Хламідіоз у роті: симптоми, діагностика, методи лікування, перелік препаратів

Хламідіоз – це захворювання інфекційної природи, до появи якого призводить проникнення хламідій в організм людини. Найбільш поширеним шляхом передачі хламідіозу є незахищений статевий контакт. Хламідії можуть вражати одночасно як внутрішні, так і зовнішні органи статевої системи. Також негативному впливу піддаються кровоносні судини, синовіальна вистилання суглобів, дихальні шляхи, органи слуху і зору, ротова порожнина та ін.

Що таке хламідії?

Хламідії є облігатними шкідливими мікроорганізмами. Це означає, що вони не можуть самостійно існувати поза організмом. Проникаючи в здорові клітини, хламідії їх руйнують, тим самим запускаючи запальний процес, поступово поширюється на інші органи.

Способи інфікування

Найбільш сприйнятливими до хламідіозу у роті є жінки. За статистикою, найбільша кількість випадків зараження оральним хламідіозом зареєстровано у жінок. До способів зараження відносяться:

  • Контактні. До розвитку орального хламідіозу сприяє використання предметів іншого хворого. Це може бути зубна щітка, посуд, рушники, постільна білизна, нижня білизна або косметичні засоби (гігієнічна помада тощо). Існують випадки зараження після відвідин стоматолога. При використанні неякісно обробленого стоматологічних інструментів з легкістю можна заразитися хламідіями.
  • Статеві. Слизова оболонка ротової порожнини інфікується хламідіями при оральному сексі. Ризик зараження зростає при наявності ран або афт у роті.
  • Недолік або відсутність гігієни. Якщо людина належним чином не стежить за станом ротової порожнини, не чистить зуби, не користується спеціальними ополіскувачами і іншим, то при попаданні хвороботворних мікроорганізмів вони починають активно розвиватися і поширюватися.
  • Вертикальні. Цей спосіб характерний для зараження немовляти при пологах інфікованими навколоплідними водами, які потрапляють в ротову порожнину. В результаті у новонародженої дитини розвивається оральний хламідіоз.
  • Інкубаційний період становить не більше трьох тижнів. Хламідіоз у роті легко можна сплутати із симптомами інших захворювань ротової порожнини. Іноді симптоматика зовсім відсутня, пацієнт не відчуває ніяких змін у стані і не бачить необхідності звертатися до медичної установи.

    Симптоми орального хламідіозу

    При попаданні хламідій на слизову вони починають швидко розмножуватися, що призводить до розвитку гострого запального процесу. В подальшому при нестачі терапевтичних заходів мікроорганізми поширюються і вражають глотку.

    Основними симптомами хламідіозу у роті є:

    • почуття дискомфорту і різкі болі в горлі, які посилюються при ковтанні;
    • кашель, що супроводжується сильним і болісним першіння;
    • тривала закладеність носа;
    • в носовій частині глотки з’являється липка і густа слиз, поступово поширюється на небо;
    • змінюється колір слизових оболонок, ясен і язика;
    • з’являється пастоподібний біло-жовтий наліт на язиці;
    • слиз накопичується в задній частині мови;
    • неприємний запах, що нагадує гнилу рибу;
    • збільшені підщелепні лімфовузли;
    • набряклість гланд і задньої стінки глотки.

    Поступово у пацієнта зникає чутливість смакових рецепторів. Епітеліальна тканина висихає, лущиться і тріскається. Іноді мова мимоволі ворушиться або сіпається через спазми.

    У запущених випадках можуть розвинутися напади астми, раніше не присутні. Пацієнту важко вдихати і видихати повітря, з’являється відчуття задухи. Найчастіше внутрішня симптоматика схожа з симптомами стоматиту або гінгівіту, тому при перших зміни слід проконсультуватися з фахівцем.

    Діагностика

    Діагностика хламідіозу у роті передбачає первинний візуальний огляд. Щоб виявити хламідіоз, робиться зішкріб з мови. Також може знадобитися аналіз крові. Для більш детальної діагностики використовуються такі методи:

  • Полімеразна ланцюгова реакція. Даний метод вважається одним з найбільш інформативних у дослідженні хламидийного зараження.
  • Імуноферментний аналіз передбачає виявлення реакції антитіл до хламідій. IgG, IgA, IgM – ці антитіла активно продукуються організмом у разі інфікування. Завдяки ІФА можна виявити не тільки основного збудника, але і уточнити стадію хламідіозу.
  • Посів на хламідії допомагає визначити чутливість на антибіотики. Після проведення лікар, спираючись на дані дослідження, зможе підібрати найбільш ефективні препарати для лікування хламідіозу.
  • Міні-тест можна зробити самостійно в домашніх умовах, спочатку купивши його в аптеці. Якщо у вас chlamydia trachomatis, позитивний результат буде видно на тесті. Але результати не можуть бути точними, тому будь-якому випадку потрібно звернутися до лікаря.
  • Терапія

    Для того щоб вилікувати хламідіоз ротової порожнини, призначаються спеціальні протигрибкові та антибактеріальні препарати, паралельно з прийомом імуномодуляторів. Весь курс лікування хламідіозу у роті повинен суворо дотримуватися, слід тимчасово виключити будь-які статеві акти. Здебільшого це стосується орального сексу. Необхідна відмова від спиртних напоїв і вживання кисломолочних продуктів.

    Також пройти курс лікування необхідно обом партнерам, так як в подальшому один з них може повторно заразити здорову людину. Бажано перебувати на стаціонарному лікуванні під наглядом лікаря.

    Медикаментозне лікування

    Лікування з використанням медикаментів повинен призначати тільки лікар. Підбір препаратів самостійно заборонено, так як деякі засоби можуть викликати сильну алергічну реакцію, що призведе до ускладнень основного захворювання. Найбільш поширеними препаратами для лікування орального хламідіозу є:

    • протигрибкові: “Фуцис”, “Итракон”, “Ністатин”, “Ламікон®”, “Дифлюзол”, “Флуконазол”, “Дифлюкан”;
    • антибактеріальні: “Тигециклин”, “Ванкоміцин”, “Мупироцин”, “Кліндаміцин”, “Спектиномицин”;
    • імуномодулятори: “Бестим”, “Неовастат”, “Інтерферон”, “Імудон”, “Тактовно”, “Вілозен”;
    • медикаменти групи макролідів: “Еритроміцин”, “Спіраміцин”, “Азитроміцин”, “Кларитроміцин”, “Джозамицин”;
    • медикаменти групи пеніцилінів: “Ампіцилін”, “Амоксиццилин”, “Тикарцилин”;
    • фторхінолони: “Спарфлоксацин”, “Офлоксацин”, “Левофлоксацин”, “Ломефлоксацин”, “Ципрофлоксацин”, “Норфлоксацин”.

    Найпоширеніше засіб від хвороби групи макролідів – це “Еритроміцин”, але він тяжко переноситься хворими. Від чого “Еритроміцин” лікує і як його правильно приймати, розпише доктор. Також добре в лікуванні цієї групи допомагає “Азитроміцин”. Порівняно з іншими препаратами він має ряд переваг. Його часто призначають при хламідіозі. В інструкції до пігулок “Азитроміцин” написано, що їх можна застосовувати навіть при вагітності. Але тільки якщо лікар вирішує, що хламідіоз завдасть більшої шкоди для плода, ніж препарат.

    Дивіться також:  Гіперкоагуляційний синдром: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

    У групі фторхинолов хороші рекомендації отримав “Офлоксацин”. В інструкції із застосування таблеток докладно описано, як їх приймати.

    Для боротьби з будь-яким захворюванням важливу роль відіграє імунітет. Якщо імунна система ослаблена, то і одужання триватиме довше і складніше. Для підтримки імунітету можуть бути прописані спеціальні вітамінні комплекси, допомагають збагатити організм необхідними корисними речовинами.

    Крім препаратів, призначених для перорального застосування, рекомендується використовувати місцеві антисептики у вигляді розчинів для полоскання ротової порожнини. Так як терапія з прийомом антибіотиків сильно впливає на печінку, то лікарем можуть призначатися додаткові медикаменти, які допомагають відновити функціонування органу.

    Особливості лікування вагітних і дітей

    З обережністю слід приймати препарати при вагітності, так як багато з них володіють високою токсичністю. Наприклад, тетрациклін при хламідіозі під час вагітності протипоказаний. Також не варто самостійно давати незнайомі препарати дітям з даним захворюванням. Для дітей лікарем підбирається індивідуальна тактика лікування та спеціальні препарати. Медикаменти, призначені для дорослих, володіють потужним дією, що негативно позначиться на стані дитини.

    Наприклад, в інструкції до пігулок “Азитроміцин” зазначено, що препарат може спровокувати виникнення сильних судомних нападів у дітей. Також певні препарати з імуномодуляторів здатні викликати алергічні реакції, які в подальшому буде складно нейтралізувати.

    Навіть точно знаючи, від чого “Еритроміцин”, “Азитроміцин”, “Офлоксацин” та інші ліки допомагають, не варто займатися самолікуванням. У будь-якому випадку потрібна консультація лікаря і уважне вивчення інструкції перед застосуванням.

    Правильне харчування

    Необхідно правильно харчуватися, тобто у пацієнта повинен бути свій раціон харчування, якого він буде дотримуватися. При хламідіозі не можна вживати молочні продукти, їжа не повинна бути важкою і гострою. Краще всього підійдуть страви на пару, свіжі овочі (морква, цибуля, помідори, огірки, ріпа, цвітна капуста), фрукти (апельсини, абрикоси, яблука, груші), ягоди (чорниця, суниця, полуниця, агрус), нежирні сорти риби (сазан, тріска, минтай, щука, хек) і м’яса (курка, індичка, кролик), морепродукти (креветки, лангусти, краби, кальмари).

    В якості пиття підійдуть натуральні соки з чорниці, брусниці, смородини, буряків або журавлини. Також корисні деякі крупи з високим рівнем вмісту вітаміну Е і D: гречана крупа, вівсяна каша і пшоно. Цими вітамінами має оливкову і соняшникову олію.

    Раціон харчування для дітей повинен складати індивідуально лікар-дієтолог. При неправильному харчуванні у дитини може з’явитися нестача корисних і необхідних мікроелементів, які допомагають боротися із захворюванням. Цей стан призводить до послаблення функцій імунної системи.

    Народні засоби

    Для лікування хламідіозу в роті можна використовувати деякі народні засоби. Найчастіше це розчини для полоскання уражених ділянок в ротовій порожнині. Рецепти такі:

    • 5 дрібних зубчиків часнику подрібнити, залити склянкою окропу і залишити настоюватися протягом 10 ч. Після процідити і полоскати ротову порожнину теплим розчином 3 рази в день.
    • Взяти по 1 ст. л. кореня солодки, деревію, ромашки і бруньок берези, залити 500 мл окропу і настоювати 45 хв. По закінченню часу процідити і використовувати в якості розчину для полоскання по 2 рази на добу після їжі.
    • Взяти 2 ст. л. квітів календули, залити літром гарячої води, залишити настоюватися протягом 1 години. Процідити і полоскати рот 3 рази на день після прийому їжі.

    Перш ніж використовувати рецепти народної медицини для лікування орального хламідіозу, необхідно повідомити про свої наміри лікаря. Якщо фахівець схвалить і рецептура коштів не буде перешкоджати засвоєнню призначених препаратів, то можна самостійно готувати розчини і полоскати ротову порожнину.

    Профілактика хламідіозу

    Основною рекомендацією для профілактики хламідіозу в цілому є рада використовувати бар’єрні контрацептиви під час статевого акту. При множинних статевих контактах ризик зараження хламідіями зростає. Рекомендується повністю відмовитися від вживання алкоголю та будь-яких психотропних препаратів, особливо це стосується жінок.

    Після повного одужання необхідно через 3 місяця пройти повторне обстеження для того, щоб виключити рецидив захворювання. Це може статися через безтурботність обох партнерів, особливо якщо один із заражених не пройшов курс лікування. Також можливе проведення процедур фізіотерапії – опромінення лазером, ультразвуком та ін.

    Прогноз при захворюванні

    Своєчасне звернення до лікаря та розпочате лікування дають в подальшому сприятливий прогноз, тобто пацієнт повністю одужує. Проте все залежить від хворого, він повинен в обов’язковому порядку приймати призначені препарати, суворо дотримуватися здорового харчування та з обережністю ставитися до свого статевого життя.

    Для того щоб упевнитися в повному одужанні, пацієнту потрібно не менше двох разів здати біоматеріал для дослідження полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Не виключається повторне дослідження крові на наявність паразитів. Тільки після виключення присутності хламідійної інфекції можна говорити про цілковите одужання.

    Зверніть увагу!

    Самостійно оральний хламідіоз не зникне, тому не варто сподіватися на мимовільне одужання. Багато пацієнтів вважають, що якщо виражена симптоматика відсутня, то все нормально. У разі виявлення захворювання відразу потрібно звертатися до фахівця.