Синдром Геллера – це дезинтегративное розлад, що виявляється в швидко прогресуючому слабоумстві у дітей раннього віку, яке настає після періоду нормального розвитку. Воно рідкісне і, на жаль, не обіцяє сприятливого прогнозу. В статті мова піде про те, чому воно виникає, які симптоми вказують на його розвиток, як його діагностувати, а також піддається взагалі така недуга лікування.

Коротко про захворювання

Синдром Геллера проявляється раптовою втратою дитиною сформованих раніше навичок та функцій. Припадає на період з 2 до 10 років – діти, що знаходяться в цьому віці, опиняються в групі ризику.

Дитина, якого вражає дана патологія, втрачає мова, здатність до виконання звичайних побутових ритуалів і до вирішення інтелектуальних завдань, які раніше йому були по силам. Він перестає використовувати невербальні комунікативні засоби, нічим не цікавиться.

І, на жаль, етіологія досі залишається невідомою. Завдяки останнім проведених досліджень вдалося встановити певний зв’язок даного процесу з нейробиологическими механізмами ЦНС. В результаті проведення електроенцефалографічного обстеження вийшло з’ясувати, що у близько 50% дітей змінена електрична активність в головному мозку.

Також триває дослідження зв’язку синдрому Геллера з хворобою Шильдера, лейкодистрофией і судомами. Має місце версія, що стосується того, що недуга має інфекційне походження. Нібито існує фільтруючий вірус – збудник малих розмірів, який поки недоступний для вивчення під мікроскопом.