Травми колінних структур іноді призводять до хвороби Пеллегріні-Штида. Названа вона за прізвищами хірургів, вперше її описали. Розвиток на початкових етапах часто протікає безсимптомно. Це призводить до несвоєчасної діагностики та лікування пізнього, що може супроводжуватися ускладненнями.

Особливості і загальний опис

Хвороба Пеллегріні-Штида — це патологічне розростання кістки, що характеризується латентної клінічною картиною. Якщо говорити науковою мовою, то мова йде про осифікації параатикулярных тканин в зоні надвиростка коліна. Виникає захворювання найчастіше з причини травми або регулярної микротравматизации на тлі істотних навантажень на зчленування.

Розвиток патологічного процесу починається з утворення в м’язових тканинах поривів сухожиль, некротизованих вогнищ. Прогресування може ускладнюватися реактивним периартритом. Спочатку в патологічний процес втягується сухожилля, а потім синовіальні тканини. Періартрит призводить до тендобурситу. В результаті цього м’які тканини в структурі коліна набрякають. При цьому пацієнт вже відчуває труднощі з пересуванням, його мучать постійні сильні болі. Грамотно підібрана терапія призводить до зникнення симптомів. В іншому випадку виявляються залишкові прояви хвороби Пеллегріні-Штида, що призводить до трансформації її в хронічну патологію.

Основні причини

Схильність до захворювання мають чоловіки у віці від 25 до 45 років, щоденна робота яких безпосередньо пов’язана зі спортом або фізичною активністю. Провокуючими факторами виступають пряма механічна травма стегна, різке відведення гомілки. Крім того, супроводжувати хвороби Пеллегріні-Штида можуть такі чинники:

• крововилив в коліні;
• некротичні процеси в навколосуглобових тканинах;
• гормональні збої;
• наявність варикозного розширення вен;
• артрит;
• трофічні порушення;
• тривала набряклість в області коліна.

Також медики попереджають про спадкової схильності до патології. Це обумовлено генетичними особливостями розростання кісток. Наявність близьких родичів з її проявами різко збільшує ймовірність повторення діагнозу в сім’ї. Однак навіть у цьому випадку знадобиться пусковий механізм у вигляді травми.

Клінічна картина

Тривалий час хворобу Пеллегріні-Штида колінного суглоба може протікати безсимптомно. При цьому пацієнти часто скаржаться на дискомфорт у цій області, який лише посилюється після фізичного навантаження або занять спортом. По мірі прогресування недуги клінічна картина доповнюється набряком, появою болю, почервонінням шкіри навколо ураженого суглоба, підвищенням температури в цій області. Крім того, можуть виникати труднощі з пересуванням, змінюється хода і з’являється кульгавість. У разі тривалого патологічного процесу скорочується обсяг рухової активності. На фінальних стадіях захворювання людина втрачає здатність здійснювати повноцінні рухи в колінному суглобі, що виникає анкілоз.

Методи діагностики

Запідозрити хворобу Пеллегріні-Штида колінного суглоба лікар може вже після фізичного огляду та пальпації ураженої області. Для підтвердження діагнозу пацієнту призначається рентгенографічне дослідження одночасно в кількох проекціях. При вираженому патологічному процесі на знімку чітко візуалізуються надлишкові кісткові розростання в області хворого колінного суглоба. З метою визначення ступеня ураження потрібне проведення МРТ і КТ. Обов’язковим є аналіз крові для визначення кількості кальцію в організмі.

Консервативна терапія

Проводити лікування хвороби Пеллегріні-Штида можливо двома способами. Один з них – консервативний, інший – оперативний. До першого варіанту вдаються на початкових стадіях недуги. Зазвичай призначають нестероїдні протизапальні препарати. У разі прогресування хвороби потрібен вплив новокаїнових блокад і гормональних засобів. Всі медикаменти, а також їх дозування, лікар підбирає в індивідуальному порядку.

Одночасно з прийомом лікарських препаратів рекомендується фізіотерапевтичне лікування з метою поліпшення кровообігу в зоні ураження. Особливою ефективністю характеризуються наступні процедури: электромассаж, грязьові аплікації, магнітно-лазерні процедури, ультразвук, електрофорез.

Необхідність проведення операції

Лікування хвороби Пеллегріні-Штида колінного суглоба хірургічним шляхом показано при скороченні обсягу рухової активності в ураженій кінцівці. В ході операції лікар видаляє разросшуюся кістку і змінений хрящ. Останній замінюється власними аналогічними елементами пацієнта, забраними з інших відділів тіла.

Після хірургічного втручання потрібно тривалий період реабілітації щоб уникнути випадків рецидиву. Пацієнту призначається гемостаз, електрофорез з Лідазу», гідрокінезотерапія і курс ЛФК.

Прогноз на одужання

При своєчасному і грамотному лікуванні, а також дотримання з боку хворого терапевтичних рекомендацій, прогноз на одужання сприятливий. Після реабілітаційного періоду уражена кінцівка згодом відновлює свої функції. Проте ймовірність повернення недуги не виключається.

Профілактика випадків рецидиву зводиться до попередження травм коліна, виключенню інтенсивних занять спортом і фізичних навантажень. Тільки при такому підході можна уникнути повторення хвороби або її трансформації в хронічну стадію.