У статті розглянемо інструкцію по застосуванню уколів «Роцефін», вводяться внутрішньом’язово, а також його аналоги.
Це бактерицидний засіб на основі чинного елемента цефтріаксону для парентерального використання з категорії цефалоспоринів третього покоління. Він має широкий спектр пролонгованої дії відносно грампозитивних та грамнегативних патогенних мікроорганізмів. Даний медикамент проводиться у вигляді розчинів для проведення уколов внутрішньовенно та внутрішньом’язово. Інструкція до «Роцефину» представлена нижче.
Речовина цефтріаксон
Цефтриаксон є антибактеріальною речовиною з категорії цефалоспоринів III покоління. Його характеризує пролонговану дію. Бактерицидна активність цього медикаментозного засобу заснована на пригніченні процесів синтезу клітинних мембран. Дане активна речовина володіє великим спектром терапевтичної дії відносно грамнегативних і грампозитивних хвороботворних мікроорганізмів. Це відзначає висока резистентність до більшості β-лактамаз (цефалоспориназ і пеніциліназ), які виробляються патогенними збудниками інфекцій.
Грампозитивні аероби, до яких активний медикамент «Роцефін» в уколах: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae (β-гемолітичний, групи B), коагулазонегативні стафілококи, Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний, групи А), β-гемолітичні стрептококи, Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну штами). Винятком є метицилінстійкі стафілококи, які мають резистентність до цефалоспоринів. Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та Listeria monocytogenes, як правило, також резистентні.
Грамнегативні аероби, до яких проявляє активність даний медикамент: Alcaligenes odorans, Plesiomonas shigelloides, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus ducreyi, Pasteurella multocida, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter lwoffii, Capnocytophaga spp., Borrelia burgdorferi, Alcaligenes faecalis, Aeromonas hydrophila, Acinetobacter anitratus, алкалигеноподобные бактерії, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., Moraxella spp., Proteus penneri, Morganella morganii, Pseudomonas spp, Proteus vulgaris, Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio spp., Providencia spp., Yersinia spp.
Деякі з ізолятів цих видів стійкі до цефтриаксону, що зумовлено переважно з формуванням β-лактамаз, кодирующихся хромосомами. Деякі серед ізолятів таких видів виявляють стійкість внаслідок утворення плазмидо-опосередкованих бета-лактамаз. Деякі штами вищевказаних мікроорганізмів полирезистентны до інших антибіотиків (уреидопенициллинам, аминопенициллинам, аміноглікозидів та цефалоспоринів першого і другого покоління) і виявляють чутливість до даного медикаментозного препарату. Експериментально встановлено, що Treponema pallidum має чутливість до цефтриаксону. Згідно з даними клінічних випробувань препарат має ефективністю щодо первинних та вторинних форм сифілісу.
