Вірусний менінгіт: лікування, симптоми, причини та діагностика

В світі існує досить велика кількість різноманітних вірусів, які здатні викликати важкі захворювання. До одним з найстрашніших можна віднести вірусний менінгіт. Симптоми у дітей і дорослих, а також можливі причини виникнення, методи лікування наведені в статті.

Визначення

Вірусний менінгіт – це запальне захворювання, яке вражає оболонку головного мозку. Захворювання може виникати на тлі іншої хвороби або бути самостійним. Небезпека менінгіту полягає в тому, що його симптоми можуть бути схожими з проявами інших захворювань. Також зазначається його швидкий розвиток, що негативно позначається на ефективності терапії.

Причини виникнення

Основною характерною рисою вірусного менінгіту є запалення внаслідок проникнення всередину мозкової оболонки патогенних вірусів. Найчастіше такі стани можуть спостерігатися у людей, чий імунітет ослаблений через перенесеного первинного захворювання або наявності в анамнезі ВІЛ.

Небезпечні віруси можуть потрапити в людський організм повітряно-крапельним шляхом, через воду або забруднені продукти. При цьому зовсім необов’язково, що людина захворіє, однак така небезпека існує. Найбільш часто менінгіт даного типу викликають такі віруси:

  • ентеровірус;
  • аденовірус;
  • вірус герпесу;
  • вірус паротиту;
  • цитомегаловірус;
  • вірус Коксакі.

При цьому переносниками захворювання вважаються комарі та інші кровоссальні комахи. Цим обумовлюється частота захворювань у весняно-літній період. Інкубаційний період становить кілька днів після потрапляння вірусу в ослаблений організм людини.

Класифікація

Як лікувати вірусний менінгіт? Терапія залежить від різновиду захворювання. За формою перебігу менінгіт можна розділити на дві категорії:

  • Первинний, при якому захворювання розвивається самостійно.
  • Вторинний менінгіт – це означає, що запалення мозкової оболонки виникло на тлі іншої хвороби.
  • З часу появи поділяють такі підвиди:

  • Гострий – якщо перші симптоми з’являються через кілька годин після інфікування. У такому разі інкубаційний період максимально знижений.
  • Підгострий, при якому симптоми з’являються через сім-десять днів.
  • Хронічна форма передбачає пізнє виявлення захворювання.
  • Найбільш схильними до вірусного менінгіту вважаються діти, так як серозна оболонка їх мозку ще не має міцного захисного бар’єру. Дорослі часто піддаються бактеріальної різновиди захворювання.

    Ранні ознаки

    Надзвичайно важливим фактором є раннє виявлення хворобливих симптомів. Лікування вірусного менінгіту у дітей досить ефективно за умови своєчасного початку терапії. Визначити початок виникнення менінгіту у дитини досить складно, так як більшість його симптомів збігаються з проявами звичайної застуди.

    Найчастіше хворий відчуває такі ознаки:

  • Різкий підйом температури тіла до 38-39 градусів.
  • Інтенсивний головний біль, яку складно лікувати за допомогою класичних знеболюючих препаратів.
  • Оніміння м’язів шиї. Воно обумовлюється утрудненим відтоком лімфи і її застоєм.
  • Відсутність апетиту.
  • Нудота та інколи блювання.
  • Слабкість і ломота в тілі.
  • В деяких випадках також можуть спостерігатися червонуваті цятки на голові, які зникають при натискуванні.

    Основні симптоми

    Які основні симптоми вірусного менінгіту у дорослих? Лікування необхідно починати негайно після виявлення таких проявів захворювання:

  • Різкі болі в різних областях голови, які відрізняються підвищеною інтенсивністю.
  • Скачки температури тіла. Вона може досягати 40 градусів. При цьому температуру важко збити з допомогою простих препаратів на основі парацетамолу.
  • Підвищена чутливість до світла, звуків і навіть дотику.
  • Постійні запаморочення, які посилюються при кожному повороті або нахилі голови.
  • Порушення свідомості. У деяких випадках можлива кома.
  • Часта блювота, яка не приносить полегшення стану.
  • Напади діареї.
  • Відчуття тиску всередині очних яблук.
  • Запальний процес в лімфовузлах, які найближче розташовані до голови.
  • Також одним з ознак менінгіту можна віднести постійне м’язове напруження, за якого хворому буває складно розігнути ноги в колінах.

    У поодиноких випадках можуть відзначатися такі неспецифічні симптоми захворювання, як:

    • підвищення артеріального тиску;
    • судоми;
    • погіршення слуху;
    • зниження зору.

    Головним завданням лікаря є розпізнавання симптомів вірусного менінгіту, лікування якого повинно здійснюватися відразу ж.

    Особливості захворювання у дітей

    В залежності від віку дитини змінюються і специфічні прояви менінгіту. Так, наприклад, у малюків віком до одного року спостерігаються такі симптоми:

    • набухання тім’ячка;
    • порушення свідомості.

    У дітей у період від одного до трьох років фіксуються такі прояви, як неконтрольована гіперактивність, яка різко змінюється паралічем кінцівок. Також симптоми можуть бути схожі з ознаками поліомієліту.

    У дитини віком від трьох років можуть спостерігатися висипання на шкірі, гіпертонічний криз, різкі головні болі.

    Дивіться також:  Атопічний марш: причини, лікування та клінічні рекомендації

    Діагностика

    Лікування вірусного менінгіту у дітей або дорослих завжди починається з попереднього обстеження і постановки діагнозу. Для отримання повної клінічної картини захворювання необхідно проведення таких діагностичних маніпуляцій:

  • Візуальний огляд хворого людини. Якщо його свідомість не замутнено, то потрібно зібрати анамнез про його стан, а також про симптоми, які відчуває хворий.
  • Аналіз спинномозкової рідини, яку можна отримати шляхом виконання люмбальної пункції. При вірусної природи захворювання відзначається підвищення лейкоцитів на тлі нормального вмісту глюкози.
  • Біохімічний аналіз крові необхідний для виявлення підвищеної глобулінової фракції білка.
  • Виділити збудника захворювання можна при ретельному аналізі калу або крові.
  • При атиповому перебігу менінгіту для підтвердження попереднього діагнозу потрібні такі дослідження:

  • Електроміографія – оцінка стану функцій скелетних м’язів і нервових закінчень.
  • Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія мозку.
  • Досвідчений лікар може запідозрити захворювання тільки на основі ознак і скарг хворого, однак це не означає відсутність необхідності проводити додаткові дослідження.

    Принципи лікування

    Перебіг захворювання відрізняється особливою складністю. Саме з цієї причини лікування вірусного менінгіту здійснюється виключно в умовах стаціонару. При цьому лікарі дають такі рекомендації, які сприяють одужанню:

    • цілодобовий постільний режим;
    • посилене харчування, переважно з легкозасвоюваних продуктів;
    • дотримання питного режиму для запобігання зневоднення організму;
    • фізичний і психологічний спокій.

    Дані рекомендації повинні неухильно дотримуватися для того, щоб дати організму можливість придушити дію патогенного вірусу.

    Медикаментозна терапія

    Лікування вірусного менінгіту не може здійснюватися без комплексної медикаментозної підтримки. Для цих цілей застосовуються такі препарати:

  • “Нурофен”, “Дексалгін” для купірування сильного головного болю.
  • “Ацикловір” і аналоги застосовуються, якщо збудником менінгіту є вірус герпесу.
  • “Арбідол”, “Адамантан” необхідні у випадку, якщо збудником захворювання є ентеровірус або аденовірус.
  • Внутрішньовенні вливання фізіологічного розчину або розчину Рінгера необхідні при зневодненні організму внаслідок тривалого збереження високої температури тіла.
  • Анальгетик “Баралгін”, “Анальгін”, а також ферментні препарати “Фестал”, “Панкреатин” необхідні при диспепсичних розладах.
  • “Церукал” застосовується, якщо у пацієнта спостерігаються нудота і блювота.
  • “Преднізолон” при лікуванні вірусного менінгіту у дитини призначається як сильний протизапальний засіб.
  • Також в індивідуальному порядку можуть бути призначені препарати на основі імуноглобуліну для підняття імунітету і поліпшення його здатності самостійно боротися з вірусом.

    Рецепти народної медицини

    Лікування вірусного менінгіту лише з застосуванням народних засобів не є ефективним, однак деякі компоненти здатні позитивно вплинути на імунну систему та організм в цілому, що дає високі шанси на самостійну боротьбу з вірусом і швидке одужання. Часто для лікування захворювання застосовуються настої і відвари таких продуктів, як:

    • шипшина;
    • ромашка;
    • липовий цвіт;
    • листя і плоди смородини, лісової суниці;
    • кульбаба;
    • звіробій;
    • лавандовий колір;
    • м’ята;
    • меліса;
    • розмарин.

    Для приготування цілющих відварів можна використовувати один компонент із запропонованих, а можна їх компонувати. Також не має особливого значення спосіб приготування, будь то відвар, настій або вітамінний чай. Також корисним вважається додавання в цілющий чай натурального бджолиного меду в якості замінника цукру.

    Можливі наслідки

    Лікування вірусного менінгіту у дорослих часто обходиться без ускладнень. Однак дитячого організму складніше впоратися із захворюванням, тому згодом у дітей можуть спостерігатися такі симптоми:

    • часті головні болі;
    • астенія;
    • неуважність;
    • погіршення пам’яті;
    • неуважність;
    • підвищена збудливість.

    У рідкісних випадках відзначається частковий або повний параліч кінцівок. На щастя, при своєчасно розпочатому лікуванні вірусного менінгіту можна уникнути таких неприємних наслідків. Також наголошується, що більшість з них спостерігаються протягом кількох тижнів після одужання.

    При несвоєчасній терапії хвороба може призвести до летального результату. Таке відбувається в 10 % випадків. Найчастіше страждають діти у віці до десяти років.

    Профілактика

    Комплексна профілактика захворювання надзвичайно важлива, так як воно є досить важким для лікування. Оптимальне рішення – вакцинування, яке проводиться дітям, починаючи з однорічного віку. На жаль, за даним методом профілактики згодні не всі молоді батьки. Також всі бажаючі дорослі, які не досягли 29-річного віку, можуть отримати вакцину.

    На жаль, повністю убезпечити себе від виникнення менінгіту неможливо, проте можна зайнятися зміцненням імунної системи для того, щоб у неї була можливість боротися з вірусами, проникаючими в організм.