Операція по видаленню жиру – одна з найпоширеніших косметичних процедур, популярність якої зростає з кожним роком. Сучасні методи вдосконалено настільки, що дозволяють прибрати більше 10 л жирової тканини, а малоінвазивні види технологій зводять ризик ускладнень до мінімуму.

Як з’явилася ліпосакція?

Струнка, підтягнута фігура – ідеал краси в сучасному суспільстві. Перша операція по видаленню жиру була проведена ще у 1921 р. у Франції. І хоча вона завершилася невдало, це поклало початок новому напрямку в індустрії краси.

Наступні спроби відновилися лише в 60-ті роки XX століття. Назвати безпечною і ефективною технологію того часу не можна – видалення жиру проводилося з допомогою кюретки, вишкрібанням через невеликі надрізи на шкірі. Це супроводжувалося великою кількістю ускладнень, розвитком запальних процесів, утворенням грубих рубців. Термін загоєння тканин також був дуже тривалим.

У 1974 р. один з італійських лікарів-гінекологів запропонував використовувати замість традиційної кюретки порожнисту трубку, всередині якої оберталися гострі ножі. Ще через три роки в хірургічну практику увійшов новий вид інструментів, завдяки якому проводився вакуумне відсмоктування жиру. Ця методика отримала широке розповсюдження і лягла в основу сучасної технології.

У 80-х роках XX ст. у швейцарських лікарів виникла ідея наповнення жирової клітковини гиалуронидазой в сольовому розчині. Додавання гормону адреналіну, що сприяє звуженню кровоносних судин, що дозволило значно зменшити кількість ускладнень.

У медицині існує певний термін, як називається операція по видаленню жиру, – ліпосакція. Це визначення ввів в ужиток президент американського товариства пластичних хірургів.

В 1985 р. був розроблений сучасний склад тумесцентной рідини (суміш з фізрозчину, знеболюючого і адреналіну). Ін’єкції рідини в жирову тканину дозволили проводити цю операцію практично безболісно, з найменшими втратами крові і ускладненнями.