Як показує статистика, аденоїди у дітей 3-12 років зустрічаються досить-таки часто. Більш того, ЛОР-лікарі свідчать, що це одна з найбільш частих проблем, з якою до них звертаються маленькі пацієнти. Чи небезпечно це? З-за чого вони з’являються? Як визначити аденоїдів у дитини? Яке лікування потрібно? Так чи необхідно хірургічне видалення аденоїдів з точки зору сучасної медицини? На ці та інші важливі питання ви отримаєте вичерпні відповіді в статті.
Що це?
Фото, ознаки аденоїдів у дітей поміщені в цій статті. Але що це таке? Так називаються надмірно збільшені, розрослися глоткові мигдалини. Якщо вони, крім цього, запалені, то можна говорити про захворювання під назвою аденоїдит.
Сама ж глоткова мигдалина – це невеликих розмірів заліза, яку можна виявити на задній стінці гортані. Вона додатково поділяється на декілька часток. Даний орган є складовою імунної системи. Головне його завдання – відтворення лімфоцитів. Тобто, клітин, які захищають організм людини від вірусів, бактерій та інших шкідливих чужорідних агентів.
Але коли глоткова мигдалина розростається, вона з корисного органу перетворюється в патологічний, є загрозою здоров’ю. Чому багато батьків прагнуть дізнатися, як визначити аденоїди у дитини? Справа в тому, що розрослися глоткові мигдалини – це саме типова дитяча проблема. Притому досить рідко зустрічається у малюків до 2 років і у підлітків. Пік захворюваності аденоїдитом припадає на проміжок від 3 до 12 років. Як показує статистика, на одну тисячу дітей тут – 27 страждають від цієї хвороби.
Причини
Важливо знати, як визначити аденоїдів у дитини. Але треба представляти, чому у дітей може розвинутися така патологія. Її основні причини такі:
- Часті застуди та інфекційні захворювання, які або зачіпають стан слизової вистилки носоглотки. Наприклад, кір, краснуха, мононуклеоз.
- Погана екологічна обстановка в районі проживання дитини.
- Генетична схильність. Тому батьки в дитинстві страждали від цієї проблеми, обов’язково повинні знати, як визначити аденоїдів у дитини.
- Схильність до алергії, наявність бронхіальної астми. Саме ці патології відзначаються у 65 % дітей, у яких був діагностований аденоїдит.
- Несприятливі кліматичні, так і мікрокліматичні умови. Як то: сухість або загазованість повітря вихлопами, наявність у ньому великої кількості зваженої пилу. Це все призводить до пересихання слизових оболонок, що і робить їх дуже вразливими.
Розвиток хвороби
Як визначити аденоїди у дитини в носі? Самий кращий спосіб – це звернутися до ЛОР-фахівця при щонайменших тривожних симптомах. Адже захворювання постійно прогресує і його небезпечно ігнорувати.
Розрізняється декілька стадій розвитку аденоїдів, кожна зі своїми індивідуальними характеристиками:
Ознаки збільшених мигдаликів
Ознаки аденоїдів у дитини на ранньому етапі захворювання, як правило, неспецифічні. Батькам іноді здається, що у дітей звичайний нежить або застуда. Але є і специфічні симптоми, які ні в якому разі не можна залишати без уваги:
- Утруднене дихання носом.
- Дитина починає хропіти уві сні.
- Хворому важко ковтати їжу. Іноді він навіть давиться нею під час прийому їжі.
- Дитина може скаржитися на те, що у нього в носі знаходиться чужорідне тіло. При цьому при сякання нічого не виявляється.
- Голос у дітей стає тихим і глухим. Весь час відчуття, що вони говорять “в ніс”.
- Дитина періодично або постійно дихає ротом.
- Ви відзначаєте у нього постійну дратівливість і хронічну втому.
Симптоми аденоїдиту
В огляді були представлені фото, симптоми та ознаки аденоїдів у дітей. Ми знаємо, як проявляють себе розрослися мигдалини. Тепер уявімо симптоми стадії хвороби, коли вона звертається до запалення – аденоідіт:
- Нежить, проти якого звичайні препарати безсилі.
- Висока температура.
- Головний біль.
- Постійна сонливість.
- Загальна слабкість.
- Зниження апетиту.
- Скарги на нудоту.
- Хронічне покашлювання.
- Біль у носі, вухах, горлі. У деяких випадках відзначається незначне погіршення слуху.
Як розпізнати?
Як визначити аденоїди у дитини вдома? Порівняйте його стан з вищеописаними симптомами. Якщо вони збігаються, є привід терміново записатися на прийом до ЛОР-фахівця. Тільки лікар зможе стовідсотково точно визначити, чи спостерігається подібна патологія.
Як розпізнати аденоїди у дитини? Необхідно спеціальне обстеження. В його рамках проводиться огляд глотки в дзеркалах. Використовується спеціальний прилад з маленьким круглим дзеркалом (не більше 10 мм в діаметрі. З його допомогою оглядають зону мигдалини, що починається за м’яким небом.
Як розпізнати аденоїди у дитини 3 років? З допомогою дзеркального приладу, який допомагає оглянути глотку там, де її ніяк не буде вино неозброєним оком. Далі доктор визначає стадію прогресу патології. На основі спостережень він може виявити причину захворювання.
Крім того, дзеркальний прилад допомагає розгледіти і стан самої збільшені мигдалини. Вона може бути запаленої, вкрита слизом, гноєм або ж опухлою через алергічної реакції.
Ендоскопічне обстеження
Як розпізнати аденоїди у дитини 2 років? Самий рекомендований спосіб – ендоскопічне обстеження. Що це таке? Огляд за допомогою мініатюрного приладу з камерою і підсвічуванням на кінці. Його вводять через носик дитини. Все, що знімає камера, транслюється на екран монітора. Доктор і батьки відразу ж можуть побачити стан аденоїдів.
Подібна процедура не проводиться на стадії загострення захворювання, тільки в період ремісії, щоб отримати більш інформативну і точну картину. Але і під час загострення ендоскопія допоможе визначити гіпертрофію мигдаликів, наявність слизу, набряку або гною на їх поверхні.
Щоб поставити більш точний діагноз, дитини після ендоскопічного обстеження і направляють на аналіз крові – загальний і біохімічний. Це діагностичне захід допомагає виявити алергічну схильність або ж наявність запальних процесів.
Не рекомендовані методи діагностики
Раніше в середовищі ЛОР-спеціалістів було популярно так зване пальцеве дослідження аденоїдів. Проходило воно дуже просто: доктор поміщав пальці в горло дитини і проводив обмацування збільшених мигдалин. Це дозволяло визначити їх розмір, так і консистенцію. Що провокувало глибокий шок, блювоту у маленьких пацієнтів.
Звичайно, таке обстеження було більш інформативніше того ж огляду в дзеркалах. Адже при пальпировании можна визначити ступінь патології, а також промацати самі мигдалини. Якщо вони м’які – значить, розвивається запальний процес. Якщо ж щільні, то це говорить про гіпертрофії, з якою можна справитися тільки за допомогою оперативного втручання.
Також раніше практикувалася для постановки діагнозу і рентгенографія. Сьогодні цей метод визнаний неефективним. Він загрожує непотрібним радіоактивним опроміненням дитини. І, крім того, не завжди дає точні, відповідають дійсності результати.
За допомогою рентгена фактично можна було тільки побачити тіні збільшених аденоїдів. Гіпертрофія це, запалення чи набряк, дізнатися було вкрай складно.
Як лікувати захворювання?
Ви тепер знаєте, як визначити, чи є аденоїди у дитини. Звичайно, діагностику досить складно провести неспеціалісту. Завжди є ризик, що ви переплутаєте це серйозне захворювання з застудою або нежиттю. Тому ні в якому разі не варто ставити діагноз дитині самостійно і вже тим більше лікувати його безрецептурними ліками від аденоїдиту!
Можливо, ви досягнете деякого полегшення стану. Але через час симптоми хвороби повернуться, вона продовжить прогресувати. Не потрібно чекати моменту, коли надмірно розрослися аденоїди повністю перекриють носової просвіт, і дитина зовсім не зможе нормально дихати. Це той випадок, коли візит до лікаря відкладати не можна!
Як визначити, чи є аденоїди у дитини? Для відповіді на це питання ЛОР-спеціалісти проводять точну діагностику: ендоскопічні дослідження, аналізи сечі і крові. В окремих випадках показаний рентген носоглотки.
Основні методи лікування цієї проблеми стосовно дітей в основному медикаментозні, консервативні. Особливо на ранніх стадіях розвитку захворювання (1,2-я). Від аденоїдів тут реально позбутися шляхом прийому медикаментів і відвідування фізіотерапевтичних процедур. До оперативного способу звертаються лише у тому випадку, якщо консервативне лікування не дало ніякого ефекту.
Консервативна терапія
Як визначити ступінь аденоїдів у дитини? Зверніться до характеристиці вище – для кожної стадії розвитку патології виділені індивідуальні симптоми. Що ж щодо лікування, то найпоширенішим буде медикаментозна терапія.
У більшій масі, дітям призначають антигістамінні ліки, імуномодулятори, вітамінні добавки, інші препарати, що стимулюють імунний захист організму. Для зняття запалення і полегшення дихання носом використовуються спеціальні назальні краплі з антизапальними компонентами.
З обережністю призначають судинозвужувальні засоби – їх не можна застосовувати більше 3-5 днів поспіль! У деяких випадках добрий ефект дає промивання носових проходів подсоленными розчинами чи аналогічними за складом лікарськими препаратами.
Що стосується фізіотерапевтичних процедур, то стандартно призначається наступне:
- Лікарський електрофорез (з преднізолоном, йодидом калію або ж нітратом срібла).
- УВЧ-терапія.
- Високочастотна магнітотерапія.
- Грязьові аплікації.
- Лікування ультрафіолетом.
Велике значення тут має і дихальна гімнастика. Адже дитина, особливо при запущеній стадії хвороби, звикає дихати ротом. Назад розвинути звичку носового дихання у подібних випадках дуже важливо.
Всього комплексу цих методів в більшості випадків вистачає, щоб позбутися від аденоїдів. Але якщо хвороба знаходиться на третій стадії, стан дитини не поліпшується, доводиться звертатися до хірургічного втручання.
Питання видалення
Видалення збільшених мигдалин показано тільки в одному випадку – при явній, їх істинної гіпертрофії (тобто, розростання тканин). Якщо ж вони збільшені через алергічного набряку, запального процесу, то видалення аденоїдів протипоказано. Вихід тільки в продовження консервативного лікування. Видалення запалених тканин загрожує розвитком ряду ускладнень – інфекцій, глибоких травм, активних кровотеч.
Вирішуючи питання про необхідність операції, ЛОР-фахівець повинен дати відповіді на наступні питання:
- Були на поверхні мигдалини такі утворення, як слиз і ной? Стікали вони на задню стінку глотки?
- Якого відтінку була слизова оболонка аденоїдів?
- Поверхня мигдалини була м’якою або складчастої за своїм характером?
Відповіді на ці питання допоможуть відрізнити саме гіпертрофію мигдаликів від збудженої ділянки тканини або ж появи алергічної реакції у формі набряку.
Якщо слизова яскраво-червона, неприродно бліда або синюшна, це говорить про розвиток запалення. Про набряку і тому ж запаленні свідчить і гладка поверхня. Гіпертрофію мигдаликів видає наявність слизової оболонки здорової рожевого кольору, а також типовою для нормального стану мигдалини складчастої поверхні. Тільки при такому положенні справ у разі необхідності дитині може бути призначена операція.
Проведення аденотомії
Як визначити розмір аденоїдів у дитини? Це можна дізнатися за утрудненості дихання – чим більше розрослися мигдалини, тим важче дихання хворого. В особливо запущених випадках воно взагалі стає неможливим. Тут деколи єдиним виходом стає їх хірургічне видалення.
Що стосується сучасної стадії розвитку медицини, аденотомія (видалення розрослися мигдалин) – проста операція, мало травмує навколишні тканини. Серед показань саме до такого кардинального методу лікування виділяються:
- Неефективність як медикаментозної, так і фізіотерапії.
- Серйозне утруднення носового дихання.
- Безперервні застуди і нежиті, викликані саме розрослися аденоїдами.
- Часті отити з погіршенням слуху.
Але до цієї операції існує і ряд протипоказань:
- Патологічне будова неба.
- Деякі захворювання крові.
- Онкологічні захворювання (або підозра на їх наявність).
- Гострі запальні процеси (спершу необхідно саме їх лікування).
- 30 днів після проведення будь-якої вакцинації.
- Вік дитини до 2-х років.
Видалення проводиться тільки в умовах стаціонару, під місцевим або загальним наркозом. Сьогодні виділяється кілька способів проведення подібних операцій:
- Аспіраційний. Тут аденоїди видаляються спеціальним медичним вакуумним насосом, на який поміщається насадка.
- Ендоскопічний. Операція проводиться під загальним наркозом, так як видалення аденоїдів проводиться за допомогою жорсткого ендоскопа. Хірурги можуть використовувати і микродебридер. Реабілітаційний період після подібної операції триває два тижні.
- Лазерний. Найсучасніший метод оперування. Аденоїди будуть відсічені лазерним променем. Він же і припікає кровоносні судини, що практично виключає ризик кровотеч і поширення інфекцій. Реабілітаційний період тут істотно скорочено. Дана операція – саме просте хірургічне втручання, триває не більше 15 хвилин і практично виключає можливі ризики і ускладнення. Але проводитися вона повинна тільки в спеціалізованій клініці.
Аденоїди – це патологія, яка здебільшого розвивається у маленьких пацієнтів 3-12 років. Захворювання досить серйозне – розрослися мигдалини можуть повністю перекрити носові проходи і зробити неможливим нормальне дихання. Як їх розпізнати? Утруднене дихання, хропіння ночами, часті нежиті і простуди, постійно відкритий рот у дитини, скарги на нібито предмети в носі повинні насторожити батьків. Тут відкладати візит до ЛОР-лікаря не можна!
