Відчуваючи колосальну нервове напруження щодня, переживаючи сімейні сварки і відсутність творчої реалізації, людина буквально заганяє себе в стан затяжної стресу. Депресія негативно позначається не тільки на псиохоэмоциональном тлі, але і на роботі всього організму. Так проявляється вегетативний невроз, від симптомів якого страждає величезна кількість людей.

Робота вегетативної нервової системи

Вегетативна нервова система (ВНС) — це складний механізм. Вона є частиною загальної нервової системи і відповідає за зв’язок різних органів, залоз і судин. Людина не може контролювати її активність. Однак повноцінна робота вегетативної нервової системи важлива для нормального фізичного і психічного стану.

Серед основних її функцій можна виділити наступні:

• регуляція роботи організму в період сну;
• відновлення і поповнення ресурсів енергії;
• забезпечення нормальної швидкості обмінних процесів;
• регулювання збудливості тканин;
• вплив на психічні функції;
• участь в поведінкових реакціях.

Будь-які збої в роботі ВНС негативно позначаються на функціонуванні всього організму.

Вегетативні порушення при неврозах можуть мати 2 походження. Нейросоматическая природа виявляється в дисфункції сечостатевої, травної, серцевої або дихальної систем. У таких випадках хворі страждають розладами мовної або рухової функції, у них можуть виникати мігрені. Невроз може мати і психопатологічну природу. При цьому спостерігаються порушення в роботі психіки. Вони можуть виражатися у вигляді депресивних розладів, появи фобій.

Визначення розлади

Під вегетативним неврозом прийнято розуміти цілий симптомокомплекс, що характеризує порушення роботи внутрішніх органів. Розвивається він на тлі дисфункції вегетативної нервової системи. Найчастіше пацієнти звертаються до лікаря з скаргами на болі в серці, голові і загальну слабкість. При цьому діагностичні дослідження не виявляються структурних змін. Також хворі можуть відчувати постійне відчуття тривоги, безсоння і занепад сил. Більшість пов’язує їх з ослабленням імунітету, кардіологічними проблемами або звичайним перевтомою.

Патологічний стан, як правило, розвивається в результаті тривалого стресу, надмірних фізичних навантажень або порушення режиму праці/відпочинку. Вплинути на його виникнення можуть згубні звички або неправильне харчування. Діти також страждають від симптомів вегетативного неврозу. Однак у них виникнення патології обумовлено найчастіше сильними переживаннями, пов’язаними з конфліктами в школі або з батьками.

Примітно, що ні в одній класифікації хвороб немає згадки про вегетативному неврозі. Це не хвороба, а характеризує різні розлади симптомокомплекс. Лікарі до цих пір сперечаються про доцільність подібного діагнозу. Тому й універсального лікування не існує. Все залежить від вогнища ураження і скарг, безпосередньо, самого пацієнта.

Причини патології

В даний час лікарям вдалося виявити практично всі фактори, що впливають на виникнення патології. Основними причинами вегетативного неврозу є наступні:

• черепно-мозкові травми в анамнезі;
• інфекційні процеси гострого або хронічного перебігу;
• виснаження на тлі суворої дієти;
• тривале перебування в стані стресу;
• індивідуальні особливості роботи нервової системи;
• систематичне недосипання;
• згубні звички;
• надмірні фізичні навантаження.

Порушення має генетичну схильність. У 70% людей, близькі родичі яких страждали від проявів вегетативного неврозу, є схожий діагноз. Це обумовлено успадкованими механізмами регуляції роботи нервової системи.

Фізіологічні прояви

Фізіологічні симптоми вегетативного неврозу у чоловіків в першу чергу проявляються зниженням лібідо (у 30% випадків). Поступово розвивається імпотенція, пропадає бажання інтимної близькості. У жінок також спостерігаються подібні прояви. Відбувається різке гормональний збій. Менструація відрізняється нерегулярністю або повною відсутністю.

Серед інших фізіологічних ознак розладу можна виділити наступні:

Порушення функціонування дихальної системи (задишка, відчуття задухи уві сні).

Проблеми з серцево-судинною системою (почастішання серцебиття, болі в суглобах).

Дисфункція опорно-рухового апарату (м’язова слабкість, труднощі з пересуванням, похолодання кінцівок).

Ще один прояв вегетативного неврозу — спазми судин головного мозку. Пацієнти скаржаться на сильні головні болі, які іноді закінчуються непритомністю. Відзначається різке підвищення або зниження артеріального тиску, що призводить до проблем зі сном. З’являються болі в шлунку і кишечнику. Їжа з працею перетравлюється, пропадає апетит. Це позначається на вазі людини. На нервовому грунті він починає стрімко худнути.

Психологічні симптоми

Ця група симптомів вегетативного неврозу нагадує клінічну картину, характерну для депресії або психічних розладів. Хворий стає роздратованим. Він емоційно вигоряє. З цієї причини виникають труднощі з навчанням або роботою. Його постійно переслідує відчуття страху і тривоги.

У чоловіків можлива поява надмірної кількості енергії. З іншого боку, не виключено фізичне й емоційне виснаження, занепад сил. Хворий відчуває себе постійно втомленою, якщо навіть протягом дня нічим не займався. В результаті у нього виникають суїцидальні думки, погіршується загальне самопочуття, пропадає бажання чимось займатися.

У представниць прекрасної статі вегетативний невроз проявляється надмірною турботою про своє здоров’я. Вони можуть по кілька разів на день вимірювати температуру, пульс і тиск. Поступово самооцінка падає, з’являється негативне ставлення до зовнішнього вигляду.

Раніше емоційна людина стає депресивним. Навпаки, у спокійних людей з’являється заряд бадьорості, однак, він не відображається на професійні успіхи. Також присутні зміни у взаємовідносинах з людьми. Конфлікти стають постійними супутниками при розмові. Людина може розплакатися, усвідомивши свою самотність.

Інтелектуальні ознаки

Інтелектуальні прояви вегетативного неврозу відбиваються на здатності зосередитися. Людина постійно відволікається, в бесіді може плутати окремі фрази або слова.

Іншими симптомами розладу визнаються наступні:

• погіршення пам’яті;
• відсутність бажання саморозвитку, поліпшення якості життя чи фінансової ситуації;
• труднощі з управлінням часом.

Досить часто лікарям доводиться мати справу з симптомами розладу одночасно з трьох груп. Це свідчить про прогресування неврозу, що вимагає більш тривалої і складної терапії.

Постановка діагнозу

Симптомами і лікуванням вегетативного неврозу можуть займатися одночасно кілька фахівців (терапевт, кардіолог, ендокринолог та інші). Все залежить від того, яка система вражена.

Однак діагностувати розлад досить важко через відсутність специфічних симптомів. Воно може виникнути в будь-якій з систем організму, при цьому супроводжується великою клінічною картиною. Кожен із симптомів є типовим для окремого недуги. Тому лікарю доводиться призначати комплексне обстеження пацієнта для виключення захворювання, прояви якої він скаржиться. Після виключення патології профільного характеру і оцінки здоров’я у вузьких фахівців лікар може поставити правильний діагноз.

Рекомендації з лікування

Багато пацієнти починають після підтвердження діагнозу «вегетативний невроз» лікування травами та іншими народними засобами. Однак такий підхід дає лише тимчасовий результат. При такому діагнозі без кваліфікованої медикаментозної, а часом і психотерапевтичної допомоги не обійтися.

Крім того, лікарі рекомендують повністю переглянути спосіб життя. Необхідно виділити час на відпочинок, намагатися правильно харчуватися, виключити всі згубні звички. Не варто перевантажувати себе. Краще на наступні кілька місяців, поки буде тривати терапія, відмовитися від запланованих справ. Раціональне використання власних сил сприяє зміцненню нервової системи, значить, допоможе при боротьбі з патологією.

Медикаментозна терапія

Вегетативні порушення при неврозах потребують медикаментозного лікування. Лікарі використовують широкий спектр препаратів для усунення симптомів розладу.

Зазвичай лікування починають із седативних препаратів. Вони допомагають заспокоїтися, позбутися почуття тривожності, підвищеної нервозності. Подібні засоби виробляються на основі трав і лікарських рослин (глід, валеріана, меліса, м’ята). Добре зарекомендували себе «Новопассит» і «Персен».

Для лікування серйозних нервових розладів вдаються до допомоги транквілізаторів. Їх призначають у разі затяжної депресії, появи страхів і фобій, які заважають вести повноцінне життя. Вони також допомагають впоратися з панічними атаками і підвищеною тривожністю. Серед транквілізаторів зазвичай призначають «Діазепам», «Атаракс» або «Транксен». Придбати їх можна тільки за рецептом лікаря.

Медикаментозне лікування вегетативного неврозу не можна уявити без використання ноотропів і судинних засобів. Вони сприяють поліпшенню пам’яті, нормалізують роботу головного мозку і функціонування судин. З цією метою призначають «Пірацетам», «Фенібут», «Церебролізин».

Сеанси психотерапії

В процесі діагностики і лікування важливо встановити, чи є зв’язок між вегетативним неврозом і психологічними травмами, розладами. В іншому випадку медикаментозна терапія виявиться неефективною.

Досить часто людина навіть не підозрює, що пережиті в дитинстві травми є причиною підвищеної тривожності у дорослому віці. Перебуваючи в постійному конфлікті з самим собою і навколишнім світом, хворий переживає затяжну депресію. Це негативно позначається на роботі його вегетативної системи.

У такому випадку одним з дієвих методів лікування може стати психотерапія. Це можуть бути як індивідуальні зустрічі, так і групові сеанси. За допомогою різних методик (гіпноз, самоаналіз) хворий позбавляється від застарілих спогадів і травм. Для набуття спокою і душевної рівноваги можна використовувати медитативні техніки, аутотренинги. З їх допомогою пацієнти починають по-новому сприймати дійсність, стають більш впевненими.

Наслідки і ускладнення

Невроз вегетативної нервової системи — це патологія, яка серйозно змінює звичне життя хворого. При середній формі важкості його працездатність знижується приблизно на 50%. У більш серйозних випадках людина втрачає здатність виконувати найпростішу роботу.

При відсутності терапії невроз може трансформуватися в захворювання серця, гіпертонію або гіпотонію, патології сечостатевої системи або ШКТ. Все залежить від того, який внутрішній орган відгукується на недугу.

В період розвитку вегетативного неврозу у пацієнта формується критичне ставлення. Розлад виникає і прогресує виключно при психогенному вплив. Найчастіше таке трапляється після тривалої стресової ситуації. Якщо організм не відновлюється після усунення подразника, значить, причина неврозу залишилася.

Можлива і інша картина розвитку. Після усунення фактора-подразника симптоми неврозу зберігаються. Це свідчить про те, що патологія трансформувалася в інші психічні відхилення.

Способи профілактики

Вегетативні розлади при неврозі не становлять загрози для життя людини, але істотно її ускладнюють. Будь-яка недуга простіше запобігти, ніж займатися згодом його лікуванням.

Профілактика вегетативного неврозу зводиться до дотримання наступних правил:

• щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
• нормалізація режиму праці та відпочинку (сон повинен бути не менше 8-10 годин на добу);
• розумний підхід до фізичних і інтелектуальних навантажень;
• застосування на практиці методів релаксації.

При появі перших ознак неврозу необхідно звернутися до лікаря. Своєчасне лікування дозволяє мінімізувати ризик ускладнень і небажаних наслідків.