Як визначити безпліддя у жінок? Причини й лікування жіночої безплідності

З’ясуємо, як визначити безпліддя у жінок. Цей діагноз ставиться жінці, якщо протягом 1 року і більше при регулярності статевих відносин без використання засобів запобігання вагітність не настає. Абсолютне безпліддя діагностується в тому випадку, якщо у жінки є незворотні анатомічні порушення, які роблять зачаття неможливим (відсутність маткових труб, матки, яєчників). При відносному безплідді проводиться лікування і репродуктивна функція відновлюється.

Також виділяється первинне безпліддя, яке характеризується відсутністю вагітностей в анамнезі жінки і вторинне – неможливість настання повторного зачаття. Безпліддя зустрічається у 10-15 % сімейних пар. З них приблизно в 40 % випадків спостерігається чоловіче безпліддя, в інших 60 % – жіноче.

Причини жіночого безпліддя

Щоб зрозуміти, як визначити безпліддя у жінок, розберемося в причинах патології. Основним провокуючим фактором може стати порушення фізичного здоров’я. До безпліддя можуть також призводити соціальне, сімейне і психічне неблагополуччя жінки. Для вибору тактики лікування необхідно визначити точні причини, що його викликали.

До найбільш поширених чинників безпліддя у жінок, які перебувають у шлюбі, відносять:

  • підвищення секреції пролактину;
  • пухлинні новоутворення гіпофіза;
  • різноманітні форми порушень менструального циклу (олігоменорея, аменорея та ін), спровоковані порушенням гормонального фону;
  • вроджені анатомічні дефекти статевих органів;
  • ендометріоз;
  • двобічна непрохідність маткових труб;
  • спайкові процеси в зоні малого тазу;
  • набуті вади статевих органів;
  • загальні аутоімунні патології;
  • туберкульозне ураження репродуктивних органів;
  • психосексуальні порушення;
  • негативні результати посткоитального тесту;
  • неясні причини.

Ступінь безпліддя

У медицині виділяють три ступені безпліддя у жінок. Первинне (1-й ступінь) характеризується тим, що у жінки ніколи не наступала вагітність. Що значить безпліддя 2-го ступеня? У жінки в даному випадку раніше були вагітності, а повторні спроби зачаття невдалі. Про безплідді 3-го ступеня можна говорити, що це різновид абсолютної другий, але лікарі такої діагноз зазвичай не використовують. Мається на увазі, що жінка назавжди втрачає здатність до продовження роду.

Різновиди

Класифікують також форми безпліддя у жінок:

  • ендокринна (гормональна);
  • трубно-перитонеальна;
  • маткова;
  • безпліддя на фоні розвитку ендометріозу;
  • імунна;
  • безпліддя невстановленої етіології.

Опишемо кожну.

Ендокринне безпліддя

Ендокринна форма жіночого безпліддя викликається порушеннями гормональної регуляції циклу, яка забезпечує овуляцію. Для цієї форми характерна ановуляція внаслідок недостатнього визрівання яйцеклітини або її виходу з фолікула. Це часто буває обумовлено травмами або патологіями гіпоталамо-гіпофізарної області, надмірною секрецією пролактину, полікістозом яєчників, недостатністю прогестерону, запальними та пухлинними утвореннями яєчників.

Трубне безпліддя

Така форма розвивається у випадках, коли присутні анатомічні перешкоди на шляху руху яйцеклітини по фаллопиевым трубах в матку, тобто обидві труби непрохідні або відсутні. При перитонеальному безплідді виникає перешкода не в самих трубах, а між ними і яєчниками. Трубно-перитонеальний тип зазвичай виникає в результаті спаєчних процесів або після атрофії війок, розташованих усередині труби і забезпечують рух яйцеклітини. Може приводити до спайок в маткових трубах операція у галузі репродуктивної системи.

Маточне безпліддя

Дана форма патології зумовлена анатомічними (придбаними чи уродженими) аномаліями матки. Вродженими дефектами є її недорозвинення, подвоєння, сідлоподібна форма або наявність внутрішньоматкової перегородки. Набутими вадами матки виступають її рубцева деформація, внутрішньоматкові синехії або пухлини. Набуті аномалії розвиваються внаслідок хірургічних втручань, наприклад після аборту.

Безпліддя при ендометріозі: як проявляється і чому виникає?

Часто провокує безпліддя ендометріоз у жінок (симптоми і лікування визначає лікар). Така патологія діагностується приблизно у 30 % представниць прекрасної статі. Основні ознаки: рясні менструації, больовий синдром, дискомфорт під час статевого акту.

Механізм впливу цієї недуги на безпліддя досі остаточно не з’ясований, однак можна достовірно сказати, що ділянки ендометріозу в яєчниках і трубах перешкоджають нормальному овуляції і переміщенню по трубах яйцеклітини. Симптоми і лікування ендометріозу у жінок взаємопов’язані. Як лікувати таку форму безпліддя, розповімо нижче.

Імунне безпліддя

Розвиток імунної форми даної патології пов’язане з наявністю в організмі антиспермальних антитіл – специфічного імунітету, який виробляється проти ембріона або сперматозоїдів. Приблизно в половині випадків таке безпліддя спровоковано не одним фактором, а комплексом кількох причин. У ряді випадків вони залишаються невстановленими навіть після ретельної діагностики.

Тест на безпліддя у жінок

Існує безліч найрізноманітніших методик на визначення безпліддя у жінок. Однак це не такі тести, які можуть визначити наявність вагітності в домашніх умовах. Тест на безпліддя схожого типу може здійснюватися чоловіками для встановлення рухливості і якості сперматозоїдів. Що стосується жінок, то їм рекомендується проведення лабораторних та інструментальних тестів.

Дивіться також:  Погане самопочуття перед місячними: що робити?

Отже, як визначити безпліддя у жінок? Найбільш простим і доступним способом побічно підтвердити патологію є тест на овуляцію, який також можна здійснювати в домашніх умовах. Дана методика схожа з експрес-способами підтвердження вагітності. При цьому в сечу поміщається спеціальна смужка. Перед виходом яйцеклітини з фолікула відбувається підвищення ЛГ, на яке реагує такий тест. При неможливості завагітніти тести, як правило, негативні.

Таку перевірку на безпліддя у жінок використовують тільки при підозрі на ендокринний тип недуги. В інших випадках овуляція може відбуватися, але вагітність не наступає з інших причин, наприклад якщо яйцеклітина не проходить через фалопієву трубу внаслідок її непрохідності.

Клінічні рекомендації при жіночому безплідді

Вирішення питання про лікування безпліддя приймається лікарем після оцінки результатів всіх діагностичних обстежень та встановлення точних причин, що його викликали. Лікування звичайно починають з усунення первісної причини. Методики, які застосовуються при цьому, спрямовані на:

  • на відновлення репродуктивних функцій пацієнтки хірургічними або консервативними методами;
  • застосування допоміжних технологій у випадках, коли зачаття природним шляхом неможливо.

При ендокринної формі патології проводиться корекція гормонального розладу і стимуляція яєчників. До немедикаментозних видів корекції відносять нормалізацію ваги (при ожирінні) за допомогою дієтотерапії, підвищення фізичної активності, фізіотерапію.

Терапія ендокринного безпліддя

Основним видом медикаментозної терапії при діагноз безпліддя у жінок ендокринного типу є гормональне лікування. Процес дозрівання фолікула контролюють за допомогою УЗД-моніторингу та спостереження за вмістом гормонів в крові. При адекватному доборі гормональних медикаментів у 70-80 % пацієнток з даною формою безпліддя настає вагітність.

Усунення трубно-перитонеальної форми патології

При трубно-перитонеальній формі захворювання метою лікування виступає відновлення нормальної прохідності фаллопієвих труб за допомогою лапароскопії. Ефективність такого методу становить приблизно 30-40 %. При тривалій спайкової непрохідності або при неефективності проведеної раніше операції рекомендується здійснення штучного запліднення.

Лікування маткової форми захворювання

У випадках розвитку маткової форми жіночого безпліддя і наявності анатомічних її дефектів проводять реконструктивно-пластичні операції. Вагітність настає приблизно у 15-20 % випадків. При неможливості оперативної корекції маткової форми безпліддя і самостійного виношування дитини вдаються до послуг сурогатної матері.

Як лікувати безпліддя на фоні ендометріозу?

Безпліддя, яке обумовлено ендометріозом, лікується за допомогою лапароскопічної эндокоагуляции, в процесі якої видаляють патологічні вогнища. Результат хірургічного лікування закріплюється курсом прийому медикаментів. Ймовірність настання вагітності після цього становить близько 30-40 %.

Імунне безпліддя: як боротися?

При імунологічному безплідді в більшості випадків проводиться штучне запліднення за допомогою штучної інсемінації. Ця методика дозволяє подолати імунний бар’єр шийки матки і у 40 % випадках сприяє настанню зачаття.

Лікування нез’ясованих форм безпліддя у жінок

Терапія невстановлених форм даної патології є досить складною проблемою. У цих випадках найчастіше вдаються до застосування допоміжних репродуктивних методик технологій. Крім цього показаннями до проведення ЕКО є:

  • відсутність маткових труб або трубна непрохідність;
  • стан після консервативної терапії та лапароскопії з приводу усунення ендометріозу;
  • абсолютне безпліддя статевого партнера;
  • виснаження функції яєчників;
  • безуспішна терапія ендокринних форм безпліддя;
  • супутні патології, при яких неможлива вагітність;
  • деякі випадки маточного безпліддя.

Методи штучного запліднення

Основними методиками штучного запліднення вважаються:

  • Внутрішньоматкова інсемінація спермою партнера або донора.
  • Внутрішньоклітинний введення сперматозоїда в яйцеклітину.
  • Сурогатне материнство.
  • Екстракорпоральне запліднення.
  • Використання донорського ембріона або донорської яйцеклітини.
  • На ефективність терапії безпліддя впливає вік подружжя, особливо це стосується жінки (після 37 років ймовірність успішного зачаття різко знижується). Тому приступати до терапії даної патології слід якомога раніше, що істотно підвищує шанси мати здорове потомство і дозволяє обійтися мінімальними витратами на ліки. Слід пам’ятати, що хірургічні методи лікування застосовуються тільки в крайніх випадках і багато форми хвороби піддаються терапії консервативними способами.

    Ми розглянули, як визначити безпліддя у жінок.