Остеохондропатия надколінка: причини, діагностика, лікування

Остеохондропатия надколінка відноситься до групи захворювань, при якій виникає асептичний некроз кісткової тканини. Руйнівні процеси найчастіше відбуваються з-за механічних пошкоджень. Хвороба є досить рідкісною і зустрічається у 3% пацієнтів, які звертаються до лікарів-ортопедів. Патологія вражає дітей, підлітків і чоловіків до 30 років. При своєчасному лікуванні захворювання проходить безслідно, але все ж може призвести до тяжких ускладнень і навіть інвалідизації пацієнта. Нижче детальніше розглянемо симптоми, лікування та причини виникнення остеохондропатії надколінка.

Що це таке?

Під остеохондропатией розуміється кілька недуг, що виникають в області коліна. Всі захворювання відрізняються місцем локалізації в колінному суглобі і симптоматикою. До них відносяться:

  • Хвороба Кеніга. Характеризується запаленням хрящової тканини. Пошкоджені частини хряща відокремлюються або відшаровуються від кістки. Їх безладне рух по суглобовій сумці порушує рух самого суглоба. Запальний процес відбувається в хрящової тканини. В запущеній формі відмирають його більш глибокі частини. Патологія поширена у віці від 10 до 20 років. Причому у хлопчиків вона зустрічається в 3 рази частіше, ніж у дівчаток.
  • Хвороба Ларсена-Юханссона (остеохондропатия надколінка). При даному захворюванні неправильно окостеневший надколінник заподіює біль, викликає набряки, призводить до гидроартрозу, обмежує рухливість. Областю ураження є фрагментація надколінка. У групу ризику входять підлітки, які займаються спортом у віці від 10 до 15 років.
  • Хвороба Осгуда-Шлаттера. Характеризується патологічними змінами великої гомілкової кістки. У горбистості з’являється наріст, який викликає больові відчуття в області колінної чашечки. Захворювання викликає мікротравматизацію кісток. Зустрічається у дітей і підлітків у віці від 8 до 16 років. Як і хвороба Ларсена (остеохондропатії надколінка), найчастіше вражає хлопчиків.
  • Хвороба Левена. Викликає негативні зміни в колінному суглобі. З часом захворювання переростає в важковиліковний синовіт. На ранніх етапах характеризується непостійними больовими відчуттями середньої сили. Рухи в суглобі зберігаються в повному обсязі, але при цьому вони безболісні. Зазвичай процес односторонній. Хвороба Левена (остеохондропатия надколінка) розвивається у віці від 12 до 14 років.

Причини

Найпоширенішими причинами хвороби колінного суглоба є надмірні фізичні навантаження та травми коліна. Саме тому від ОХП найчастіше страждають активні діти та підлітки. Крім цього, дана патологія може виникати у чоловіків до 30 років. Набагато рідше ОХП зустрічається у літніх людей. Симптоми хвороби остеохондропатії надколінка можуть виникнути і з інших причин:

  • Плоскостопість.
  • Сколіоз та інші форми викривлення хребта.
  • Спадкова схильність.
  • Неправильний обмін речовин.
  • Ожиріння.
  • Порушення кровообігу в ногах.
Дивіться також:  Як визначити гайморит в домашніх умовах: основні симптоми та методи

Симптоми

Зазвичай на самому початку захворювання явних ознак не спостерігається. Першим дзвіночком є поява нетривалих хворобливих відчуттів під час фізичних навантажень. У спокійному стані хворий, як правило, не відчуває неприємних відчуттів. Через деякий час, біль посилюється, і в неї з’являється вогнище.

Хворобливі відчуття колінної чашечки можуть свідчити про те, що пацієнт страждає хворобою Ларсена – Юханссона. Якщо вогнище знаходиться в області медіального виростка, значить, це розсікає остеохондрит надколінка.

Патологія у дітей проявляється частіше, ніж у дорослих. На першій і другій стадії захворювання пацієнт відчуває тупий ниючий біль в коліні. Цей період характеризується руйнуванням суглобового хряща. Згинати і розгинати його стає складно, виникають дискомфортні відчуття. М’язовий корсет стає слабким, з’являється набряклість.

З часом остеохондропатия нижнього полюса надколінка так само, як і верхнього, викликає своєрідний хрускіт і людина починає кульгати. На третій стадії перебіг хвороби ускладнюється: кісткові і хрящові тканини руйнуються, больові відчуття стають дуже сильними, суглоб запалюється і деформується, неозброєним оком можна помітити припухлість коліна, м’язова тканина атрофується.

Під час ходьби пацієнт дуже сильно кульгає, а при згинанні коліна чути постійний хрускіт.

Діагностика

Не можна встановлювати діагноз самостійно. Тільки досвідчений лікар, залежно від симптомів і занедбаності хвороби, може підібрати відповідний вид діагностики. Найчастіше застосовуються п’ять методів:

  • Ультразвукове дослідження. Його може зробити тільки висококваліфікований фахівець. Він здатний побачити достовірну клінічну картину захворювання. УЗД з високою точністю визначає діагноз і стадію хвороби.
  • Сцинтиграфія. Ще один високоефективний метод. На жаль, застосовується тільки по відношенню до дітей. Остеохондропатия надколінка за допомогою цього способу визначається на будь-якій стадії.
  • Магнітно-резонансна томографія допомагає добре дослідити суглоб, уражений хворобою Кеніга. За допомогою МРТ патологія визначається навіть на початковій стадії. Дається об’єктивна оцінка стояння ураженої області на даний момент часу. ОХН діагностується магнітно-резонансною томографією при всіх чотирьох видах захворювання.
  • На ранніх стадіях актуальна диференціальна діагностика.
  • Артроскопія. В основному, застосовується для розпізнавання хвороби Кеніга. Вона ефективна на всіх стадіях захворювання і допомагає з високою точністю поставити діагноз, а також вибрати дієвий спосіб лікування в подальшому.

У деяких випадках патологія визначається за допомогою рентгена. Остеохондропатия надколінка діагностується тим методом, який лікар вважатиме найбільш підходящим для кожного окремого пацієнта.

Дивіться також:  Вірусний менінгіт: лікування, симптоми, причини та діагностика

Терапія

Лікування більшості існуючих патологій включає в себе два види лікувальних заходів:

  • медикаментозний (консервативний) метод;
  • хірургічне втручання.

ОХН не є винятком. Метод лікування підбирається індивідуально і тільки після визначення захворювання, а також можливих ускладнень.

Консервативне лікування

Лікування остеохондропатії надколінка проводиться за одним принципом і в основному дає позитивний результат саме при медикаментозної терапії. Для зняття набряклості і больових відчуттів призначають мазі і анальгетики з протизапальною дією: Ібупрофен, Диклофенак. При цьому хворому рекомендується максимально знизити навантаження на хворе коліно і виключити будь-які рухи в суглобі.

Може бути накладено гіпс на строк до двох місяців. Для активізації процесів відновлення хрящової тканини застосовують хондропротекторні препарати. У вільному продажу можна знайти безліч мазей з глюкозаміном та хондроїтином: Хондроїтин сульфат”, “Глюкозамін Максимум” та інші. Під час лікування також проводиться фізіотерапія – електрофорез, аплікації з парафіну. Крім цього, призначається прийом вітамінів “Нейромультивит”. При дотриманні всіх рекомендацій ОХП виліковується за один рік. При відсутності позитивної результатів після трьох місяців з моменту початку терапії обговорюється питання про оперативне втручання.

Хірургічний метод

Хірургічне лікування передбачає використання артроскопічної апаратури для хірургічного відновлення суглоба. Під час операції видаляється хрящове освіта і виробляються пластику нового хряща. Приводом для операції може стати повторне прояв хвороби. В деяких випадках, хірургічне втручання може проводиться з метою видалення відкололися елементів суглоба. Часто таке лікування є єдиним способом зберегти форму коліна і його повноцінне функціонування.

Після операції необхідно дотримуватися спокій і відмовитися від будь-якої фізичної навантаження. Порушення рекомендації лікаря може привести до деформації суглоба і ускладнень у вигляді вторинного остеохондрозу надколінка.

Заняття ЛФК при остеохондропатії надколінка

Лікувальна фізкультура показана ще в період іммобілізації. Поки хвора кінцівка зафіксована шиною, пацієнт повинен застосовувати загальнорозвивальні вправи. Це можуть бути:

  • динамічні руху (розгинальні, згинальні, обертальні) здоровою кінцівкою;
  • ритмічне скорочення м’язів пошкодженої ноги;
  • утримання ноги з гіпсом на вазі;
  • идеомоторные вправи – візуалізація руху в суглобі.

Приступати до вправ необхідно через кілька днів після оперативного втручання і накладення гіпсу, але тільки з дозволу лікаря. Здоровою ногою виконувати виконувати будь-які рухи – відводити в бік, піднімати, робити кругові обертання, махи, статично напружувати м’язи.

Дивіться також:  Чим лікувати тріщини на руках: причини прояву

Також виконується навантаження на м’язи тулуба – піднімають плечі і голову, фіксують положення кілька секунд. Через кілька діб після операції хворому рекомендується ненадовго опускати хвору ногу з ліжка, а потім піднімати її вище тулуба. Ходіння по палаті дозволяється на милицях, без опори на прооперовану ногу.

Ускладнення

Як вже було зазначено вище, найчастіше ОХН піддаються діти та підлітки, яким властива підвищена навантаження на ноги і травматизація коліна. Лікування даного захворювання займає багато часу. Іноді воно протікає більше одного року. Найчастіше хвороба проходить без особливих ускладнень для пацієнтів. Дитячі хрящі та кістки швидко оновлюються і відновлюються. В осіб більш старшого віку остеохондропатия лікується складніше і довше. У запущених випадках можуть проявитися такі ускладнення:

  • Артроз колінного суглоба.
  • Одна нога може стати коротша за іншу на пару сантиметрів.
  • З-за різниці в довжині кінцівок може деформуватися хребет і розвиватися сколіоз.

Без оперативного втручання кульгавість може залишитися до кінця життя. Якщо дитина після удару або іншої травми суглоба дотримується спокій і не навантажує суглоб, остеохондропатия надколінка може пройти самостійно. Але таке буває дуже рідко.

Профілактика

Попередити травму коліна неможливо, але можна зменшити ризик розвитку патологічних процесів. Необхідно дотримуватися простих правил по відношенню до всіх членів родини:

  • При болю в колінах обов’язково відвідувати хірурга-ортопеда.
  • Дитина повинна знати правила безпеки і чим можуть загрожувати сильні удари і падіння.
  • Щоб виявити хворобу на ранній стадії, слід регулярно проходити диспансеризацію.
  • Необхідно уникати надмірних фізичних навантажень.

Крім цього, профілактичними заходами, що перешкоджають виникненню остеохондропатії, є заняття в басейні і лікувальний масаж. Спортсменам, для уникнення хвороби Осгуда-Шлаттера, рекомендується застосовувати під час тренувань наколінники з м’якими вставками, або ж пришивати на спортивний одяг поролонові прокладки.

Висновок

Розглянувши всі форми остеохондропатії колінного суглоба, можна прийти до висновку, що хвороба дуже небезпечна, але діагноз не є вироком. Слід розуміти, лікувати це захворювання самостійно не варто. При перших же симптомах болю в колінах необхідно звернутися до фахівця. Ноги є частиною опорно-рухового апарату, який активно бере участь в повноцінного життя. Правильно підібране лікування та дотримання всіх медичних рекомендацій допоможе відновити колінний суглоб протягом одного року, а дотримуючись правил профілактики, можна і зовсім уникнути захворювання.