Вітряна віспа – це інфекційне захворювання вірусної природи. Збудник патології – Varicella zoster. Мікроорганізм є одним з представників сімейства герпесвірусів. Якщо людина хоча б раз переніс захворювання, його організм має специфічний імунітет до збудника. Довгий час вважалося, що ні у дорослих, ні у дітей повторно вітрянка не розвивається. Однак у медичній практиці зустрічаються й суперечливі випадки.

Чи може дитина повторно захворіти вітрянкою

Деякі батьки переконані, що їхня дитина, одного разу вже перенесла віспу, більше ніколи не піддасться інфікування. Це помилкове міркування. У дітей вітрянка буває повторної. Більш того, медицині відомі випадки інфікування і в третій раз.

У цій ситуації основна задача батьків – знайти грамотного фахівця. Це обумовлено тим, що вітрянка у дітей повторно протікає трохи інакше, ніж у перший раз. Лікар в даному випадку зобов’язаний якісно провести диференціальну діагностику і призначити максимально ефективну схему лікування.

Основні причини реинфицирования:

• Контакт з хворими дітьми. Клінічні прояви вітряної віспи виникають із-за того, що в організмі виробляється недостатня кількість антитіл, здатних впоратися з збудником патології.
• Перехід Varicella zoster з сплячої в активну фазу. У цьому випадку захворювання протікає у формі оперізувального лишаю. Після первинного зараження прийнято говорити про придбання «нестерильного» імунітету. Іншими словами, збудник, що відноситься до герпесвирусам, залишається в організмі в сплячому стані. Під впливом сприятливих факторів його життєдіяльність активізується.

При повторному розвитку вітрянки дитина є заразним. У зв’язку з цим необхідно виключити його контакти з іншими дітьми.

Можливість повторного інфікування

Дана ситуація не є поширеною. Згідно зі статистичними даними, повторно вітрянка у дітей розвивається у 3% випадків. Крім того, запуск активної життєдіяльності збудника відбувається тільки під впливом певних провокуючих факторів.

Стосовно того, чи можна захворіти вітрянкою повторно дитині грудного віку. Такі малюки якраз і знаходяться у групі ризику. Це обумовлено тим, що їхня імунна система є не до кінця зрілою. В результаті організм виробляє недостатню кількість антитіл, завданням яких є знищення збудника захворювання.

Повторна вітрянка у дітей може розвинутися й у тому випадку, якщо вони вже перенесли патологію коли-небудь, але недуга відбувався в дуже легкій формі. Наприклад, температура їх тіла підвищувалася незначно або на шкірному покриві з’явилася невелика кількість висипань.

Важливо розуміти, що тільки від зовнішніх факторів та індивідуальних особливостей організму залежить показник ймовірності повторного зараження вітрянкою. У дітей імунна система з кожним роком все слабшим. Саме тому випадки повторного інфікування виявляються все частіше.

Провокуючі фактори

Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом. Безпосередньо процес інфікування відбувається в той момент, коли слина носія потрапляє на слизові оболонки або шкірні покриви здорової дитини.

Більшість батьків вважають, що недугою хворіють тільки один раз. Рідко хто цікавиться тим, чи може повторно бути вітрянка у дитини. Тим не менше після контакту із зараженим людиною ризик розвитку патології вдруге зберігається.

Лікарі виділяють ряд провокуючих факторів, які сприяють вторинного інфікування:

• Вакцинація при ослабленому імунітеті.
• Регулярні контакти з великою кількістю дітей.
• Імунодефіцит.
• Період після проведення хіміотерапії.
• Тривале лікування препаратами, що відносяться до групи глюкокортикостероїдів.
• Грудний вік.
• Період після трансплантації якого-небудь донорського органу.
• Наявність злоякісних новоутворень.

У деяких випадках після первинного зараження з якихось причин не формується стійкий імунітет. У даних ситуаціях завжди розвивається у дітей вітрянка повторно.

Важливо знати про те, що при наявності хоча б одного з перерахованих провокуючих факторів може запуститися процес переходу збудника з сплячої форми в активну.

Клінічні прояви

При повторній вітряну віспу у дітей симптоми виражені набагато яскравіше. У більшості випадків захворювання протікає настільки важко, що можливе настання навіть летального результату.

Характерні для вторинного інфікування клінічні прояви:

• Підвищення температури тіла до критичних позначок.
• Наявність рясних висипів. Найбільше їх на долонях і підошвах ніг. Висип може з’явитися навіть у ротовій порожнині, на вушних раковинах, волосистої частини голови і кон’юнктиві очей.
• Висип має більш рельєфний характер.
• Свербіж. Даний симптом виражений настільки яскраво, що неприємне відчуття неможливо терпіти.
• Часті епізоди мігрені і запаморочення.
• Ознаки сильного інтоксикаційного процесу.
• Порушення апетиту аж до повної його втрати.

Тривалість перебігу захворювання складає в середньому 3 тижні.

Оперізувальний лишай як прояв вторинного інфікування

Як було згадано вище, збудник не покидає організм людини після лікування вітряної віспи. Патоген локалізується в нервових корінцях і перебуває в сплячому стані. У рідкісних випадках під впливом якого-небудь провокуючого фактора збудник переходить в активну фазу, при цьому вітрянка проявляється у вигляді оперізуючого лишаю.

Розвиток захворювання починається з появи вираженого свербежу, болю і печіння в тій зоні, в якій незабаром з’являться висипання. Специфічною ознакою оперізувального лишаю є поразка тільки певної частини тіла. Наприклад, висип з’являється лише на правому або лівому боці тулуба.

При оперізувальному лишаї дитина також є заразним. Якщо він передасть вірус іншому малюкові, який не хворів на віспу, в останнього з’являться класичні симптоми вітрянки. У всіх випадках лікування має на увазі проведення симптоматичної терапії. Тривалість перебігу патології становить не більше трьох тижнів.

До кого звертатися

При появі перших тривожних ознак рекомендується записатися на прийом до інфекціоніста. Лікар здійснить збір анамнезу, проведе огляд і на підставі результатів первинної діагностики оформить направлення на лабораторні дослідження.

В даний час аналізи призначаються практично в усіх випадках. Це обумовлено необхідністю точної постановки діагнозу. Не виключено, що первинне зараження хворобою зі схожими клінічними проявами було прийнято за симптоми вітрянки.

Діагностика

Для підтвердження або виключення наявності патології інфекціоніст призначає загальний і біохімічний аналіз крові. Крім того, показано проведення одного з наступних досліджень:

• РИФ. Даний спосіб відноситься до експрес-методів. Суть реакції імунофлюоресценції полягає у виявленні антитіл і антигенів. На підставі результатів дослідження лікар зможе надати батькам інформацію про те, чи може у дитини повторно бути вітрянка або ж діагностування первинного зараження віспою все ж було помилковим.
• ІФА. В процесі проведення імуноферментного аналізу виявляються антитіла класів G або М до збудника. Крім того, лікар отримує можливість дізнатися стадію розвитку патологічного процесу і з’ясувати, хворіла дитина на вітрянку в минулому.
• ПЛР. Дослідження дозволяє виявити збудника на будь-якій стадії розвитку недуги. Перевага методу полягає в тому, що біологічним матеріалом може бути і кров, слина, і навіть мокротиння.

Якщо патологія протікає з ускладненнями, призначається вірусологічне дослідження. Його суть полягає в аналізі рідини, взятої з бульбашок на тілі дитини.

Особливості лікування

В даний час не існує жодного препарату, здатного знищити вірус. У зв’язку з цим лікування патології як при первинному, так і при повторному зараженні виключно симптоматичне.

Мета проведення терапевтичних заходів – нормалізація температури тіла і купірування свербежу, печіння і хворобливих відчуттів. На період лікування дитину необхідно ізолювати.

Класична схема терапії представлена в таблиці нижче.

Етап лікування	Розшифровка
Харчування	Коригування раціону є обов’язковим пунктом. У меню необхідно включити овочі, фрукти і молочну продукцію. Консистенція страв повинна бути рідкою або пюреподібного. Ідеальним варіантом є той, при якому дитину годують супами і відварами. Малюкам до 12 місяців рекомендується пропонувати протертий сир і напіврідкі каші
Пиття	Воно повинне бути рясним. Рекомендується віддати перевагу чистій воді без газу. Крім того, дитині можна запропонувати відвари на основі трав і несолодкі компоти
Гігієна	Всупереч поширеній думці, купати дітей з вітрянкою необхідно. Водні процедури сприяють більш швидкому одужанню. Під час купання заборонено використовувати агресивні миючі засоби і мочалки. Неприпустимо грубим рушником витирати дитину
Медикаменти	Як правило, призначаються наступні засоби: жарознижуючі («Нурофен», «Парацетамол») противірусні («Віферон», «Ацикловір») антигістамінні («Зіртек», «Кларитин», «Супрастин»)

Висипання необхідно змащувати зеленкою. В якості альтернативи можна використовувати і більш дорогі препарати, наприклад Ціндол» або «Каламин».

Можливі ускладнення

У деяких випадках виникають негативні наслідки. Як правило, їх розвиток пов’язаний з несвоєчасністю звернення до інфекціоніста.

Можливі ускладнення:

• Приєднання вторинної інфекції, як правило, бактеріальної природи.
• Енцефаліт.
• Менінгіт.
• Ураження нервових волокон у визначених зонах, що може призвести до порушення слуху або зору.

Якщо існує хоча б мінімальний ризик розвитку ускладнень, дитині показана екстрена госпіталізація.

Профілактика

Якщо відбувся контакт здорового малюка з хворим, необхідно провести наступні заходи:

• Регулярно провітрювати кімнату, в якій живе дитина.
• Як часто можна здійснювати вологе прибирання.
• Запропонувати дитині противірусний засіб, наприклад, «Ацикловір». Препарат не врятує від захворювання, але на тлі його прийому патологія буде протікати в більш легкій формі.

Крім того, в даний час при необхідності вводиться вакцина від віспи.

Висновок

Вітрянка – це патологія інфекційного характеру, збудником якого є мікроорганізм, що належить до родини герпесвірусів. Всупереч поширеній думці, недуга протягом усього життя може виникнути не один раз. При цьому батьки вкрай рідко цікавляться тим, хворіють діти вітрянку повторно. Між тим, з кожним роком випадків вторинного інфікування діагностуються все частіше. Особливістю патології є те, що вона протікає більш важко. Крім того, при повторному зараженні значно вищий ризик розвитку небезпечних ускладнень.