Грижа черевної порожнини вважається досить розповсюдженим захворюванням. При цьому зустрічається незалежно від статевої належності й віку.
Таким терміном позначається випинання будь-якого внутрішнього органу, що відбувається з-за зростаючого тиску на черевну стінку. Візуально це виглядає як якесь утворення круглої форми, що виникає на бічній або передній поверхні живота.
Якщо пошукати за класифікатором слово “грижа”, в МКБ-10 відкриється цілий розділ, присвячений саме таким діагнозів. Він охоплює пункти К40-К46, включає як вроджені, так і набуті патології такого типу. Наприклад, пупкова грижа позначається як К42, а відповідне випинання на передній черевній стінці – як К43.
Будь-яка грижа є досить небезпечним захворюванням, вона повністю змінює життя людини і, що ще гірше, може призвести до тяжких ускладнень, які при відсутності адекватного лікування закінчуються летальним результатом. Як правило, мова йде про таке поняття, як защемлення грижі живота.
Основні поняття
Защемлення грижі – це найпоширеніше ускладнення при такій ситуації. З усіх захворювань органів черевної порожнини вона зустрічається так само часто, як гострий панкреатит і холецистит, і поступається хіба що гострому аппендициту.
За даними статистики, на нього припадає до 15% гострих станів при гастроентерології. Правда, у різних видів патології частота розповсюдження може значно відрізнятися. Наприклад, найчастіше проблеми виникають з пахової і пупкової формою хвороби. У той час як защемлення грижі білої лінії живота зустрічається набагато рідше. Що, втім, не робить такий стан менш небезпечним.
Коли відбувається защемлення грижі, порушується кровопостачання. Тобто виходить, що здавлюються внутрішні органи, які знаходяться всередині цього “мішка” або випинання (тобто тонка кишка, сальник і т. д.). У цьому випадку виникають гострі болі, і через якийсь час може відкритися внутрішня кровотеча.
Також грижа черевної порожнини небезпечна тим, що у разі обмеження може статися некроз (тобто відмирання) уражених тканин.
Як правило, консервативне лікування в таких випадках нічого не дає. І після проведення діагностики робиться екстрена операція.
Варто зазначити, що захворювання може викликати ряд ускладнень, наприклад, коліт живота (кишок) та ін.
Різновиди защемлення
Часто люди цікавляться питанням, що це таке – грижа шлунка, ніж лікувати патологію. Причому вони мають на увазі випинання будь-яких внутрішніх органів черевної порожнини.
Насправді ж випинання і утиск шлунка відбувається відносно рідко, що пов’язано з самим механізмом формування хвороби. Значно частіше зустрічається грижа кишечника, іноді навіть відбувається обмеження сечового міхура, а у жінок – матки і придатків.
Всі випадки розвитку патології можна розділити на два типу: відбуваються по еластичному або каловому механізму. У першому варіанті спостерігається одномоментне випадання великого обсягу майбутнього вмісту грижі через відносно вузькі “ворота”. Надалі таке випинання не може “впоратися” самостійно. Оскільки їх утискає вузьке кільце воріт, то виникає сильний біль в області живота. М’язи спазмуються, що погіршує ситуацію.
Що стосується калового защемлення, то воно розвивається, коли кишкова петля, що потрапила в грижовий мішок, переповнена вмістом. Найчастіше така ситуація характерна для випадків довгостроково існуючих випинань.
Також усі патології цього типу можна розділити на первинні і вторинні. Первинні звичайно пов’язані із застосуванням одномоментного, але надмірного зусилля. Занадто велике фізичне навантаження – і ось вже болить у животі, хоча раніше грижі не було. Вторинне утиск відбувається, коли і до цього вже виникали проблеми.
Причини розвитку патології
Якщо є защемлення грижі живота, наслідки можуть бути дуже неприємними. Вони вже були розглянуті вище – аж до летального результату. Тому багато хто цікавиться, чи існують ефективні способи профілактики. Щоб відповісти на це питання, потрібно розглянути причини утиску грижі.
Самі випинання з’являються з-за того, що виникає внутрішньочеревна гіпертензія, тобто підвищується тиск, і воно перевершує опірність черевної стінки. Оскільки провокуючими факторами в даному випадку є ожиріння і слабкість м’язів. Можна стверджувати, що успішна профілактика багато в чому полягає в нормалізації ваги і зміцнення мускулатури.
Але це не єдині причини, що провокують розвиток патології. До їх числа відносяться:
- надмірне фізичне напруження;
- травматичні ушкодження відповідних органів;
- дуже сильний кашель;
- атонія кишечника і викликані нею запори;
- хірургічні втручання (пов’язано не тільки з нагноєнням чи поганим загоєнням ран, але і з неправильно підібраними шовними матеріалами, які відторгаються організмом, а також це відбувається, коли використовуються при операціях розсмоктуються нитки втрачають міцність ще до того, як на їх місці сформується рубець);
- патології простати.
При цьому різке схуднення також може сприяти розвитку патології. У жінок причиною може бути вагітність, особливо якщо вона завершилася складними пологами. У літніх людей основним чинником ризику є атонія кишечника.
Обмеження відбувається по одному з описаних вище механізмів. Пов’язано воно з тим, що при нормалізації внутрішньочеревного тиску спостерігається зменшення грижових воріт. Ймовірність такого розвитку подій ніяк не залежить від діаметра згаданих воріт або величини самого випинання.
Розглядаючи таке явище, як грижа шлунка, що це таке і як лікувати, слід зазначити, що існують особи, відразу потрапляють в зону ризику:
Ознаки
Стан, при якому коле в животі, необов’язково пов’язане з грижею. Це можуть бути і інші патології органів ШКТ, а більш точний діагноз зможе поставити лікар залежно від клінічної картини і результатів лабораторних та інструментальних досліджень.
Симптоми защемлення грижі живота зводяться до наступного:
У разі часткового обмеження грижі можуть спостерігатися прискорені сечовипускання, причому вони супроводжуються болем. В урині можуть бути помітні сліди крові. Особливо часто це відбувається при обмеженні сечового міхура. Іноді спостерігаються тахікардія і зниження артеріального тиску, шкіра стає блідою.
Нападоподібний біль у животі при цьому стані виникає не так часто, хоча вона можлива при обмеженні кишечника. В цілому ж болі відчуваються протягом декількох годин, якщо після цього вони різко припиняються, приводів для радості немає – це означає, що відбувається відмирання чиї тканин і гинуть нервові волокна. На тлі грижі може розвинутися коліт.
Живіт болить при цьому в будь-якому відділі, іноді біль може іррадіювати в пах або стегно. Вона може бути настільки сильною, що пацієнт починає мимоволі стогнати. Одночасно з цим спостерігаються симптоми інтоксикації, в тому числі може підвищуватися температура.
Діагностика
Навіть якщо спостерігаються ознаки защемлення грижі живота, це ще не означає, що лікар має справу саме з цим захворюванням. Тим більше що до певного моменту симптоми можуть бути змазані.
На ранніх етапах поставити точний діагноз вдається не відразу. Хворого нічого не турбує, випинання візуально непомітно (хоча при сильному натисканні воно може бути болючим). І в підсумку терапевт не завжди може запідозрити грижу. Хоча у більш досвідчених лікарів така можливість існує, оскільки вони володіють власними діагностичними прийомами, які дозволяють уточнити картину.
Але в цілому рекомендується додатково провести як мінімум УЗД. А якщо мова йде про післяопераційної грижі або рецидивної, або є підозра, що лікар має справу зі складним багатокамерним випадком, то потрібно додатково зробити комп’ютерну томографію передньої черевної стінки. У будь-якому випадку це не зашкодить, але допоможе отримати більш точну картину.
Обов’язково проводиться фізикальне обстеження пацієнта. Про грижі може говорити наявність напруги і болю під час огляду, які не зникають навіть після того, як пацієнт змінює положення тіла. При цьому можна прослухати перистальтику над защемленою грижею. Але іноді лікар зазначає симптом непрохідності за певним шумів.
Іноді рекомендується проводити оглядову рентгенографію черевної порожнини. Так само як і УЗД вона має важливу перевагу – дає змогу перевірити стан всіх органів і диференціювати грижу від інших захворювань, до числа яких відносяться як патології органів ШКТ, так і паховий лімфаденіт.
Хірургічне лікування
Якщо діагностовано защемлення грижі, операція неминуча. Проводиться так звана герніопластика, тобто грижосічення. Сьогодні її роблять як класичним способом, так і лапароскопічно. При цьому дітям роблять аутопластику, тобто використовуються власні тканини маленького пацієнта, а дорослим – аллопластику, тобто штучні матеріали, звані також сітками.
Неважливо, яка саме діагностована грижа по МКБ-10, грижосічення, зване також натяжна методикою, може застосовуватися в будь-якому з цих випадків.
При цій операції стінки грижового каналу зміцнюються власними тканинами і сітками. Це далеко не новий метод, застосовується він досить давно і успішно. Але навіть і за таких блискучих результатів ймовірність рецидиву патології становить 10-15 %.
Якщо ж буде проведена повторна операція, то ризик рецидиву зростає до 50 %. Це не дивно, адже навіть укріплений канал – все одно слабка тканина, оскільки після операції на ній вже сформувалися рубці.
Щоб уникнути цього, використовуються різні методи накладання швів – не тільки “край в край”, але і внахлест, щоб зміцнити проблемну ділянку. Але це хороший результат дає тільки в тому випадку, якщо випинання саме по собі має невеликі розміри. При великих грижах навіть такі вдосконалені техніки можуть призводити до рецидивів. Зрозуміло, що чим менше досвіду у хірурга, тим вище ймовірність ускладнень і повторів.
При заживання великий грижі можуть виникати й інші проблеми. Наприклад, проблема призводить до небезпечного підвищення черевного тиску саме з-за того, що живіт припадає зашивати, черевна стінка скорочується, органи всередині утрамбовували щільніше, ніж раніше. З післяопераційних ускладнень слід виділити також проблеми із серцевою функцією і диханням.
Відновний період після операції становить не менше тижня, а то й більше. І ще півроку після цього доведеться носити бандаж. На кілька місяців необхідно буде знизити фізичні навантаження.
Пластика
Приблизно з початку 90-х у Росії все частіше застосовують в таких випадках пластику, а саме лапароскопічну операцію як більш ефективний і сучасний метод. Після такого втручання практично не буває ускладнень, оскільки при цьому використовується синтетичний матеріал не відторгається організмом.
Саму пластику можна порівняти з латкою на одязі. У спрощеному вигляді це можна представити так: хірург вставляє сіточку в грижовий отвір зсередини, а потім фіксує належним чином. Така сітка стає свого роду каркасом для судин, нервів та сполучної тканини. Відсоток рецидивів після таких операцій мізерно малий – менш ніж 0,5%. Та й то вони в основному виникають тоді, коли пацієнт не дотримувався обережності в період відновлення.
Переваги операції полягають в тому, що під час її проведення не відбувається розтягування тканини, тому шви заживають швидше, та й болючі відчуття будуть слабкими. Пластика показана всім пацієнтам старше 16 років. І хоча для звичайної операції наявність цукрового діабету є протипоказанням, лапароскопію проводити можна. Але тільки слід забезпечити ретельний контроль в післяопераційний період.
Операції такого роду роблять із застосуванням сітки з полімерного волокна. Сітчаста структура сприяє тому, що матеріал проростає власними клітинами реципієнта і незабаром стає практично таким же, як тканини природного походження.
Раніше в таких випадках використовувалися просто сітки з поліпропілену або пролену. Вони дійсно не відторгаються організмом, але більш ефективними сьогодні вважаються комбіновані вироби, де частина волокон – це пролен, а інша – вікрил, що розсмоктується матеріал, з якого роблять нитки для хірургічних операцій.
Пластику виконують лапароскопічним способом, роблять буквально три проколи, тому нагноєння виключається. Реабілітаційний період при цьому триває недовго, вже на третій день пацієнта можна буде виписувати. При цьому йому носити бандаж необов’язково, хоча від підйому тягарів все одно потрібно утриматися.
Коли можна носити бандажі
Якщо у людини діагностовано грижа передньої черевної стінки, йому показана операція. Однак часто в аптеках можна побачити спеціальні бандажі, які призначені для лікування патології. Насправді вони працюють не зовсім так. Зупинити захворювання вироби не можуть, затримати його їм під силу.
Такий бандаж являє собою широкий пояс, виготовлений з міцної, але еластичної тканини, яка закриває грижові ворота і чисто механічно перешкоджає випинання. Таким чином, виріб не може вважатися альтернативним методом лікування при симптомах защемлення грижі живота, хоча і допомагає зменшити навантаження на проблемну ділянку, стабілізувати показники внутрішньочеревного тиску, зняти біль, а також запобігти саме обмеження.
Саме тому бандаж стає єдино можливим варіантом для пацієнтів, яким протипоказана операція. Це буває, наприклад, при важких системних захворюваннях, крім того, операції не роблять літнім людям. Протипоказані хірургічні втручання та після перенесеного інфаркту (принаймні, в найближчі декілька місяців).
Тобто якщо діагностується грижа передньої черевної стінки у літньої людини, то йому доведеться носити такий еластичний бандаж довічно. У всіх інших випадках не рекомендується використовувати таку пов’язку протягом тривалого часу, оскільки це може травмувати грижу або призвести до її збільшення.
Але бандажі можуть вважатися чудовим профілактичним засобом, їх рекомендують носити особам, які входять у групу ризику, наприклад, вагітним жінкам, тим, хто відчуває сильні фізичні навантаження і т. д. При виборі виробу потрібно переконатися, що він зроблений з якісного гіпоалергенного матеріалу. А заодно слід відразу ж вивчити правила догляду за ним.
Грижі у дорослих і дітей: в чому відмінності?
Вище було розглянуто защемлення грижі живота і симптоми у дорослих. Але й у дітей ця проблема виникає досить часто, особливо у малюків у віці до року. До її появи зазвичай наводять якісь аномалії в розвитку, а також вроджена слабкість сполучної тканини.
Але спровокувати випинання можуть будь-які чинники, що призводять до підвищення внутрішньочеревного тиску. Наприклад, це може бути гучний, буквально нестямний плач. Вплинути може навіть запор, сильний кашель, здуття живота і різке зниження ваги дитини внаслідок кишкової інфекції.
У дитини защемлення грижі супроводжується неспокійною поведінкою. Зовні випинання виглядає як невелика припухлість, але з часом на цьому місці шкіра може почервоніти, іноді спостерігається набряк навколишніх тканин. Ще одним характерним симптомом є блювота.
Не всі грижі, які можуть розвинутися у дитини, вимагають негайного хірургічного втручання. Хоча при появі пахової різновиди захворювання затягувати це питання не потрібно, оскільки при обмеженні відбувається сильне порушення кровопостачання, яке може привести до летального результату.
Щоб не упустити момент розвитку такої патології малюк повинен відвідувати хірурга для профілактичного огляду не менше ніж один раз на рік. Для дітей використовуються малоінвазивні, тобто лапароскопічні методики.
А ось пупкова грижа собою небезпеки не представляє. У дітей вона практично ніколи не обмежується, і лікарі просто спостерігають за станом малюка приблизно до 4-5 років. Цікаво, що грижі невеликого розміру у дітей можуть вправляться самостійно, адже дитина росте і розвивається. Для профілактики можна носити спеціальні бандажі.
Висновок
Защемлення грижі живота – досить небезпечне стан, який може призвести до летального результату пацієнта. Ігнорувати цю проблему не можна ні в якому разі, потрібно своєчасно звертатися до фахівця для призначення терапії.
Також необхідно пам’ятати, що ніякі народні засоби і носіння бандажів не позбавлять вас від патології, а тільки уповільнять процес. У будь-якому випадку вилікувати грижу можна тільки хірургічним шляхом.
Додатково можуть застосовуватися й інші методи, але тільки після повноцінного обстеження в якості додаткової терапії, яку може призначити тільки лікар після проведення операції.
