Жіноча статева система відрізняється крихкістю. Саме з цієї причини навіть при незначних порушеннях розвиваються різні патології, здатні згодом призвести до безпліддя. Останнє досить часто трапляється в результаті якихось порушень в роботі позначеного парного органу. Для того щоб розуміти, як він працює, слід розібратися в тому, що таке маткова труба. Яке значення має даний орган для жіночої репродуктивної системи, що відбувається при будь-яких збоях в його роботі?

Що таке фаллопієві труби

Маткові або фаллопієві труби отримали назву від імені медика італійського походження Р. Фаллопия, який вперше дав опис анатомічної структурі зазначеного органу.

Під зазначеним медичним терміном слід розуміти парний орган, розташований практично горизонтально по кожній з сторін маточного дна. Візуально зазначений орган нагадує канали циліндричної форми або трубки, один кінець яких відкривається в черевну порожнину, інший розкривається в маткової порожнини.

В здоровому стані права частина органу набагато довша за ліву. Діаметр цих каналів становить близько 4-6 мм. З внутрішньої сторони кожна з фаллопієвих труб з внутрішньої сторони має слизову оболонку з мерцательным шкіряним покриттям. Активність м’язів і коливні рухи війок епітеліального покриття труб допомагають заплідненої яйцеклітини проштовхнутися до матки.

Структура парного органу

Якщо говорити про будову маткової труби, то вона по всій своїй довжині включає 4 відділу. Вони відходять у сторони, починаючи від тіла матки майже в горизонтальному положенні і закінчуючись розширеною частиною, що має бахромчатую структуру і отримала назву воронки.

Згадуючи будова маткової труби, слід сказати, що розташовуються ці воронки дуже близько від яєчника, де і відбувається зародження яйцеклітини, яка згодом зустрічається зі сперматозоїдом.

За лійками слід ампулярной частина труби, після якої фаллопієва труба починає поступово звужуватися. Зазначений відрізок перешийка іменується в медицині истмической частиною.

Анатомічні особливості маткових труб такі, що вони закінчуються однойменної частиною. І саме там труби здійснюють перехід в м’язовий орган.

Розміри маткових труб

Говорячи про будову маткової труби, не можна не згадати про їх розмірах. Незважаючи на величезну роль, відведену зазначеного органу, маткові труби відрізняються незначними розмірами.

Довжина кожної з фаллопієвих труб досягає лише 10-12 см, а її діаметр – 0,5 см. При наявності у жінки якихось патологій відбувається збільшення їх діаметра внаслідок набряку або запального процесу.

Роль маткових труб у жіночої репродуктивної функції

Ключова функція маткової труби у жінок полягає в забезпеченні подальшого руху яйцеклітини від яєчника до матки.

Крім того, завдяки функціонуванню зазначеного органу, сперматозоїди рухаються з порожнини матки в порожнину очеревини, а також запліднена яйцеклітина рухається з очеревини в порожнину матки.

Таким чином, маткові труби і яєчники дуже взаємопов’язані з точки зору забезпечення репродуктивних функцій жіночого організму.

Поняття непрохідності маткових труб

У гінекології існує таке поняття, як непрохідність маткових труб, що загрожує жіночим безпліддям.

Привести до подібного стану можуть такі чинники:

Розвиток запального процесу в органах малого тазу на фоні ускладнених пологів або абортів, а також при ускладненій формі ендометріозу.

Хірургічне втручання в черевну порожнину, що призводить до утворення спайок в області малого тазу.

Розвиток трубної інфекції на тлі ускладненого перебігу захворювань, що передаються при статевих контактах. Тут можна згадати про уреаплазмозе, хламідіозі або микоплазмозе.

В результаті перев’язки труб, що відбувається в процесі жіночої стерилізації.

У деяких випадках спостерігається анатомічна недорозвиненість, коли йдеться про надто коротких або надмірно довгих, а також звивистих трубах.

Беручи до уваги анатомію жіночих статевих органів, можна стверджувати, що непрохідність може бути як органічна (при закритті просвіту плівкою, яка складається з сполучної тканини), так і функціональна, коли говорять про порушення роботи органу.

Коли мова йде про повної закупорки просвіту труб, то вона виникає на тлі перекриття просвіту каналу по всій довжині. При частковому ж закупорці перекривається просвіт в якійсь певній частині органу. Подібний стан, як правило, ніяк не відбивається на тому, як почувається жінка. Подібний діагноз зазвичай виявляють при виникненні проблем з вагітністю. Саме тоді досліджують анатомію жіночих статевих органів і визначають існуючі проблеми.

Базові методи дослідження прохідності фаллопієвих труб

На практиці виділяють кілька діагностичних способів оцінки непрохідність фаллопієвих труб, завдяки яким оцінюється робота органу протягом всього будови маткової труби і визначається проникність.

Рентгенологічне дослідження прохідності фаллопієвих труб проводиться за допомогою ін’єкції контрастної речовини в порожнину матки. При прохідності речовина, протікаючи по трубах, виявляється в черевній порожнині. І це чітко визначається при рентгенівському дослідженні. Точність такої діагностики становить лише 70-80 %. З цієї причини поряд з зазначеним методом використовуються і інші діагностичні засоби. Така процедура, як правило, здійснюється в період з 5 по 9 день менструального циклу в разі відсутності запального процесу. Перед її проведенням фахівці повинні переконатися в тому, що у пацієнтки немає ВІЛ, гепатитів В, С та сифілісу.

Таке дослідження неприпустимо у разі наявності вагітності, а також при алергічної реакції на використовуваний контрастний складу. За кілька днів до процедури необхідно виключити інтимні контакти.

Поряд з рентгенологічним дослідженням проводиться ультразвукове дослідження маткових труб. Для кращої візуалізації органу в порожнину матки вводять стерильний фізіологічний розчин. У даній ситуації також оцінюють можливість проникнення рідини в очеревину через фаллопієві труби.

Зазначений метод відрізняється більш низькою точністю у порівнянні з попереднім. Перед процедурою слід також переконатися у відсутності запального процесу. Проводиться дослідження перед овуляцією.

Терапія непрохідності маткових труб

На початковому етапі непрохідності проводиться медикаментозна терапія. У разі розвитку запального процесу, який був спровокований, наприклад, гонококами, хламідіями, стрептококами і т. д., призначаються антибіотичні препарати у вигляді таблеток та ін’єкцій. В даному випадку, як правило, призначають “Метронідазол”, “Цефтріаксон”, “Офлоксацин” і т. п.

Для того щоб точно визначити потрібний антибіотик, фахівці беруть посів біоматеріалу з шийки матки для оцінки чутливості існуючих мікроорганізмів до різних груп антибіотиків.

Курс такого лікування продовжується протягом 14 днів. Навіть у разі поліпшення стану рекомендується пройти його повністю. При виявленні хламідіозу або гонореї лікування буде потрібно і статевому партнеру.

Використання народних рецептів

Засоби народної медицини офіційно не визнані. Одним з таких є борова матка, яка раніше широко застосовувалася, особливо в Сибірському регіоні. Прийнято вважати, що ця рослина має протизапальну, антимікробну, а також сечогінний ефект.

До сьогоднішнього дня дійшли спиртовий та водний настій із застосуванням матки борової при лікуванні трубного безпліддя. В першому випадку кошти будуть потрібні для приготування 50 г лікарської рослини і пів-літри горілки. У випадку з водним настоєм потрібно 1 чайну ложку подрібненої цілющої трави заварити в 1 склянці кип’яченої води, а після – протягом 15 хвилин витримати на водяній бані.

Спиртовий настій необхідно приймати, розчинивши по 30-40 крапель в невеликій кількості води, 3 рази на день до прийому їжі. Курс лікування має тривати протягом 6 місяців. При цьому один тиждень прийому кошти повинні змінювати 3 тижні перерви. В період менструального кровотечі прийом борової матки неприпустимий.

Не можна забувати і те, що на тлі прийому борової матки може розвинутися алергічна реакція. Тому перед тим, як приступити до лікування, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Екстракорпоральне запліднення

Якщо медикаментозна терапія не дала належного ефекту, тобто вагітність все ж не настала, то рекомендують процедуру екстракорпорального запліднення. Для зазначеної маніпуляції у жінок здійснюють забір яйцеклітини, а у чоловіків – сперми, після чого в лабораторних умовах проводять запліднення.

По закінченню 3-5 діб ембріон вміщується в матку пацієнтки для подальшого виношування. Зазначений метод репродуктивних технологій визнаний найбільш ефективним. До нього вдаються у разі повної непрохідності труб або при наявності серйозних порушень на клітинному або хімічному рівні в спермі чоловіка.

На закінчення слід додати, що непрохідність фаллопієвих труб ніяк не можна вважати серйозною патологією для жінок, але все ж це загрожує розвитком безпліддя. Якщо вчасно не вжити необхідні дії для корекції зазначеного стану, то можлива позаматкова вагітність, внаслідок якої пацієнтка може позбутися однієї з труб, що значно скорочує шанси завагітніти. Тут ніяк не можна спиратися лише на народну медицину або займатися самолікуванням, так як подібні дії можуть лише погіршити ситуацію. Для того щоб отримати адекватну допомогу, необхідно звернутися до фахівців.