Куприк являє собою п’ять недорозвинених хребців, якими завершується хребетний стовп. Одне з цих утворень має відростки, решта – округлу форму. У нормі ця частина хребта повинна бути спрямована вперед, при натисканні вона легко пружинить, не викликаючи у людини хворобливих відчуттів. Однак, якщо між сідницями відчувається дискомфорт або пацієнту важко сидіти, це може говорити про те, що трапився загин куприка. При початкових симптомах потрібно звертатися до лікаря, оскільки не своєчасно розпочате лікування спричиняє важкі ускладнення.

Причини патології

Викривлення або загин куприка – це патологія, яка доставляє масу неприємних відчуттів, що перешкоджають повноцінного життя та знижують працездатність. Деформація може відбутися в бік, вперед, але можлива і змішана її форма. На фото загин куприка можна побачити.

До причин, які провокують зміщення, можна віднести:

Внутрішньоутробне порушення формування хребетного стовпа, зокрема куприкової зони.

Механічні дії, наприклад, перелом куприка, вивих, підвивих, розрив зв’язок куприкової області. Такі травми отримують при участі в автомобільній аварії або за допомогою прямого падіння на сідниці.

Патології хребетного стовпа. Сюди включені різні патологічні новоутворення, вікові та деструктивні зміни кісткової тканини. До них належать викривлення хребта, міжхребетні грижі і зміщення дисків нижніх відділів.

Вагітність і пологи. В процесі виношування плоду навантаження на таз істотно посилюється, з-за чого тазові кістки можуть розійтися і відбудеться загин куприка. Крупний плід або стрімкі пологи також можуть спровокувати виникнення даної патології.

У більшості випадків під час збору анамнезу пацієнта виявляється цілий комплекс провокуючих факторів.

Симптоми

Загин куприка, незалежно від причини її виникнення завжди супроводжується вираженим дискомфортом. Больовий синдром буває різної інтенсивності. У стані спокою (стоячи, лежачи) біль зазвичай відрізняється кістками і постійним характером. При фізичному навантаженні (при нахилах, тривалій ходьбі, в положенні сидячи) больовий синдром стає вираженим і інтенсивним.

Неприємні відчуття можуть виникати не тільки безпосередньо в області куприка. Біль найчастіше поширюється у зону попереку, паху. Крім цього, стає болючим акт дефекації, у пацієнта з’являються запори, порушується функціональність сечостатевої системи. Тривалість больового синдрому може становити кілька років. Особливо довго болі турбують жінок після складних пологів. Відразу після травмування в області куприка спостерігається почервоніння шкіри, набряк, гіпертермія.

Крім цього, вченими доведено, що люди, у яких діагностовано загин куприка, схильні до частих головних болів, вони дратівливі, страждають недосипанням, відзначають у себе ознаки депресивних станів.

Діагностичні заходи

Симптоматика загинів куприка має безліч подібностей з проявами інших захворювань органів малого тазу. Для проведення диференціальної діагностики слід звертатися до медичної установи. Незважаючи на те, що система не пошкоджена, захворювання набагато легше усунути на ранніх стадіях їх розвитку.

При відчуттях болю в області тазу слід консультуватися з лікарем-ортопедом. На першому прийомі лікар збирає анамнез і вивчає скарги пацієнта. Потім фахівець приступають до безпосереднього огляду, який включає в себе пальпацію, ректальне дослідження, візуальну оцінку.

До радіологічної діагностики загинів куприка відносять рентгенологічне дослідження, яке при такій патології слід проводити в різних проекціях, в положенні стоячи і сидячи. Якщо цей метод діагностики не дозволяє повноцінно розкрити клінічну картину, хворого направляють на здійснення комп’ютерної томографії.

Методи дослідження

З метою уточнення діагнозу і виключення інших патологічних явищ у області тазу, призначаються наступні дослідження:

• УЗД органів таза і черевної порожнини;
• огляд гінеколога та уролога;
• біохімічний аналіз крові;
• клінічні дослідження крові та сечі.

Точний діагноз ставиться тільки після якісної і послідовної діагностики, і підбирається тактика терапії патології куприка.

Методи лікування

Оскільки основною ознакою загину куприка є больовий синдром, насамперед пацієнтам призначається симптоматичне лікування, яке спрямоване на полегшення загального стану. Щоб усунути біль, можуть бути призначені наступні категорії медикаментозних препаратів:

Анальгетики («Депиофен», «Анальгін», «Дексалгін»).

Нестероїдні протизапальні ліки, які крім знеболюючого, володіють протизапальними властивостями, що також важливо при терапії куприкових патологій («Олфен», «Диклофенак», «Династат», «Дикловит»).

Блокади з місцевим анестетиком, які призначаються при інтенсивному больовому синдромі, а також у випадках, коли вищезгадані категорії ліків не надають необхідного впливу.

Терапія на гострій стадії

У гострий період виникнення загину куприка для лікування препарати призначаються ін’єкційно, після затихання болю пацієнтів переводять на прийом таблеток. Слід зазначити, що анальгетики та НПЗЗ негативно впливають на слизові покриви травних органів, тому приймати їх слід з певною обережністю. Вони, як правило, протипоказані хворим з виразковою хворобою (включаючи анамнез).

Як лікувати загин куприка кпереди, лікар повинен розповісти. Крім перорального прийому ліків, що призначаються мазеві аплікації на копчиковую зону. У складі цих мазей присутні місцевий анестетик і протизапальні речовини. Також досить ефективні ректальні супозиторії з аналогічним складом.

Коли загин куприка супроводжується запорами, призначаються проносні засоби. Наприклад, «Пиколакс».

Важливу роль при загині куприка грає мануальна терапія, однак процедури масажу повинні проводитися тільки профільним фахівцем.

Після зняття гострого болю

Ще як лікувати загин куприка? Після купірування гострої фази запального процесу, хворим призначається ЛФК і електрофорез.

При проходженні курсу традиційної терапії рекомендується застосовувати ватно-марлевий круг для лежання та сидіння, щоб максимально знизити навантаження на куприк.

При дотриманні всіх рекомендацій лікаря курс терапії триває до 2 місяців. Якщо консервативне лікування не допомагає, проводиться реконструктивне оперативне втручання. Показанням до екстреної операції виступає викривлення куприкових елементів під кутом 90 і більше градусів.

Індивідуально підходять до лікування викривлення куприка всередину, обумовленої індивідуальними особливостями організму. Лікувальні заходи і процедури вибирають в залежності від відсутності або наявності тих або інших клінічних ознак кокцигодинии. Якщо пацієнт відчуває біль, обираються ті ж схеми, що і при кокцигодинии. Якщо ж яскраво вираженої симптоматики немає, особливих кроків не роблять. У такій ситуації за пацієнтом просто спостерігають.

Наслідки загину куприка

При незначному нахилі серйозних порушень в організмі, як правило, не відбувається, і ця проблема компенсується природним шляхом. Якщо ж загин значний, пацієнта починають турбувати запори, порушення процесу сечовипускання і дефекації. Крім того, спостерігається зниження іннервації всіх органів, розташованих у зоні малого тазу.

Деформації цього виду несуть найбільшу небезпеку для вагітних жінок. В результаті загину куприк виступає у вигляді перешкоди нормальному проходженню плоду через родові шляхи. Як наслідок, підвищується ймовірність травмування плода і самої породіллі, в результаті чого може знадобитися проведення екстреного кесаревого розтину.