Ексудативна ентеропатія ніяк не пов’язана із запальними процесами в кишечнику, так як це патологія, яка поєднується з ферментопатией або аномалією. Визначити захворювання не завжди виходить відразу, для цього буде потрібно діагностика. Не можна вважати, що ентеропатія – це захворювання, яке зустрічається досить часто, але будь-який такий випадок потрібно дослідити детально, щоб зуміти підібрати правильне лікування.
Клінічна картина
Проявляється найчастіше ексудативна ентеропатія у дітей. Справа в тому, що сама хвороба починає розвиватися тільки в тому випадку, якщо порушується активність у виробленні або повністю відсутні ферменти, які безпосередньо беруть участь у перетравленні або всмоктуванні різних поживних речовин. Найчастіше трапляється вроджена ентеропатія, але є випадки набутого захворювання.
У першому випадку розвиток хвороби обумовлюється мутаціями, які відбуваються на генетичному рівні, а ось набуті форми викликані дистрофічними змінами в слизовій оболонці тонкої кишки.
Причини
Сьогодні причини ексудативної ентеропатії добре вивчені. Розглянемо основні з них:
Якщо вдається встановити причину хвороби, то можна добитися повного одужання. Як тільки патологічний вплив буде усунуто, то можна буде відновити структуру і функцію, домагаючись повної ремісії. Якщо захворювання протікає у важкій формі, то прогноз на одужання може бути набагато гірше.
Втрата білка з лімфою
Білковий дефіцит обумовлюється тим, що відбувається втрата білків сироватки до просвіту кишечника через судини. Найчастіше проблема полягає у вроджених відхилень, коли є кишкова лимфангиэктанзия. Друга причина втрати білка пов’язана з розширенням лімфатичних судин, пов’язано це з захворюваннями серця або ж після хіміотерапії.
Коли відбувається втрата білка з ексудатом
Втрата білка може відбутися в тому випадку, якщо порушена слизова оболонка кишечника, наприклад, можуть утворюватися ерозії або виразки. Також причина може критися і в підвищеній проникливості слизової оболонки. Головна небезпека полягає в тому, що білок потрапляє в шлунково-кишковий тракт.
Якщо відбувається застій лімфи, то може відзначатися велика втрата лімфоцитів і імуноглобулінів, що призводить до порушення імунітету, порушується всмоктування жирів і деяких вітамінів.
Як розпізнати захворювання
В першу чергу ексудативна ентеропатія супроводжується хронічною діареєю та порушенням всмоктування поживних речовин в кишечник. Якщо є яскраво виражена ферментопатія, то з’являється непереносимість. Кал стає рідким і піниться. Якщо уважно вивчити спорожнення, то в калі можна буде побачити не переварені частинки їжі, а також при вивченні аналізів лікар може виявити білок в калі у великій кількості. Якщо захворювання протікає у важкій ступеня, то, швидше за все, позиви в туалет можуть бути частими, навіть в деяких випадках до 15 разів на добу.
У разі якщо пацієнт не приймає ніяких заходів, то настає полівітамінна недостатність. Ще одним симптомом, на який неможливо не звернути уваги, є швидка втрата у вазі. З часом виникають і больові відчуття, але така біль проходить досить швидко і проявляється нападами.
Діагностика
Ексудативна ентеропатія діагностується за допомогою лабораторних та інструментальних методів. Що стосується лабораторних досліджень, то проводяться біохімічні дослідження крові. У такому аналізі дуже часто можна виявити анемію зі зниженням гемоглобіну і еритроцитів. Це може бути пов’язано безпосередньо з порушенням всмоктування заліза і вітамін в тонкому кишечнику. Треба зазначити, що лабораторні дослідження є не єдиним методом дослідження організму. Додатково лікар може призначити біохімічний аналіз крові.
Через порушення всмоктування в кишечнику поживних речовин в організмі буде виявлена нестача кальцію, магнію, хлору та білка. Якщо захворювання протікає у важкій формі, то в аналізах можуть практично відсутні білки альбуміни. Дорослим часто призначають таку інструментальне дослідження, рентгенографія з барієм або ж ендоскопію. З допомогою цих досліджень можна виявити великі виразки і свищі, які утворилися в тонкому кишечнику і під час почати лікування. В деяких випадках можуть використовуватися специфічні діагностики такі, як, навантажувальні проби з гліадин, біопсія слизової оболонки тонкої кишки. Щоб визначити захворювання, проводитися копрограма. Розшифровка у дітей і дорослих таких аналізів також може вказати на наявність хвороби.
Лікування
Лікування ексудативної ентеропатії в першу чергу повинне починатися з усунення причини, яка призвела до того, що хвороба почала розвиватися. Лікар обов’язково призначить спеціальну дієту, яка допоможе виключити вживання деяких продуктів, які містять у собі глютоген, наприклад, до них відносяться: пшениця, ячмінь і овес. Ці продукти без проблем можна буде замінити рисом, картоплею відварною м’ясом. Харчування хворого повинне бути розраховане таким чином, щоб не було ніяких алергенів. У складних випадках ексудативна ентеропатія може лікуватися антибіотиками й антибактеріальними препаратами.
Додатково медикаментозне лікування може бути спрямоване на нормалізацію травного процесу, ліки допомагають поліпшити всмоктування поживних речовин. У випадку, коли рівень білка падає до критичної позначки, то альбумін вводиться в організм за допомогою ін’єкції внутрішньовенно. Що стосується профілактики цього захворювання, то вона полягає в правильному харчуванні і дієти, яка допомагає налагодити роботу тонкого кишечника. Багато чого залежить від форми захворювання, від цього залежить і прогноз на повне одужання. Якщо людина вчасно звернутися за кваліфікованою допомогою і почне грамотне лікування, то можна буде навіть у важкій стадії домогтися тривалої ремісії. Дуже в рідкісних випадках може знадобитися резекція, найчастіше операція з видалення частини хворого органу проводитися, якщо ексудативна ентеропатія вроджена. У будь-якому випадку впоратися самостійно з хворобою не вийде, тому буде потрібно допомога фахівця.
