Рівень сечовини в крові є важливим показником функції нирок і печінки. Його досліджують і оцінюють в рамках біохімічного аналізу. При постановці діагнозу лікар інтерпретує всі дані тесту в комплексі. Який зміст сечовини є нормальним? І на що вказує підвищення або зниження концентрації цієї речовини? На ці питання ми відповімо в статті.

Що це таке

Сечовина (карбамід) – це хімічна речовина, яка є одним з продуктів розпаду білків. Процес його утворення відбувається в печінці. Далі сечовина потрапляє в кров, фільтрується в системі ниркових клубочків і виводиться з організму. Найбільша кількість карбаміду міститься в крові і сечі.

Синтез сечовини здійснюється в кілька етапів:

Білкові сполуки надходять в організм переважно з їжею. Потім вони розщеплюються на амінокислоти, що містять азот.

Амінокислоти розпадаються на отруйні азотисті сполуки. Організм намагається якнайшвидше знешкодити ці речовини і вивести їх.

Під час розпаду амінокислот утворюється токсична азотисту з’єднання – аміак. Воно знешкоджується в печінці. В процесі переробки аміаку утворюється сечовина (карбамід).

З печінки карбамід надходить у судини і протягом деякого часу знаходиться в крові.

Потім він потрапляє в ниркові клубочки. Там він проходить фільтрацію, остаточно очищається від шкідливих домішок і виходить разом з сечею.

Сама по собі сечовина не несе ніякої користі для організму. Головне завдання цієї речовини – безпечне видалення шкідливих сполук азоту.

Про що говорить сечовина в крові? По концентрації цієї сполуки можна судити про те, наскільки добре функціонують нирки і печінку. Також рівень карбаміду вказує на накопичення в організмі токсичних азотистих сполук.

Який треба здати аналіз

Як визначити рівень сечовини в крові? Для цього необхідно скласти спеціальний аналіз на біохімічні показники. Це дослідження відображає стан внутрішніх органів та обміну речовин.

Окремий аналіз на карбамід ніколи не проводять. Поставити діагноз лише за рівнем цієї речовини неможливо. Концентрацію сечовини в біохімічному аналізі крові завжди оцінюють у сукупності з іншими даними. Коли лікар видає направлення на таке дослідження, то він позначає в бланку всі види речовин, які необхідно визначити.

При біохімічному аналізі разом з рівнем карбаміду найчастіше досліджують показники наступних речовин:

Креатиніну. Ця речовина являє собою амінокислоту, яка дає енергію м’язам. Однак у великих кількостях креатинін токсичний для організму. За показником цього з’єднання можна побічно судити про функціонування нирок.

Білірубіну. Це пігмент жовчі, який утворюється при розпаді гемоглобіну. Його концентрація не пов’язана безпосередньо з рівнем сечовини, але теж вказує на функціонування клітин печінки.

Загального білка. Це важливий показник аналізу. Адже сечовина утворюється при розпаді білових сполук. Зазвичай, якщо у пацієнта збільшений рівень загального білка, зростає концентрація карбаміду.

Залишкового азоту. Цей показник вказує на концентрацію токсичних азотистих сполук в крові. Їх накопичення вкрай небезпечно для організму і може призвести до тяжкого отруєння. Підвищений рівень залишкового азоту називають азотемією.

Дуже часто пацієнти плутають сечовину і сечову кислоту. Обидва цих речовини є продуктами обміну білків. Проте це абсолютно різні сполуки. Рівень сечової кислоти відображає стан кістково-м’язової тканини, а концентрація карбаміду вказує на можливі порушення роботи нирок і печінки.

Важливо пам’ятати, що при загальному аналізі крові сечовину не визначають. Це дослідження має зовсім інше завдання. Воно показує лише кількість кров’яних клітин різного типу. При клінічному аналізі біоматеріал розглядають під мікроскопом, а визначити концентрацію сечовини таким способом неможливо. Щоб дізнатися показники карбаміду та інших продуктів метаболізму, необхідно здати саме біохімічний тест.

Показання до дослідження

Біохімічний аналіз призначають при наявності у пацієнта симптоматики, що свідчить про відхилення від норми показника сечовини. Якщо концентрація карбаміду збільшена незначно, то це супроводжується такими проявами:

• головним болем і запамороченнями;
• стомлюваністю;
• нудотою;
• безсонням;
• зниженням апетиту.

Якщо рівень сечовини в крові значно перевищує норму, то у пацієнта спостерігаються такі симптоми:

• набряки на тілі й особі;
• розлади сечовипускання;
• підвищений АТ.

Така симптоматика свідчить про хворобах нирок і інтоксикації організму азотистими сполуками. У важких випадках виникають судоми і сильна блювота, а потім пацієнт впадає в уремическую кому.

Зниження сечовини в крові може ніяк себе не проявляти. У деяких випадках у пацієнтів відзначаються наступні симптоми:

• відчуття тяжкості з правого боку під ребрами;
• схуднення;
• астенія;
• зниження апетиту;
• відрижка з присмаком гіркоти.

Такі ознаки можуть свідчити про порушення роботи печінки. Однак зниження концентрації карбаміду нерідко обумовлено неправильним харчуванням або природними фізіологічними причинами.

При підозрі на ниркові патології лікарі рекомендують здати кров на сечовину і креатинін. Обидва цих речовини побічно вказують на функціонування органів виділення. Якщо ж симптоматика свідчить про можливе захворювання печінки, то в рамках біохімічного дослідження визначають рівень карбаміду і білірубіну.

Правила підготовки

Перед дослідженням крові на біохімічні показники лікарі рекомендують дотримуватися наступних правил:

Через 8 – 10 годин до здачі крові відмовитися від прийому їжі.

За добу до аналізу потрібно намагатися не зловживати білковою їжею (м’ясом, рибою), а також солодощами.

Напередодні дослідження рекомендується уникати фізичної перевтоми і стресів.

За 1 – 2 години до взяття проби треба утриматися від куріння.

Цей аналіз досить точний. Випадкові обставини мало впливають на його результати. Навіть якщо пацієнт порушив якесь правило підготовки до дослідження, то це слабо відбивається на рівні сечовини в крові. Тому необхідність у повторній здачі тесту виникає вкрай рідко.

Як роблять аналіз

На дослідження у пацієнта забирають венозну кров. Біоматеріал відправляють в діагностичну лабораторію. Концентрацію карбаміду визначають наступними способами:

Газометрическим. Шляхом хімічної реакції з сечовини виділяють вуглекислий газ і вимірюють її кількість. Потім за спеціальною формулою підраховують початковий рівень карбаміду.

Ферментативним. Розщеплюють сечовину з допомогою ферментів на більш прості речовини. Потім визначають їх кількість і за формулою розраховують концентрацію карбаміду.

Фотометричним. Карбамід розкладають на окремі складові з допомогою реактивів. Потім їх концентрацію вимірюють за допомогою спеціального світлового приладу. Рівень сечовини теж визначають за формулою.

Метод визначення концентрації сечовини не відображається на результатах аналізу. Всі перераховані вище способи є досить точними.

Референсні значення

У нормі рівень сечовини в крові у чоловіків складає від 3,7 до 7,4 ммоль/л Для жінок допускається більш низька концентрація карбаміду – від 2,3 до 6,6 ммоль/л. Ці референсні значення відносяться до групі пацієнтів у віці від 14 до 60 років.

У літніх людей показник карбаміду зазвичай трохи вище. Це пов’язано з віковим зниженням функції нирок. Для пацієнтів старше 60 років нормою вважаються показники від 2,8 до 7,5 ммоль/л.

У дитячому віці обмін речовин працює досить швидко. Тому у дитини рівень сечовини в крові нижче, ніж у дорослої людини. Для немовлят нормою вважаються значення від 1,2 до 5,3 ммоль/л, а для дітей віком 1 – 14 років – від 1,8 до 6,6 ммоль/л.

Непатологические причини підвищення карбаміду

Якщо вміст карбаміду перевищує референсні значення, то це не завжди говорить про патології. Адже результати біохімічного дослідження лікарі завжди оцінюють в комплексі. Бувають випадки, коли у абсолютно здорових людей підвищена сечовина в крові. Що це означає? Такий результат аналізу може бути спровокований наступними непатологическими причинами:

Надлишком білкової їжі в раціоні. Чим більше людина вживає м’яса, риби та іншої їжі, багатої протеїнами, тим вище концентрація карбаміду.

Надмірними фізичними навантаженнями. При м’язової навантаженні організм бере енергію з білків. В результаті відбувається прискорений розпад протеїнів і посилений синтез карбаміду. У людей, які займаються силовими видами спорту, нерідко визначається помірно підвищена сечовина в крові.

Прийомом ліків. На метаболізм білків і утворення сечовини впливають стероїдні гормони, андрогени, сечогінні засоби та деякі види антибіотиків.

Емоційним перенапруженням. При частих стресах відбувається прискорене розщеплення білків в організмі.

Однак особливості харчування і способу життя незначно впливають на рівень сечовини. У перерахованих вище випадках концентрація карбаміду лише трохи перевищує верхню межу норми.

Можливі захворювання

Значно підвищена сечовина в крові найчастіше є одним з ознак патологій органів виділення. При різних захворюваннях у нирках погіршується процес фільтрації сечовини. В результаті рівень карбаміду в крові різко зростає. Це відзначається при наступних хворобах:

• гострій і хронічній нирковій недостатності;
• гломерулонефриті;
• пієлонефриті;
• сечокам’яної хвороби.

При гострій і хронічній нирковій недостатності також перевищують норму показники креатиніну, загального білка і залишкового азоту. Концентрація сечовини в аналізі сечі знижується.

Причиною підвищення вмісту карбаміду може стати і слабке кровопостачання нирок. Харчування органу виділення порушується при зневодненні, шокових станах і важких хворобах серця.

Однак бувають випадки, коли нирки працюють нормально, але при цьому у пацієнта підвищена сечовина в крові. Що це означає? В таких випадках лікарі говорять про продукційної азотемії. При цьому стані у пацієнта різко посилюється утворення сечовини в печінці, а нирки не встигають виводити велику кількість цієї речовини.

Синтез сечовини збільшується при наступних захворюваннях:

• хворобах крові (лейкемії, лейкозі, деяких формах анемії);
• інфекційних патологіях;
• опіках;
• закупорки кишечника;
• перитоніті;
• шокових станах;
• пухлинах простати у чоловіків.

Рівень карбаміду зростає при зневодненні. Під час втрати рідини відбувається зменшення об’єму крові. Це призводить до збільшення відносної концентрації сечовини. При цьому синтез речовини в печінці і фільтрація карбаміду в нирках залишаються в нормі. Це відзначається при діареї, сильній блювоті, високій температурі, а також при великих крововтратах.

Знижені показники

Низька сечовина в крові відзначається досить рідко. Такий показник може бути пов’язаний з непатологическими причинами:

Неповноцінним харчуванням. При строгі дієти і голодуванні організм отримує мало протеїнів. В результаті зменшується кількість продуктів метаболізму білків, в тому числі і сечовини.

Збільшенням об’єму крові. Відносна концентрація карбаміду знижується після постановки крапельниці або вживання великої кількості рідини.

Однак у деяких випадках до зниження рівня сечовини призводять хвороби печінки, порушення обміну речовин і отруєння. Низький показник може бути ознакою наступних патологій:

• цирозу або дистрофії печінки;
• порушень білкового обміну;
• інтоксикації фосфором або миш’яком.

Також сечовина може бути нижче норми при гіпотиреозі і підвищеного вироблення гормону росту. Такі ендокринні патології погіршують білковий обмін.

Розшифровка у вагітних

Низький показник сечовини в крові під час вагітності вважається варіантом норми. В цей період в організмі жінки посилено утворюються білки, які необхідні для розвитку і росту плода. Якщо пацієнтка здорова, то продукти розпаду білків повністю виводяться з організму.

Підвищення карбаміду в крові під час вагітності досить небезпечний ознака. Це може вказувати на нефропатию – порушення фільтрації нирок. Також в період виношування плоду у жінок можуть виникати порушення метаболізму і коливання гормонального фону. Це теж відбивається на роботі системи виділення. При підвищенні показника сечовини під час вагітності необхідно проконсультуватися з фахівцем і пройти додаткове обстеження.

Розшифровка у дітей

Якщо рівень карбаміду підвищений в крові у дитини, то це також може бути ознакою хвороб нирок. Однак такі патології у дітей відзначаються досить рідко. Набагато частіше зростання концентрації сечовини пов’язано з наступними захворюваннями і станами організму:

• отруєннями їжею, що супроводжуються блювотою і проносом;
• інфекційні патологіями;
• вродженим цукровий діабет;
• опіками;
• недостатньою кількістю протеїну в їжі.

Якщо відхилення в рівні сечовини діагностуються у немовлят, то це може бути ознакою серйозних розладів білкового обміну. Такі патології зазвичай бувають вродженими і носять генетичний характер.

Низька концентрація карбаміду у дітей найчастіше вказує на гепатит та інші хвороби печінки, що супроводжуються жовтяницею.

Що робити при відхиленнях від норми

Результати біохімічного тесту крові необхідно показати лікарю. Тільки фахівець зможе правильно інтерпретувати дані аналізу. Для постачання точного діагнозу можуть знадобитися додаткові лабораторні та інструментальні обстеження.

Відхилення від норми показників сечовини не можна розглядати як окрему патологію. Це лише діагностичний ознака різних захворювань, які потребують лікування. Концентрація карбаміду нормалізується тільки після усунення причини його підвищення або зниження.

При сильній інтоксикації організму продуктами розпаду білків лікар може призначити такі препарати:

• “Леспенефрил”.
• “Орницетил”.
• “Гепа-Мерц”.

Ці ліки не тільки знижують рівень карбаміду, але і очищають кров. Їх можна приймати тільки у складі комплексної терапії і за рекомендацією лікаря.

При неефективності медикаментозного лікування застосовують штучну фільтрацію крові з допомогою спеціального апарату (гемодіаліз). Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю необхідно регулярно робити таку процедуру. Вона ефективно очищає кров від продуктів розщеплення білків і запобігає інтоксикацію.