Панкреатит – це захворювання, яке розвивається на тлі дисфункції підшлункової залози. Причиною цього є проникнення в орган бактерій з дванадцятипалої кишки, крові, жовчних шляхів, а також у результаті негативного впливу провокуючих факторів ззовні. Одним з поширених видів патології є паренхіматозний панкреатит. Ця хронічна форма захворювання, розвиток якої обумовлено ураженням паренхіми органу з прогресуючими факторами, що при відсутності лікування призводить до її атрофії.

Паренхіматозна форма панкреатиту – що це?

Ця форма захворювання характеризується уповільненим запальним процесом, причиною якого є порушення процесу синтезу ферментів, що виробляються підшлунковою залозою. Надлишкова ферментна концентрація провокує самопереваріваніе тканин паренхіми з подальшим рубцюванням і сморщиванием.

В результаті цього відбуваються дифузні зміни органу. Це виражається в поступовому заміщенні уражених ділянок тканини на з’єднувальні сегменти з подальшою втратою функціональності підшлункової залози. В результаті цього знижується синтез травних ферментів в організмі.

У медицині розрізняють два види запального процесу паренхіми:

• дифузний (великий) – зачіпає велику частину;
• обмежений – уражається частково голівка або хвіст.

Небезпека паренхіматозного панкреатиту в тому, що він важко діагностується на початковій стадії розвитку. Це пов’язано з тим,що хвороба не має яскраво виражених симптомів і лише іноді проявляється незначними періодами загострення. В результаті хвороба поступово прогресує і при відсутності адекватної терапії може призвести до атрофії підшлункової залози.