Сухий кашель – неприємний симптом. Він часто мучить протягом тривалого періоду часу і погіршує загальний стан. В усуненні сухого кашлю може допомогти декстрометорфан гідробромід. Скорочене позначення цього речовини – DXM (тобто Dextromethorphan).
Як діє речовина
Декстрометорфан входить в групу протикашльових компонентів. Застосування препаратів з цією речовиною показано при захворюваннях, що супроводжуються сухим кашлем (наприклад, при туберкульозі легенів, пневмонії, коклюші та ін).
Декстрометорфан після потрапляння в організм розноситься по всіх органах. У головному мозку DXM впливає на кашльовий центр, пригнічуючи його збудливість. Завдяки цьому пригнічується болісний кашель.
Що відбувається в організмі після прийому
Декстрометорфан входить до складу ліків, призначених для прийому внутрішньо. При попаданні в шлунок речовина швидко всмоктується. Приблизно через 10-30 хвилин DXM починає надавати лікувальну дію. Вплив декстрометорфану на організм триває протягом 5-6 годин у дорослих людей і протягом 6-9 годин у дітей.
Терапевтичні дози DXM не призводять до снодійного, наркотичного, анальгезирующему ефекту. При прийомі великих доз компонент починає чинити на організм людини такий вплив, яке схоже з впливом діссоціатівний і психоделічних речовин.
Метаболізм речовини швидко і інтенсивно протікає в печінці. В ході цього процесу утворюється активний метаболіт, званий декстрорфаном. Висновок ліки в основному здійснюється нирками. З сечею з організму виходять деметилированные метаболіти і декстрометорфан у незміненому вигляді.
В яких випадках DXM може заподіяти шкоду
Декстрометорфан гідробромід піддавався досліджень. Результати показали, що речовина в деяких випадках не можна застосовувати. Протипоказання до застосування:
Ні в якому разі не можна при вагітності і в період лактації експериментувати з застосуванням ліків, що мають у складі декстрометорфан. Цими препаратами можна завдати шкоди плоду або немовляти. DXM може призначатися тільки при крайній необхідності в таких випадках, коли очікуваний ефект для матері вище потенційного ризику для плода або немовляти.
Також у ліків з DXM можуть бути додаткові протипоказання. Це залежить від складу медикаментів.
Що ще важливо знати
Препарати з декстрометорфаном гидробромидом потрібно з обережністю застосовувати при порушенні роботи печінки.
DXM може викликати симптоми передозування, тому не можна пити ліки з даним компонентом у дозах, що перевищують рекомендовані. Люди, які приймали препарати у великих дозах, стикалися з запамороченням, збудженням, порушенням свідомості, пригніченням дихання, зниженням артеріального тиску, тахікардією. При передозуванні потрібна допомога фахівців. Пацієнти з перерахованими вище ознаками потребують симптоматичної терапії, штучної вентиляції легенів.
Декстрометорфан може викликати побічні симптоми:
- з боку шлунково-кишкового тракту – больові відчуття в шлунку, нудота, блювання;
- з боку нервової системи – запаморочення, тяга до сну.
Ще один можливий побічний симптом – це лікарська залежність. Однак вона виникає в рідкісних випадках. Причина формування залежності криється в тривалому прийомі великих доз якого-небудь ліки з DXM.
При лікуванні кашлю нерідко люди забувають про прийом призначеного препарату з декстрометорфаном, а потім вирішують прийняти подвійну дозу для кращого ефекту. Подібне ні в якому разі не можна робити. Подвоєна доза негативно позначається на організмі, призводить до передозування.
В яких препаратах є DXM
Список медикаментів, що містять DXM, досить великий. Ось перелік засобів з декстрометорфаном гидробромидом (торгові назви і лікарські форми):
- «Гликодин», «Колдрекс найт», «Терасил-Д», «Туссин плюс» – сиропи.
- «Гриппекс», «Каффетин колд», «Падевикс» – таблетки.
- «Тофф плюс» – капсули.
- «Инфлюблок» – порошок для приготування розчину для прийому всередину.
Розглянемо деякі медикаменти з цього списку – «Колдрекс найт» і «Туссин плюс». Але почнемо з «Алекс плюс». Цього препарату немає у цьому списку, але багато людей пам’ятають такий медикамент. Раніше він продавався в аптеках і призначався лікарями для лікування гострих і хронічних захворювань органів дихання, які протікають з сухим подразнюючим кашлем.
«Алекс плюс»
Кілька років тому з метою лікування сухого кашлю деякі люди приймали препарат «Алекс плюс». У цього засобу була одна лікарська форма – пастилки. До складу входило 3 активних компоненти – декстрометорфан гідробромід, терпингідрат, левоментол. Завдяки цим речовинам препарат мав протикашльову, відхаркувальну і спазмолітичну дію.
«Алекс плюс» призначався в наступних дозах:
Препарат вважався досить ефективним. Однак зараз відчути на собі його лікувальну дію вже не можна. Пастилки від кашлю «Алекс плюс» не продаються більше в російських аптеках. Препарат зник з-за закінчення дії реєстраційного посвідчення.
«Колдрекс найт»
«Колдрекс найт» – комбінований препарат, який випускається у формі сиропу. Він призначений для боротьби з симптомами застуди, гострих респіраторних захворювань. Виготовлено ліки на основі 3 активних речовин – декстрометорфану, прометазину гідрохлориду та парацетамолу. Декстрометорфан пригнічує виникає сухий кашель. Прометазин усуває закладеність носа. Парацетамол знижує підвищену температуру. Також цей компонент надає аналгезуючу дію, позбавляє від болю в суглобах, м’язах і від головного болю.
Препарат приймають 1 раз на добу на ніч, т. к. він послаблює симптоми і у зв’язку з цим покращує сон. Разові дози встановлені наступні:
- для дорослих (у тому числі і для літніх людей) – 20 мл;
- для дітей 6-12 років – 10 мл;
- для дітей з 12 років – 20 мл
Дане ліки від сухого кашлю дітям молодше 6-річного віку, не призначається. Також сироп протипоказаний при захворюваннях нирок, доброякісної гіпертрофії передміхурової залози, захворюваннях крові, епілепсії, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Даний препарат можна пити протягом 3 днів. При збереженні симптомів захворювання після такого короткого курсу лікування слід припинити прийом сиропу і звернутися до лікаря.
«Туссин плюс»
«Туссин плюс» – сироп від кашлю з ароматом вишні. Це теж комбінований препарат, який поєднує в собі протикашльовий і відхаркувальний речовини. Протикашельний компонент в сиропі – декстрометорфан гідробромід. Відхаркувальну функцію виконує гвайнефезин. Він підвищує активність миготливого епітелію, збільшує секрецію рідких компонентів бронхіального слизу.
Сироп «Туссин плюс» п’ють з метою полегшення симптомів гострих респіраторних вірусних інфекцій, грипу, застудних захворювань, що протікають з кашлем. Приймають ліки після їжі через кожні 4 години. Разові дози:
- для дорослих – 2 ч. ложки;
- для дітей 6-12 років – 1 ч. ложка;
- для дітей від 12 років і старше – 2 ч. ложки.
Ліки від сухого кашлю дітям молодше 6 років не підходить. Інші протипоказання – виразка шлунка і 12-палої кишки, тяжкі органічні хвороби центральної нервової системи, наявність в анамнезі шлункового кровотечі, вологий кашель, при якому рясно відходить мокротиння. Ще заборонено під час лікування сиропом приймати інші ліки, у складі яких є декстрометорфан і/або гвайнефезин.
Взаємодія декстрометорфану
Небажані наслідки можуть виникати при поєднанні DXM з іншими речовинами:
- ряд побічних ефектів фіксується при одночасному прийомі декстрометорфану та інгібіторів МАО – збудження, запаморочення, внутрішньочерепна кровотеча, підвищення артеріального тиску, кома і т. д.;
- серотоніновий синдром і смерть можливі при поєднанні DXM і трициклічних антидепресантів;
- при застосуванні аміодарону, флуоксетину, хінідину може підвищуватися концентрація декстрометорфану в крові;
- тютюновий дим провокує підвищення секреції залоз на тлі пригнічення кашльового рефлексу;
- хінідин підсилює і подовжує дію DXM.
Додатково про лікарську взаємодію необхідно дізнаватися з інструкцій препаратів, що містять декстрометорфан. Наприклад, «Колдрекс найт» не можна поєднувати з іншими засобами проти застуди і нежиті, що містять парацетамол. Забороняється також під час лікування цим сиропом вживати алкогольні напої.
На закінчення варто відзначити, що небажано самостійно застосовувати препарати для лікування непродуктивного кашлю. Їх повинен призначати лікар у комплексі з додатковими медикаментами, адже потрібно не тільки придушувати цей симптом, але і впливати на причину його виникнення, тобто на наявне захворювання.