Під назвою «Левемир» випускається гіпоглікемічний препарат, дія і структура якого максимально близькі інсуліну, генеруємому людським тілом. Фармацевтичний продукт належить до класу рекомбінантного інсуліну з тривалим ефектом. У продажу є не тільки «Левемир», аналогів у лікарського засобу кілька, і найпопулярніший – це препарат «Лантус СолоСтар».

Загальна інформація

Найчастіше покупці зацікавлені в «Левемире Флекспене» і аналоги цього лікарського засобу. Виробник фармацевтичного продукту пропонує покупцям виступає в якості альтернативного медикаменту «Левемир Пенфилл». «Левемир Флекспен» є самостійною ручкою, що містить картридж і голку. «Левемире Пенфилл» у продажу представлений змінним картриджем, який можна вставляти в багаторазову ручку. Склад обох коштів повністю збігається, дозування аналогічна, відмінностей у шляхах використання немає.

«Левемир Флекспен» являє собою спеціалізовану ручку з вбудованим дозатором. Технічні особливості такі, що за одну процедуру людина отримує від однієї до 60 одиниць препарату. Можлива зміна дози з кроком в одиницю. Цей препарат необхідний, щоб зберігати стандартну інсулінову насиченість крові. Він допомагає контролювати ситуацію без прив’язки до столу.

Що всередині?

Щоб розібратися з тим, які є аналоги «Левемира», потрібно знати, з чого складається лікарський засіб, адже першими і найбільш часто вибираними аналогами є засоби, активні інгредієнти яких ідентичні.

«Левемир» містить інсулін детемир. Це людський продукт, рекомбинантное гормональне з’єднання, створене при застосуванні генетичного коду специфічного штаму бактерій. В одному мілілітрі ліки міститься сто одиниць, що відповідає 14,2 мг. Одна одиниця препарату аналогічна однієї одиниці інсуліну, генерується в організмі людини.

Чи є щось ще?

Якщо звернутися до інструкції по застосуванню аналогів «Левемира» або самого цього препарату, можна дізнатися, що виробники зазвичай використовують не тільки інсулін, але і різні додаткові інгредієнти. Вони необхідні для поліпшення кінетичних властивостей лікарського засобу, динамічних особливостей. За рахунок включення додаткових інгредієнтів покращується біологічна доступність, стає краще тканинна перфузія, знижується здатність основної речовини вступати у зв’язок з білками.

Додаткові інгредієнти необхідні як допоміжні. Кожен компонент у складі препарату відповідальний за деякий якість. Певні інгредієнти потрібні для збільшення терміну тривалості, інші дають засобу важливі фізичні і хімічні властивості. Перед використанням слід переконатися, що у хворого немає алергії на який-небудь продукт, використаний виробником в якості основного або допоміжного.

Про альтернативи і назвах

В якості аналога «Левемиру» варто розглянути лікарський засіб «Лантус СолоСтар». Цей медикамент також пакується в картриджі. В середньому, одна упаковка цього аналога розглянутого медикаменту коштує дорожче на тисячу рублів. Картриджі «Лантус СолоСтар» вставлені в шприци у вигляді ручки. Виробник цього аналога «Левемира» – німецька фірма «Санофі».

Порівняно рідко у продажу можна бачити препарат «Лантус». Це рідина, призначена для инъективного введення і містить інсулін гларгин. Препарат пакується в картриджі – в одній упаковці є п’ять штук. Обсяг – 3 мл В одному мілілітрі міститься 100 одиниць інсуліну. У середньому, вартість упаковки перевищує ціну розглянутого «Левемира» на тисячу рублів.

Раніше в аптеках пропонували препарат «Ультратард ХМ». Сьогодні його або немає у продажу, або вкрай складно знайти. Медикамент проводився у формі порошку для приготування инъективно введеної рідини. Цей аналог «Левемира» виготовляла та ж датська компанія «Ново Нордіск». В одному мілілітрі містилося 400 МО, а обсяг флакона налічував 10 мл.

Що ще розглянути?

При необхідності вибору аналога інсуліну «Левемир» варто звернутися до лікаря. В аптеках є кілька лікарських засобів для страждаючих діабетичними захворюваннями людей, але не всяке застосовується у конкретному випадку. В середньому, ціна даного препарату в сучасних аптеках – близько 2,5 тисячі рублів, але є місця, де можна купити ліки дешевше, є аптеки з більш високими цінами. При виборі аналога не варто розраховувати на можливість заміни препарату дуже дешевим засобом. Хоча в аптеках є декілька аналогів, переважно їх ціна відповідає розглянутому ліків або перевищує її.

Крім зазначених раніше можна вважати аналогами інсуліну «Левемир» такі лікарські засоби:

• «Айлар».
• «Тресиба Флекстач».
• «Новорапид Флекспен».
• «Новомикс Флекспен».
• «Монодар ультралонг».

В деяких випадках лікар може порадити звернути увагу на медикамент «Тожео СолоСтар». Самостійна заміна медикаменту на альтернативний неприпустима. Це може спровокувати побічні реакції, сила і особливість яких непередбачувані.

«Левемир». Фармакокінетика

Всі особливості ефективності та дієвості кошти можна дізнатися з супроводжуючою його документації. Її слід розглянути, щоб стало зрозуміло, чим відрізняється на тлі аналогів «Левемир». Склад цього засобу, як зазначено вище, досить складний, а основний інгредієнт – інсулін детемир. Аналоги медикаменту містять інсулін, але інших форм. Інсулін детемир є аналогом людського гормону. Йому притаманний вузький спектр дії. Препарат ефективний тривалий час. Уповільнений результат введення пояснюється асоціативним молекулярним самостійним дією.

Пролонговану дію обумовлено вираженою самоассоциацией молекул інсуліну детемир в місці ін’єкції та зв’язуванням молекул препарату з альбуміном допомогою з’єднання з бічним ланцюгом. Завдяки цьому має декілька аналогів ліки «Левемир» вважається одним з кращих на тлі альтернативних, адже надходження основної сполуки в кров сповільнюється. Тканини-мішені з часом отримують необхідні їм обсяги інсуліну, але це відбувається не миттєво, що виділяє «Левемир» як більш корисний і ефективний лікарський засіб, ніж багато інших інсулінові препарати. Ефект розподілу комбінований, переробка, всмоктування мають гарний показник.

Багато чи мало

Щоб добитися максимального ефекту, потрібно використовувати лікарський засіб в правильному дозуванні. Аналоги «Левемира» вимагають не меншої акуратності в цьому питанні, ніж розглянутий медикамент. Оптимальні обсяги, частоту введення визначає лікар.

В середньому, на добу засіб використовують у кількості 0,3 ОД на кожен кілограм ваги з можливим відхиленням на одну десяту частку в більшу і меншу сторону. Максимальна результативність досяжна вже через три години після надходження кошти, але в рідкісних випадках тривалість очікування становить до 14 годин. Препарат вводять хворому один раз або двічі на добу.

Коли потрібен «Левемир»?

Як і аналоги препарату, «Левемир» призначається при діабетичному захворюванні. Медикамент показаний при інсулінозалежному типі хвороби. Його використовують для лікування осіб старше дворічного віку. Інших свідчень у кошти немає.

Заборонено призначати препарат, якщо людина в індивідуальному порядку не переносить будь-який компонент. Це поширюється і на основний – інсулін, і на допоміжні інгредієнти. Особам віком до дворічного віку «Левемир» не призначають, так як немає офіційної інформації про результативність і надійності використання цією групою пацієнтів.

Варто користуватися?

Відгуків про аналоги «Левемира» порівняно небагато, та й про сам засобі люди висловлюють думку нечасто. У багатьох відгуках особливу увагу акцентовано на високу вартість ліків. Хоча лікар може порадити ліки порівняно великого числа людей, не у кожного пацієнта сімейний бюджет дозволяє придбати такий медикамент. Зазначені вище аналоги також коштують досить дорого. Багато з них ще дорожче розглянутого «Левемира», тому їх доступність для широких верств населення нижче.

Вивчаючи перед початком використання відгуки, аналоги, інструкцію по застосуванню «Левемира», можна прийняти рішення, купувати препарат чи ні. Більшість пацієнтів, що приймали засіб, залишилися задоволені його ефектом. Діабетичне захворювання належить до числа невиліковних, тому лікар розробляє терапію в розрахунку на тривалий курс. Відповідно, не доводиться очікувати, то «Левемир» вилікує людини. Особи, правильно розуміли основну функцію медикаменту (підтримання нормального стану організму хворого), зазвичай задоволені застосуванням медикаменту.

Правильне використання

І всі описані вище аналоги (замінники) «Левемира», і сам цей препарат вимагають від пацієнта максимально уважного ставлення до процедури введення. Медикаментом користуються 1-2 рази на добу. Щоб знизити ризики нічної гіпоглікемії, другу порцію вводять під час останнього прийому їжі або незадовго до відходу до сну.

Дозу визначає лікар. Спершу призначають певну кількість засобу, відслідковують реакцію організму, потім коригують обсяги. Підібрати вдалу дозу з першої спроби практично неможливо. Якщо діабет ускладнюється іншими хворобами, коригують лікарську програму. Самостійно змінювати дозування, пропускати прийом суворо заборонено. Є небезпека коми, ретинопатії, нейропатії.

Про нюанси застосування

Іноді лікар призначає тільки «Левемир», іноді – кілька засобів для комбінованого лікування. При багатокомпонентної терапії зазвичай «Левемир» використовують разів в день. Час введення кошти надають вибирати хворому. Доведеться щодня вводити препарат строго в один час. Ліки вводять під шкіру. Інші варіанти застосування можуть спровокувати тяжкі ускладнення. У вену, в м’язові тканини засіб вводити суворо заборонено. Препарат використовують тільки в інсуліновій помпі. Виробник упаковує продукт в спеціальні ручки з голками, створені так, щоб було зручно вводити ліки. Довжина голки підібрана з урахуванням особливостей використання.

Кожну нову ін’єкцію роблять в нову зону, інакше є ризик жирової дистрофії. Вводячи засіб в одну область, щоразу обирають нову точку. Найзручніше вводити «Левемир» в плече, сідниці, спереду у черевну стінку, стегно. Можна робити ін’єкцію поблизу дельтоподібного м’яза.

Увага до деталей

Перед постановкою ін’єкції необхідно перевірити, чи цілий картридж, в нормі чи поршень. Видимий блок не повинен поширюватися за широку білу зону коду. Якщо спостерігаються відхилення від стандартного виду, необхідно звернутися в аптеку за заміною непридатного до використання примірника.

Весь період лікування потрібно регулярно перевіряти показники вмісту цукру в крові.

Безпосередньо перед введенням перевіряють працездатність ручки. Оглядають поршень і картридж, перевіряють найменування засобу. Кожна ін’єкція робиться з новою голкою, інакше є ризик занесення інфекції. Не можна застосовувати медикамент, якщо вийшов термін придатності, який-небудь елемент зіпсований, розчин помутнів, концентрація глюкози в крові нижче норми. Заборонено повторно заряджати картридж. Рекомендовано завжди мати під рукою запасну дозу на випадок, якщо в момент введення використовувана ручка виявиться неякісною – це дозволить виключити пропуск.

Покрокова інструкція

Необхідно обережно застосовувати препарат, щоб не затупити і не погнути голку. Використання починають з визволення голки від упаковки. Її кріплять до шприца. Якщо є запобіжна шапочка, її знімають. З внутрішньої сторони прибирають захисний ковпачок і перевіряють подачу інсуліну. Селектором встановлюють 2 ОД. Направляють шприц голкою вгору і простукують картридж, щоб повітря зібрався в один міхур, натискають ручку до переміщення селектора до нульового розподілу і появи краплі кошти на кінчику голки. Можна повторювати процедуру не більше шести разів. Якщо жодного разу не вдалося підготувати препарат до введення, виріб утилізують.

Після калібрування встановлюють необхідну дозу, використовуючи селектор, і засіб вводять під шкіру. Ввівши голку, натискують на пусковий клавішу до кінця і тримають, поки показник дози не зміститься до нульового положення. Якщо не вчасно натиснути на селектор або повернути його, це перерве введення. Необхідно дотримувати акуратність. Закінчивши введення, обережно виймають голку, утримуючи пускову клавішу. Використовуючи ковпачок, відгвинчують і викидають використану голку. Ручку з накрученою голкою зберігати заборонено, оскільки засіб може зіпсуватися, витекти з упаковки. Очищати шприц потрібно вкрай обережно. Падіння предмета, удар по ньому наводять виріб в непридатність.