Людська пам’ять – явище, що вивчене вкрай мало. Функціонуючи з незрозумілих нам законами, пам’ять лише дозволяє вловлювати алгоритм запам’ятовування і подальшого відтворення. Сенс цих законів так і залишається загадкою, над якою захоплено працюють вчені. Піонер у дослідженні пам’яті, німецький вчений Герман Еббінгауз, проводячи експерименти, вивів кілька загальних закономірностей.

Поняття і застосування ефекту краю

Эббингаузом був відкритий феномен запам’ятовування, принципом якого був факт того, що людина краще запам’ятовує інформацію, що знаходяться на початку і кінці інформативного ряду. Це властивість пам’яті отримало назву ефект краю. Пізніше, у сучасній психології цей феномен став вивчатися як ефект первинності і недавности.

Офіційне формулювання, описана в підручниках з психології, що визначає ефект краю як “явище, яке полягає в тому, що з розташованого в ряд матеріалу, який потрібно запам’ятати, швидше заучиваются елементи, розташовані на початку і в кінці даного ряду”.

Результат досліджень Еббінгаузом виявився корисним і згодом застосовувався у багатьох галузях: у навчанні спецслужб, маркетингу, вивчення іноземних мов.

Вплив феномену на поведінку людини

Дослідження Еббінгаузом підтвердили припущення про довшому збереженні в пам’яті перших вражень і останніх подій. З практичної точки зору доказ теорії пам’яті дозволила пояснити багато психологічні парадокси.

Ефект краю при запам’ятовуванні подій має великий вплив на сприйняття людиною навколишнього світу. Перше враження, отримане від знайомства з предметом, зберігається і стає стереотипом. Будь-яке подальше спілкування розглядається людиною через призму відчуттів, отриманих при першому погляді на об’єкт. Саме про це говорить вираз “У вас є тільки один шанс справити перше враження”.