Антибіотики – велика група лікарських препаратів, кожен з яких характеризується своїм спектром дії, показаннями до застосування. Всі призначувані при бактеріальної інфекції антибіотики можуть впливати на мікроорганізми бактерицидно або бактеріостатично. В першому випадку бактерії гинуть, а в другому мікроорганізми втрачають можливості розмножуватися. Відсутність потомства призводить до загибелі патогенів та їх повного зникнення.

Застосовуються при бактеріальної інфекції антибіотики можуть вводитися в організм різними способами. Препарати виробляють для всіх можливих шляхів введення. Є таблетки і капсули для прийому всередину, розчин для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення, спреї, мазі, свічки.

Особливості прийому

Застосування антибіотиків при бактеріальної інфекції повинно виконуватися за наступними правилами:

Антибіотики повинні призначатися лікарем. Вибір препарату залежить від характеру, тяжкості патології.

Протимікробні препарати не використовуються для лікування вірусних інфекцій.

Ефективність терапії антибіотиком оцінюється в перші три доби лікування. Якщо він надає бажаний ефект, то курс триває. В іншому випадку лікар вирішує питання про заміну медикаменту.

Під час прийому препарату можуть виникати побічні ефекти у вигляді нудоти, появи неприємного присмаку в роті. Ці прояви не завжди вимагають відміни препарату. Часто досить скорегувати дозу, щоб зменшити побічну дію препарату. Точні заходи по нейтралізації побічної дії препарату визначаються лікарем.

В результаті прийому може виникнути діарея. При появі рідкого стільця необхідно негайно звернутися до лікаря. Не варто намагатися самостійно лікувати діарею, що виникла на тлі прийому антимікробного препарату.

Забороняється самостійно змінювати дозування. У малих дозах препарати можуть бути небезпечні, так як у мікроорганізмів виробляється стійкість до них.

Застосовувати препарат слід строго в певний час, щоб підтримувати потрібний рівень концентрації речовини у крові.

Антибіотики повинні застосовуватися строго або до їжі, або після – в залежності від виду препарату. В іншому випадку ліки буде гірше засвоюватися. Особливості прийому необхідно уточнити у лікаря.

Класифікація антибіотиків

За останні сто років створено величезну кількість антибіотиків. При бактеріальної інфекції застосовують різні препарати. Якісь тільки з антибіотиків тільки вводять в клінічну практику, а які-то вже не застосовують.

Всі протимікробні препарати ділять на наступні види:

За походженням. Виділяють натуральні, напівсинтетичні, синтетичні препарати. Природні отримують з клітин рослин, тварин. Напівсинтетичні – шляхом модифікації природних молекул, а синтетичні отримують в лабораторних умовах.

Поділ за напрямом дії. Антибіотики можуть застосовуватися при кишкових, нейрохірургічних інфекціях, патології дихальних, сечовивідних шляхів, статевої системи, шкіри, м’яких тканин та ін

Резистентність

В результаті прийому антибіотиків при бактеріальної інфекції у дітей та дорослих може виникати резистентність. Основний механізм розвитку цього явища полягає в генетичної мутації, що відбувається в бактеріях. Бактерії отримують інформацію про генетичної стійкості і переносять ці відомості наступним поколінням. В результаті у мікроорганізмів змінюється обмін речовин, з’являється несприйнятливість до певної речовини. Зникає мішень для дії антибіотика.

Резистентність виникає з-за нерегулярного застосування препаратів, всупереч інструкції. Причиною також може бути самостійне лікування, без консультації з лікарем.

Дія антибіотиків

При бактеріальної або вірусної інфекції антибіотики призначаються, таким чином, зрозуміло. На віруси вони ніякої дії не надають, але можуть призначатися при приєднанні до вірусної бактеріальної інфекції.

Антибіотики поділяють на дві великі групи:

Бактеріостатичні. Вони перешкоджають розмноженню патогенних мікроорганізмів.

Бактерицидні. Препарати, що викликають загибель патогенних мікроорганізмів.

Механізм біологічної дії обох груп ґрунтується на наступному:

• пригнічується синтез клітинної стінки – подібним чином на бактерії впливають пеніциліни, цефалоспорини, фосфомицины, глікопептиди, карбопенемы, монобактами;
• впливає переважно на функції ДНК: сюди відносяться препарати груп триметопримы, нитроимидазолы, анзамицины, нітрофурани;
• пригнічення синтезу білків на рибосомах: макроліди, линкозамины, левомицетины, аміноглікозиди, тетрацикліни;
• порушення функції мембран: імідазоли, поліміксини, грамицидины, полиеновые препарати.

Групи антибактеріальних препаратів

Бактеріальні інфекції лікуються антибіотиками, які повинні підбирати індивідуально для кожного хворого.

В основі класифікації антибіотиків лежить хімічна структура. Так, в одну групу включені препарати, що мають схожу формулу, але відрізняються деякими фрагментами.

Пенициллиновая група

Це одна з перших груп препаратів, виведена на основі пеніциліну. В цю групу включають: природний бензилпеніцилін, що виробляється грибами; напівсинтетичні препарати «Метицилін», «Нафциллин»; синтетичні медикаменти, такі як «Карбеніцилін», «Тикарциллин».

У цю групу входять інші пенициллиновые медикаменти: «Амоксицилін», «Оксацилін», «Ампіцилін», «Амоксиклав». Всі вони володіють широким спектром дії, безпечні для застосування дітьми і вагітними, але часто викликають алергічні реакції.

Цефалоспориновая група

Цефалоспоринові антибіотики при бактеріальної інфекції у дітей та дорослих застосовують у тих випадках, коли пеніциліновий ряд не дає бажаного результату або ж у пацієнтів є алергічна реакція.

Цефалоспорини виробляються грибами і здатні вбивати мікроорганізми. Виділяють кілька поколінь антибактеріальних препаратів:

• перше покоління: «Цефалексин», «Цефрадин», «Цефазолін»;
• друге покоління: «Цефсулодин», «Цефамандол», «Цефуроксим»;
• третє покоління: «Цефотаксим», «Цефодизим», «Цефтазидим»;
• четверте покоління: «Цефпиром».

Різниця поколінь – в спектрі дії. Більш пізні препарати володіють широким спектром дії і вважаються більш ефективними.

Макроліди

При бактеріальної інфекції призначають антибіотики з групи макролідів. Вони вважаються найбільш безпечними засобами, які можуть застосовувати навіть вагітні. Представниками групи є: «Азитроміцин», «Джозамицин», «Лейкомицин», «Ровамицин».

Перевагою медикаментів групи є здатність проникати в клітини людського організму. З-за цієї специфіки макроліди застосовують для лікування мікоплазмозу, хламідіозу.

Аміноглікозиди

Бактеріальна інфекція лікується антибіотиками з таким спектром дії, який дозволяє знищити патогенні мікроорганізми. Так, препарати групи аміноглікозидів ефективні відносно грамнегативних аеробних бактерій. Ці ліки є токсичними і можуть привести до серйозних ускладнень. Їх призначають в окремих випадках для лікування фурункульозу, інфекції сечостатевої системи. До препаратів групи відносяться «Гентаміцин», «Амікацин», «Канаміцин».

Тетрациклінова група

Лікування антибіотиками бактеріальної інфекції у дітей та дорослих припускає використання і тетрациклінової групи. У неї входять синтетичні та напівсинтетичні препарати, такі як «Тетрациклін», «Міноціклін», «Доксициклін». Вони ефективні відносно більшості патогенних мікроорганізмів.

Недоліком препаратів є те, що вони здатні викликати стійкість бактерій. Причому якщо така виникне, то мікроорганізми будуть стійкі до всіх препаратів групи.

Фторхінолони

До цієї групи відносяться повністю синтетичні препарати, що не мають природного аналога. Всі фторхінолони діляться на дві групи. В першу входять такі препарати, як «Пефлоксацин», «Ципрофлоксацин», «Норфлоксацин». Друга група включає «Левофлоксацин», «Моксифлоксацин».

Фторхінолони найчастіше застосовуються для лікування дихальних шляхів, лор-органів.

Інші групи

А які антибіотики при бактеріальної інфекції ще можуть бути призначені? Крім вищезгаданих, є наступні групи:

Линкозамиды. У неї входять природний антибіотик «Лінкоміцин» та його похідний препарат «Кліндаміцин». Досягнутий ефект залежить від концентрації препарату.

Карбапенемы. Сучасні препарати, що роблять вплив на різні мікроорганізми. Препарати даної групи відносяться до антибіотиків резерву і використовуються в складних випадках, коли інші препарати неефективні. Представниками групи є «Іміпенем», «Эртапенем».

В окрему групу виділяють антибіотики, що чинять вплив на туберкульозну паличку. До них відносяться: «Рифампіцин», «Ізоніазид» та інші.

Для лікування мікозів застосовують протигрибкові антибактеріальні засоби: «Ністатин», «Флюконазол».

Застосування

Підбираючи терапію, лікар повинен визначити, які антибіотики лікують бактеріальну інфекцію найефективніше. Після цього визначається форма препарату, схема застосування. До основних способів введення ліків належать:

Пероральний метод. Передбачає прийом антибіотиків через рот. Приймають лікарський препарат у вигляді таблеток, капсул, сиропу, порошку. Кратність прийому залежить від препарату. Наприклад, пеніциліни застосовують чотири рази на день по одній таблетці, а «Азитроміцин» – по одній таблетці на добу. Кожен препарат має свої особливості прийому: під час або після прийому їжі, до їди. Від правильності використання залежить ефективність застосування препарату, вираженість побічних дій. Дітям найчастіше призначають антибіотики у вигляді сиропу. Це пов’язано з тим, що їм простіше приймати рідку лікарську форму, ніж таблетки або капсули.

Ін’єкції. Найактивніше діє препарат при введенні його внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Недолік методу – болючість уколу. Даний метод введення застосовують при тяжкому і середньотяжкому перебігу хвороби.

Місцеве використання. Антибіотики випускають у формі мазей, гелів, кремів, призначених для місцевого використання. Даний метод застосовується для доставки активної речовини безпосередньо до місця запалення на шкірі або слизових оболонок. Місцеві засоби використовують в офтальмології, дерматології.

Які антибіотики приймати при бактеріальної інфекції того чи іншого пацієнту, вирішує тільки лікар. Він же визначає спосіб застосування з урахуванням рівня всмоктування, загального стану пацієнта. Деякі медикаменти вводяться тільки одним способом.

Чутливість до препаратів

Кожен організм звикає до будь-яких умов, і мікроорганізми – не виняток. При тривалому впливі протимікробних препаратів у бактерій виробляється стійкість. З-за цієї особливості було введено поняття стійкості.

Вибір препарату ґрунтується на знання вчених про чутливості бактерій до антибіотика. В ідеальних умовах лікарі підбирають препарати, що роблять вплив на ті бактерії, які привели до патології. Однак щоб провести аналіз по виявленню чутливості патогенів до препарату, необхідно кілька днів, а за цей час інфекція може призвести до серйозного ускладнення, аж до летального результату. Щоб не втрачати часу, лікарі підбирають препарат з урахуванням епідеміологічної обстановки в регіоні. Зазвичай застосовують препарати широкого спектру дії.

Як тільки результат аналізу буде готовий і стане відомий збудник, доктор може змінити препарат на більш ефективний. Також заміна ліки виконується при відсутності ефекту на третю добу терапії.

Ефективність препаратів

А чи обов’язково пити антибіотики при бактеріальної інфекції і завжди вони допомагають? При бактеріальної та грибкової інфекції приймати протимікробний препарат обов’язково. Це єдиний спосіб позбавитися від патогенних мікроорганізмів.

Є бактерії, які мирно існують у людському організмі. Вони вважаються умовно-патогенними. Але при створенні певних умов ці «невинні» бактерії стають причиною хвороби. Прикладом може бути проникнення кишкової палички у простату по сечовивідних шляхах.

Алкоголь і антибіотики

При одночасному прийомі алкоголю та антибіотиків посилюється навантаження на печінку. Наявність в крові антибактеріального препарату та спиртовмісної напою призводить до сильного навантаження на печінку – вона не встигає знешкодити спирт. В результаті підвищується ймовірність розвитку неприємних симптомів, таких як нудота, розлад кишечника, блювання.

Деякі препарати на хімічному рівні взаємодіють з алкоголем. До таких відносяться «Метронідазол», «Левоміцитин» та інші. Одночасний прийом спиртного і подібних антибіотиків може призвести до судом, викликати задишку і навіть призвести до летального результату.