Симптоми

Загин куприка, незалежно від причини її виникнення завжди супроводжується вираженим дискомфортом. Больовий синдром буває різної інтенсивності. У стані спокою (стоячи, лежачи) біль зазвичай відрізняється кістками і постійним характером. При фізичному навантаженні (при нахилах, тривалій ходьбі, в положенні сидячи) больовий синдром стає вираженим і інтенсивним.

Неприємні відчуття можуть виникати не тільки безпосередньо в області куприка. Біль найчастіше поширюється у зону попереку, паху. Крім цього, стає болючим акт дефекації, у пацієнта з’являються запори, порушується функціональність сечостатевої системи. Тривалість больового синдрому може становити кілька років. Особливо довго болі турбують жінок після складних пологів. Відразу після травмування в області куприка спостерігається почервоніння шкіри, набряк, гіпертермія.

Крім цього, вченими доведено, що люди, у яких діагностовано загин куприка, схильні до частих головних болів, вони дратівливі, страждають недосипанням, відзначають у себе ознаки депресивних станів.

Діагностичні заходи

Симптоматика загинів куприка має безліч подібностей з проявами інших захворювань органів малого тазу. Для проведення диференціальної діагностики слід звертатися до медичної установи. Незважаючи на те, що система не пошкоджена, захворювання набагато легше усунути на ранніх стадіях їх розвитку.

При відчуттях болю в області тазу слід консультуватися з лікарем-ортопедом. На першому прийомі лікар збирає анамнез і вивчає скарги пацієнта. Потім фахівець приступають до безпосереднього огляду, який включає в себе пальпацію, ректальне дослідження, візуальну оцінку.

До радіологічної діагностики загинів куприка відносять рентгенологічне дослідження, яке при такій патології слід проводити в різних проекціях, в положенні стоячи і сидячи. Якщо цей метод діагностики не дозволяє повноцінно розкрити клінічну картину, хворого направляють на здійснення комп’ютерної томографії.