Одним з найважливіших призначень нервової системи є чутливість. Головний мозок посилає і отримує імпульси від усякого контакту організму з зовнішнім середовищем або внаслідок процесів внутрішньої роботи всього організму. Всі відчуття розпізнаються мозком і входять у загальну свідоме чутливість людини. Майже всі ділянки тіла можуть сприймати різного роду подразнення. А рецептори тактильної чутливості присутні не тільки в поверхневих шарах – шкіра, слизові оболонки, але і глибоких ділянках – м’язи, зв’язки, суглоби, сухожилля, кістки.

Походження поняття

Властивість нервової системи сприймати зовнішнє і внутрішнє подразнюючу дію за допомогою спеціальних кліток (рецепторів) і реагувати на них відносять до узагальненого поняття – чутливість. Причому властиво воно як людині, так і тварині. У свою чергу, тактильна чутливість – це різновид чутливості шкірного покриву. Вона взаємопов’язана з відчуттями дотиків і відповідною реакцією на подразники, тиск, вібрацію. Тактильні рецептори – це частина системи дотику. Розташовуються вони на слизових і поверхні шкіри.

Саме поняття “тактильна чутливість” походить від латинського tactilis – відчутний, дотик, tango – торкаюся, чіпаю – позначає різновид відчуттів, що виникають після впливу на шкіру різних механічних подразників (дотику, здавлювання, натискання, вібрація, погладжування, пощипування, уколи, дотику предметів тощо).