Пристінковий гайморит: симптоми, діагностика і лікування

Пристінковий гайморит – це серйозне хронічне захворювання, що характеризується потовщенням слизової оболонки, що супроводжується порушенням процесу відтоку рідини і багатьма іншими малоприємними наслідками.

З-за чого ця недуга виникає? Які симптоми вказують на його наявність? Чи можливо позбутися від цієї недуги назавжди? Що ж, на ці і багато інші питання зараз варто спробувати дати відповіді.

Етіологія

Пристінковий гайморит, будучи запальною патологією верхньощелепного синуса, не розвивається як самостійної патології. Він – це наслідок гострих процесів, що відбуваються в носоглотці і носі. Може виникнути як з одного боку, так і з двох відразу.

Пусковим механізмом захворювання є не лікування гайморит чи риніт, а ще відсутність санації верхніх дихальних шляхів. З-за цього бактеріальна слиз накопичується в пазухах і застоюється в них. Такі умови є ідеальними для початку структурних змін слизової оболонки.

Дивіться також:  Гострий панкреатит: клініка захворювання, діагностика, лікування, особливості харчування

Причини

Односторонній або двосторонній пристінковий гайморит виникає через впровадження інфекційних агентів. Запалення гайморових пазух зазвичай провокують такі хвороботворні організми:

  • Мікоплазма.
  • Стафілококи.
  • Гриби.
  • Хламідії.
  • Стрептококи.
  • Гемофільна паличка.
  • Правосторонній або лівобічний пристінковий гайморит починає формуватися після того, як людина перехворіла якимось гострим захворюванням. До таким можна віднести:

  • Аденоїдит.
  • Риніт.
  • Назофарингіт.
  • Синусит.
  • Тонзиліт.
  • Найбільшому ризику захворіти гайморитом даної форми піддаються люди з хронічною алергією. Також внутрішня стінка гайморової пазухи може деформуватися на тлі, так званих конституційних аномалій. До таких належать:

  • Викривлена перегородка носа.
  • Розростання хрящової тканини.
  • Суджені носові проходи.
  • Поліпи слизової.
  • Ще на розвиток захворювання можуть вплинути механічні і баротравми, ослаблений імунітет, гіповітаміноз, аденоїди, карієс і тривалий прийом певних медикаментів.