Гіперсекреція шлунка: причини, симптоми, діагностика, лікування

Гіперсекреція залоз шлунка характеризується виробленням секреторними залозами травного органу надлишкового обсягу соляної кислоти. Надмірна концентрація речовини провокує порушення складу шлункових соків. Функціональний збій являє собою надзвичайно поширене явище. Гіперсекреція соляної кислоти в шлунку змушує періодично випробовувати дискомфорт приблизно 80% населення земної кулі. Без своєчасної діагностики та якісного лікування відбувається планомірне руйнування структури тканин слизових оболонок травних органів. Прогрес патологічного синдрому здатний викликати розвиток серйозних захворювань шлунка.

Причини

Гіперсекреція шлунка у дитини і дорослого здатна розвиватися в результаті системного нездорового харчування. Найчастіше неприємність дає про себе знати на тлі наступних передумов:

  • Систематичне вживання продуктів, які містять значну кількість білків і вуглеводів.
  • Поглинання їжі всухом’ятку, відмова від супів і рясного пиття.
  • Переважання в повсякденному раціоні пряних страв, компоненти яких стимулюють активну секрецію шлункових соків.
  • Тривале використання фармакологічних препаратів стероїдного характеру без контролю з боку лікаря.
  • Регулярне виникнення стресів і емоційних потрясінь.

Проблема може посилюватися у разі схильності людини ідіопатичною гіперсекреції шлунка. Що це таке? Подібного роду функціональні збої виникають в ситуаціях, коли через недбалість хворого відбувається повторне вплив вищевказаних факторів.

Характерна симптоматика

У повну силу заявляє про себе гіперсекреція шлунка натще. Люди, які страждають від функціонального збою, відчувають після пробудження болі в животі, печія стравоходу. Нерідко спостерігаються напади кислотної відрижки. Зазначеним неприємностей супроводжує ефект розпирання черевної області скопилася газами. Вночі ймовірно поява нудоти. Після спустошення шлунка методом штучного виклику блювоти дискомфорт, як правило, вмить затихає. Ефект обумовлений усуненням надлишку соляної кислоти. Однак рішення абсолютно не купірує гіперсекрецію шлунка, яка знову примушує відчувати неприємні відчуття після дії провокуючих факторів.

Методи діагностики

В цілях підтвердження висновку щодо наявності у пацієнта гіперсекреції шлунка лікарі вдаються до наступних клінічних досліджень:

  • Рентгенографія – отриманий за підсумками діагностики знімок дає можливість визначити обсяги шлункових соків, сконцентрованих в просвіті органу. Дослідження виконується натще, що сприяє одержанню найбільш достовірних результатів.
  • Внутрішлунковий вимірювання рівня pH – пацієнту пропонують ковтнути зонд, укомплектований електродами. Елементи пристосування чутливі до дії кислот. Метод дозволяє визначити не тільки складу шлункових соків, але також виміряти швидкість вироблення місцевих секретів.
  • Фракційне зондування – поглинання зонда відбувається з використанням спеціальних стимуляторів, які активізують шлункову секрецію. Рішення дає можливість диагносту порівняти рівень кислотності травних соків натщесерце і після вживання їжі.
  • Медикаментозне лікування

    Фармакологічні препарати, які запобігають гіперсекрецію шлункових соків, поділяють на кілька категорій. Засоби групи антацидів змінюють склад травних секретів і захищають слизові оболонки від надмірного подразнення за рахунок виражених обволікаючих властивостей. Найбільш ефективними медикаментами представленого типу виступають: «Альмагель», «Фосвалюгель», «Маалокс», «Де-нол».

    Боротися з гіперсекрецією дозволяють так звані Н2-блокатори. Дія препаратів зазначеної категорії направлено на придушення секреції надлишкових обсягів соляної кислоти. Розраховувати на миттєве полегшення самопочуття дозволяє прийом фармакологічних засобів «Гистодил», «Фамотидин» і «Ранітидин». Єдиним мінусом такої терапії виглядає наявність нетривалого ефекту після вживання препаратів.

    Дивіться також:  Що таке жировий гепатоз? Симптоми, методи лікування і дієта при захворюванні

    Найбільш широке застосування в лікуванні гіперсекреції шлункових соків знаходять медикаменти категорії інгібіторів протонної помпи. Завдяки дії представлених коштів соляна кислота тимчасово перестає синтезуватися травними залозами. Компоненти таких препаратів чинять руйнівний вплив на її складові елементи. Серед найбільш ефективних інгібіторів протонної помпи варто відзначити ліки:

    • «Нольпаза».
    • «Ланза».
    • «Нексиум».
    • «Омез».
    • «Париет».
    • «Пептазол».

    Кожен з перерахованих вище препаратів володіє цілим набором побічних ефектів. Щоб уникнути нанесення ще більшого шкоди власному здоров’ю, перед прийомом тих чи інших ліків варто обговорити безпеку рішення з лікарем.

    Картопляний сік

    Справжнім порятунком при гіперсекреції шлунка здатний послужити картопляний сік. Щоб приготувати ефективне народний засіб, дійте згідно з наступною схемою:

    • Візьміть кілька великих картоплин і очистіть від шкірки.
    • Ретельно подрібніть продукт, скориставшись теркою.
    • Отриману кашку покладіть в марлю і відіжміть рідина.
    • Вживайте картопляний сік 3-4 рази на день по чверті склянки.
    • В цілях усунення надмірного шлунка терапію виконуйте протягом місяця.

    Муміє і молоко

    Знизити гіперсекрецію залоз шлунка дозволить вживання суміші молока і муміє. Візьміть кілька грамів цілющої речовини і помістіть в емальовану каструльку. Залийте інгредієнт завчасно закип’яченим, остившім до кімнатної температури молоком в обсязі одного літра. Ретельно перемішайте склад. Распивайте отримане засіб по склянці раз в день. Терапію виконуйте протягом місяця. Потім зробіть перерву на півтори тижні і повторно пройдіть курс лікування.

    Гарбуз

    У разі підвищеного виділення травних секретів скористайтеся наступними рішеннями. Регулярно вживайте гарбуз в запеченому вигляді. Поглинає шматочок продукту незадовго до основної трапези. Паралельно корисно пити гарбузовий сік по 2-3 склянки на добу. Якщо секреція соляної кислоти не знижується, доставляючи виражений повсякденний дискомфорт, збільшення норми вживання кошти.

    Дієта

    Поряд з медикаментозним і народним лікуванням, визначальним значенням у боротьбі з розвитком синдрому гіперсекреції має суворе дотримання дієти. Індивідуальний раціон формує лікар-гастроентеролог на основі збору анамнезу і проведення низки діагностичних тестів. Однак існує перелік загальних принципів, дотримуючись яких можна уникнути підвищеного вироблення соляної кислоти і руйнівного впливу травного секрету на стінки шлунка.

    Щоб запобігти формування неприємної симптоматики, дотримуйтесь наступних правил:

    • Включайте в раціон збалансований кількість продуктів, багатих жирами, білками і вуглеводами;
    • Основний акцент робіть на вживання страв, приготованих у відвареному вигляді і на пару;
    • Уникайте поглинання надмірно жирної і гострої їжі, всіляких маринадів, солінь, консервів;
    • Під найсуворішу заборону підпадають фастфуди;
    • Небажаним рішенням виглядає розпивання спиртного, міцної кави, солодких напоїв.

    Що стосується дозволених продуктів, які не сприяють підвищеній секреції соляної кислоти, тут варто відзначити легкі крем-супи. Допускається поглинення злегка черствого, підсушеного хліба. Непоганим рішенням виглядає включення в повсякденний раціон добре розварених пісних каш, парових омлетів, варених яєць. До дозволеним, безпечним напоїв відносяться компоти, приготовані з некислих ягід і фруктів, неміцний чай.