Запуск мовлення у неговорящих дітей: методики, спеціальні програми, розвиток мовлення через ігри, важливі моменти, поради та рекомендації для логопедів

Поява перших складів у мовній практиці малюка – самий довгоочікуваний етап для будь-якого батька. Як правило, далі слідує етап формування вміння спілкуватися з людьми за допомогою слів. Однак що робити, якщо дитина мовчить і не проявляє самостійної активності в освоєнні способів комунікації? В такому випадку потрібно спеціально організована робота по діагностиці причин виникнення розладу і корекційна допомога фахівців. Методів, прийомів і різноманітних програм по запуску мовлення у неговорящих дітей на сьогоднішній день в побуті фахівців величезна безліч. Залишилося тільки розібратися, чи існують універсальні (підходящі для всіх) методи та програми і як підібрати способи розвитку мовлення для конкретної дитини.

Симптоми появи розлади

Чи можна на ранніх вікових етапах визначити появу мовних порушень? Звичайно ж, так, якщо знати, на що звернути пильну увагу.

На етапі появи дитини на світ – це шкала АПГАР, яка вимірює загальний стан новонародженого. Оцінка нижче 5 балів свідчить про те, що малюк потребує допомоги фахівців до певного віку і чим раніше почнеться корекційна робота і адаптація, тим краще.

Гуління, поведінка дитини під час вигодовування, реакція на зовнішні подразники (або її відсутність), моторна активність здатні багато чого підказати наглядовою батькам. Особливу увагу приділяють формуванню сенсорних систем: слух, зір, тактильні відчуття, нюх – оскільки їх своєчасне розвиток дозволить уникнути появи такої проблеми, як запуск мовлення у неговорящих дітей. Простіше кажучи, все перераховане – це фундамент, на якому будується “храм” мови. Якщо є прогалини в підставі, вибудувати красива будівля не вдасться.

Причини «мовчазної» розвитку дитини

Як не дивно, на формування мовлення дитини впливають багато чинників: погана екологічна обстановка, ризикована поведінка майбутніх батьків, соціальні чинники, а також спадкові захворювання. Мовчання дитини нерідко є симптомом серйозних органічних порушень або патогенних процесів в організмі (глухота, сліпота, гідроцефалія та ін). Будь-які педагогічні прийоми не дадуть ніякого результату, якщо будуть проігноровані рекомендації лікарів.

Запуск мовлення у неговорящих дітей у сучасних методиках рекомендують починати з дворічного віку. Однак це не означає, що робота по формуванню пізнавальних, розумових процесів, пам’яті, рухової активності не проводиться. Від того, наскільки добре розвинені перераховані характеристики, багато в чому залежить успішне застосування методів, прийомів і способів педагогічного впливу.

Коли починати корекційну роботу з малюком

Запуск мовлення у неговорящих дітей починається з розвитку та налагодження взаємодії сенсорних систем (смак, дотик, запах і т. д.). Вік дитини в даному випадку не грає великої ролі, оскільки минути першу щабель розвитку неможливо без наслідків. Тому і однорічний, і дворічний малюк повинні пройти етап сенсорної інтеграції, після якого і починається робота по формуванню мовних навичок. Природно, що раннє освоєння сенсорних еталонів дає перевагу дитині в подальшому освоєнні навколишнього простору.

Чому розвиток можливо тільки через гру

Дитя – дзеркало родини багато в чому тому, що природа забезпечила його подражательностью. А методом розвитку, який сповна використовує цю вроджену особливість, є гра. Запуск мовлення у неговорящих дітей відбувається з опорою на спостережувані щодня дії та події, які переносяться в гру (наслідування звуку летить бджоли, роботи побутової техніки, транспорту тощо). З часом зміниться мислення та сприйняття світу дитиною, а слідом за ними і ведуча (розвиваюча) діяльність. Але до 5 років – це гра.

Дивіться також:  З-за чого тече кров з носа: причини, методи лікування, відгуки

Програми і методики, часто пропоновані батькам

Сучасний ринок освітніх послуг не обділений курсами запуску мовлення у неговорящих дітей. Єдине, що повинно насторожити батьків – це застосування яких би то не було програм, прийомів і методів по відношенню до дитини без попереднього вивчення (діагностики) його актуальних потреб і фізіологічного статусу. Адже методи роботи з дітьми, які мають порушення слуху, відрізняються від методів взаємодії зі слабозорими дітьми. Як немає однакових порушень розвитку, так і не може бути однаково позитивного результату від застосування однієї і тієї ж методики до різних категорій логопатов. Тому обізнаність батьків про характер і ступінь порушення розвитку дитини дозволяє вибрати з усього безлічі програм і курсів саме те, що підійде для малюка на актуальному етапі його розвитку.

Найбільшою популярністю у логопедів користується методика запуску мовлення у неговорящих дітей автора Новікової-Іванцової Т. Н. (скорочено МФЯС). Це система педагогічного впливу на логопата, яку слід поєднувати для більшої ефективності з наглядом у лікаря (з медикаментозним, фізіотерапевтичним впливом, якщо потрібно, тощо).

Нейрологопедические програми запуску мовлення у неговорящих дітей включають в себе зазвичай використання методів сенсорної інтеграції, стимуляцію за допомогою апаратури Томатиса, застосування сучасного (IT) програмного забезпечення, арт-терапії (ритмо-, світло-, музикотерапії).

Своєчасне звернення до фахівців – запорука успіху

В ідеалі було б непогано, щоб за розвитком дитини від народження спостерігали різнопрофільні фахівці. Але якщо такої можливості немає, то зволікати з візитом до логопеда, невролога та педіатра не варто, якщо в 2,5 – 3 року у повсякденній мові малюка з’явилося лише кілька невиразних слів або ж він спілкується за допомогою жестів і звуків.

Чим раніше розпочнеться комплексна допомога лікарів і педагогів у розвитку та адаптації дитини до навколишнього світу, тим швидше і легше буде проведена корекційна робота. Не варто забувати про те, що сенситивний період розвитку мови закінчується до 7 – 8 років і подальші спроби виправлення порушення будуть більш трудозатратными і болючими.

Список обов’язкових заходів для розвитку мовлення дитини

  • Повне медичне обстеження всіх сенсорних систем дитини.
  • Обов’язкові консультації (і спостереження) вузькопрофільних спеціалістів (лор, стоматолог, невролог, ендокринолог тощо).
  • Якщо потрібно, проходження курсу масажу і фізіотерапії.
  • Консультації логопеда, психолога з метою визначення подальшої взаємодії.
  • Щоденні заняття з корекції мовлення та психологічного статусу (такий режим бажаний, оскільки в цьому випадку можливо досить швидке досягнення певних результатів; якщо відсутня можливість, хоча б три рази в тиждень).
  • Застосування батьками в повсякденному житті дитини ігор на запуск мовлення у неговорящих дітей, рекомендованих логопедом і психологом.
  • Наповнення простору навколо дитини сенсорним різноманітністю (для формування еталонів слід уникати крайнощів на кшталт «дівчинки воліють рожевий, а хлопчики – блакитний або синій кольори»).
  • Турбота про різноманітність рухової активності малюка (це дозволить швидше сформуватися такого важливого органу, як внутрішнє вухо, і вестибулярному апарату).
  • Терпіння і труд все перетруть.