тонкий кишечник її поглинає. Потім печінку залишає собі тільки ті, які їй необхідні. Інші виводяться з сечею.