Режим дозування розчину “Феназепам” відрізняється від аналогічного у таблеток. Препарат має виражену анксіолітичну, а також міорелаксуючою і снодійним дією. Розчин для ін’єкцій “Феназепам” при неправильному використанні може заподіяти шкоду. У препарату значний список протипоказань, а також великий ризик розвитку побічних ефектів (особливо у тому випадку, якщо пацієнт порушує правила дозування).

Склад і форма випуску препарату

Препарат виробляється у двох формах випуску – таблетки для перорального прийому і розчин для внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій. В умовах стаціонару частіше застосовують розчин “Феназепам”. Латинською в рецепті вказується така його назва: Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepinum або Phenazepamum. Деякі лікарі вважають за краще використовувати ін’єкційну форму тільки в умовах стаціонару, а для подальшого лікування в домашніх умовах виписують таблетовану форму. Тому таблетки порівняно частіше користуються попитом у пацієнтів, ніж розчин.

“Феназепам” в розчині і в таблетках – суворо рецептурний препарат, відноситься до класу психоактивних речовин, здатний спровокувати появу медикаментозної та психологічної залежності при неправильному застосуванні. Правильний рецепт від психіатра або невролога повинен містити наступну інформацію:

• штамп лікувального закладу, в якому працює лікар;
• дата призначення препарату;
• Ф. В. О. і вік пацієнта;
• Ф. В. О. лікаря;
• прописи ліків на латині (деякі лікарі прописують назва діючої речовини, деякі – назва препарату);
• вказівку фармацевтові на особливості видачі ліків хворому – скільки таблеток або ампул можна продати;
• підпис лікаря, його особиста печатка та печатку установи.

Рецептура на латині до розчину “Феназепам” (в обов’язковому порядку заноситься в рецепт для покупки препарату в аптеці) виглядає наступним чином: Amp. Phenazepamum 0,001 №10. Такий запис означає, що лікар схвалив покупку однієї упаковки з десятьма ампулами препарату по 0,001 мг діючої речовини.

Картонна пачка комплектується десятьма ампулами розчину “Феназепам” (кожна з яких об’ємом 1 мл), скарифікатором і інструкцією по застосуванню препарату. Якщо є навик виконання ін’єкцій, то пацієнт може сам у домашніх умовах робити собі уколи. Однак найчастіше розчин “Феназепам” використовують в умовах стаціонару. Така міра обережності обумовлена тим, що таблетки складніше передозувати. А при несерйозне дилетантському використанні розчину для ін’єкцій “Феназепам” наслідки для стану пацієнта можуть бути вкрай невтішними.

Фармакологічна дія препарату “Феназепам”

Препарат, незалежно від форми випуску, прийнято відносити до лікарської групі анксіолітиків. Однак, на відміну від більшості своїх “сусідів” по фармакологічній групі “Феназепам” володіє поруч переваг. Крім анксіолітичної (седативний) дії, препарат володіє наступними властивостями:

• снодійне (пацієнти відзначають, що засипають практично відразу після прийому необхідної дози, з цієї причини рецепт на розчин “Феназепам” треба брати у лікаря, самостійний прийом неможливий);
• міорелаксуючу дію, тобто розслаблення м’язів тіла;
• антиневротическое (седативний ефект настільки потужний, що на тлі прийому проходять нервові тики, психотическое стан пацієнта приходить до норми).

Деякі лікарі вважають, що “Феназепам” ближче за дії до препаратів класу транквілізаторів. Однак препарат ще з радянських часів зараховують до анксиолитикам, незважаючи на те, що його дія набагато могутніше більшості типових анксіолітиків, що підтверджує навіть інструкція по застосуванню.

Розчин для ін’єкцій “Феназепам” в якості основного діючого компонента містить бромдигидрохлорфенилбензодиазепин в концентрації 0,001%. Препарат був створений радянськими фармацевтами та в перші роки після синтезу використовувався виключно в психіатрії як потужного транквілізатора. Проте з часом стало ясно, що використання високих дозувань бромдигидрохлорфенилбензодиазепина призводить до негативних наслідків, а отриманий препарат має велику кількість побічних ефектів. Тому з часом речовина стало використовуватися в маленьких дозах і нетривалим курсом в якості підтримуючого засобу. Тому прийнято класифікувати “Феназепам” не як транквілізатор, а як анксіолітик. Незважаючи на це, препарат продається строго за рецептом.

Розчин “Феназепам” при внутрішньом’язовому або внутрішньовенному запровадження максимально швидко потрапляє в кров, потім впливаючи на мигдалеподібний комплекс вісцерального мозку (лімбічної системи). При перевищенні дозування викликає ейфорію, потім міцний сон з яскравими баченнями. У деяких пацієнтів, навпаки, відзначається поява агресії та підвищення психотичности.

Показання до застосування “Феназепаму”

Нагадуємо, що приймати рішення про доцільність прийому даного препарату повинен тільки лікар. Самостійний прийом заборонений. Інструкція по застосуванню до розчину “Феназепам” повідомляє, що препарат використовується при таких діагнозах і станах:

• псевдоневротические і невротичні стани в період загострення;
• психопатії різної етіології;
• панічні атаки, почуття страху, сильна тривожність;
• безсоння;
• реактивний психоз;
• іпохондричний синдром;
• алкогольний делірій (у складі комплексної терапії);
• скронева і миоклоническая епілепсія;
• нервовий тик;
• дискінезія;
• тривожно-депресивний розлад;
• абстиненція у осіб з хімічною залежністю;
• м’язова ригідність;
• лабільність вегетативної нервової системи.

У зв’язку з можливістю розвитку медикаментозної та психологічної залежності від препарату, слід суворо дотримуватися призначені лікарем дозування і тривалість курсу лікування. Інструкція до розчину “Феназепам” повідомляє, що якщо в перші дні з’явилися побічні ефекти, то слід зменшити дозу вдвічі. Якщо і після цього вираженість побічних ефектів не стане меншою, то слід відмовитися від прийому лікарського засобу і підібрати аналог з іншим речовиною.

Можливі побічні ефекти

Інструкція до розчину для ін’єкцій “Феназепам” повідомляє, що при застосуванні можливий розвиток наступних побічних ефектів:

З боку нервової системи – атаксія, порушення уваги, проблеми з можливістю зосередитися, апатія, уповільнення швидкості моторних реакцій, головний біль, тремор кінцівок, погіршення пам’яті, дистонічні екстрапірамідальні розлади. При перевищенні дозування у деяких пацієнтів розвивається ейфорія, в інших – депресивний стан.

Часто побічні ефекти спостерігаються з боку вестибулярного апарату – пацієнт похитується, не може пройти по прямій лінії, у нього виникає сильне запаморочення. У зв’язку з цим розчин “Феназепам” використовують переважно в лікарнях, у крайньому випадку – в денному стаціонарі.

В порівняно рідкісних випадках пацієнт при прийомі ліки проявляє дратівливість, злість, агресію, надмірну тривожність. У цьому випадку лікар повинен думати про коригування виписаної дози. Швидше за все, для конкретного пацієнта використовувана дозування мала, треба її збільшити.

З боку системи кровотворення на тлі лікування препаратом можуть спостерігатися такі побічні ефекти: зниження концентрації лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів. В окремих випадках на фоні терапії спостерігається зниження показників гемоглобіну.

З боку органів травлення можуть розвинутися такі побічні ефекти: запор, печія, напади нудоти (особливо при введенні ін’єкції натщесерце), підвищення рівня лужної фосфатази в крові. Також багато пацієнтів відзначають постійну сухість у ротовій порожнині під час лікування.

Можлива поява алергічних реакцій – шкірний свербіж, екзема, дерматити і т. д.

Лікарська залежність і синдром відміни

Окремо варто згадати про побічні ефекти, які відчуває пацієнт з розвиненої залежністю від препарату. При спробі припинити прийом людина відчуває наступні стани:

• зниження артеріального тиску;
• слабкість, апатію, зниження працездатності;
• значне зниження маси тіла;
• відсутність апетиту;
• постійну злість, сильну роздратованість;
• серйозні проблеми зі сном аж до безсоння протягом декількох діб.

Наявність цих симптомів говорить про появу синдрому відміни. Звичайно, відсоток розчину “Феназепам” невеликий – 0,1%, і ймовірність розвитку залежності вкрай мала. Але якщо використовувати такий розчин щодня протягом більш ніж двох місяців, то практично у будь-якого пацієнта розвинеться залежність.

Як перемогти синдром відміни “Феназепаму”? Зробити це в домашніх умовах дуже важко. деякі пацієнти навіть змушені лягати в клініку для того, щоб позбутися від симптомів залежності від ліків. Як правило, в лікуванні використовуються м’які транквілізатори, фізіотерапія, а також пацієнту показано сеанси індивідуальної психотерапії.

Протипоказання до застосування препарату

Інструкція по застосуванню до “Феназепаму” повідомляє, що існують наступні протипоказання до його застосування:

• шоковий або коматозний стан;
• міастенія;
• закритокутова глаукома;
• ХОЗЛ;
• період вагітності і лактації;
• людям молодше 18 років;
• підвищена чутливість до компонентів препарату.

Слід врахувати, що препарат може спровокувати посилення дихальної недостатності.

Рекомендоване дозування і спосіб введення препарату

“Феназепам” у формі розчину призначений для введення у м’яз або вену струминним або крапельним методом. Разова доза препарату становить від 0,0005 до 0,001 р. Максимально допустимою вважається доза, рівна 0,01 р.

Рекомендується наступний режим дозування залежно від стану хворого та його діагнозу:

• З метою купірування психотичних і тривожних станів, які не супроводжуються агресією і галюцинаціями – від 0,003 до 0,005 г, що відповідає 3-5 мл 0,1% розчину. На розсуд лікуючого лікаря дозування може бути перевищена в 1,5 рази.
• При епілептичних припадках препарат вводиться в дозі від 0,0005 г і більше, залежно від діагнозу, який поставить лікар.
• У період абстинентного синдрому, спровокованого хронічним алкоголізмом або наркоманією, дозування введеного препарату – від 0,0025 до 0.005 р.
• Якщо потрібно підготувати пацієнта до анестезії, то препарат слід повільно вводити внутрішньовенно за кілька годин до операції у дозі, рівній від 0,003 до 0,004 р.

Середня тривалість курсу лікування Феназепамом” – два тижні. В деяких випадках, на розсуд лікуючого лікаря, курс може тривати три або чотири тижні. Але в цьому випадку треба коригувати дозування таким чином, щоб ризик розвитку медикаментозної залежності зводився до мінімуму.

Наслідки передозування препаратом

Слід починати прийом з мінімальних доз, щоб не спровокувати симптоми передозування. Вони проявляються в наступному:

• запаморочення, втрата координації рухів;
• іноді починаються галюцинації (залежить від індивідуальних особливостей пацієнта і від того, наскільки була перевищена дозування);
• глибокий сон на межі коматозного стану;
• рухова активність;
• акатизія;
• тремор кінцівок;
• сильний головний біль;
• нудота і блювотні спазми.

Якщо передозування була викликана ін’єкціями препарату, то слід прийняти “Ентеросгель” або інші адсорбуючі препарати. Якщо передозування була викликана прийомом таблеток, то треба викликати блювання або промити шлунок самостійно великою кількістю води або викликати “Швидку допомогу”.

Рекомендовані аналоги розчину “Феназепам”

Якщо з тих чи інших причин даний препарат пацієнту не підійшов, то слід звернути увагу на його аналоги:

• “Діазепам” – потужне седативний засіб, форма випуску – таблетки і ампули для ін’єкційного введення, продається строго за рецептом, так як має наркогенним потенціалом (може спровокувати появу залежності).
• “Седуксен” також випускається в таблетках і ампулах для виконання ін’єкцій, надає потужний снодійну та седативну дію.
• “Грандаксин” випускається у формі таблеток, основний діючий компонент – тофизопам, відноситься до класу препаратів, транквілізаторів і антидепресантів.
• “Нозепам” випускається у формі таблеток, відноситься до класу транквілізаторів бензодіазепінового ряду, володіє потужним заспокійливим дією.
• “Лоразепам” випускається у формі ампул для ін’єкцій і таблеток для перорального застосування. Відноситься до класу транквілізаторів. Продається строго за рецептом, має наркогенним потенціалом.

Відгуки про використання препарату при безсонні

Проблеми зі сном можуть іноді стати справжньою проблемою і серйозно ускладнити життя людині. Відсутність нормального сну позначається на стані нервової вищої діяльності. Людина стає апатичний, неуважний. Знижується працездатність, зникає бажання спілкуватися або займатися хобі. Часто пацієнт і радий би виспатися – та тільки чергова ніч обертається кошмаром і неможливістю хоч трохи відпочити.

Використання таблеток або уколів “Феназепам” допомагає забути про проблеми зі сном. Пацієнти відзначають, що навіть після прийому мінімальної дозування препарату вже через десять хвилин настає сонливість і подальший міцний і тривалий сон. Однак не можна стверджувати, що за допомогою прийому “Феназепаму” можна вилікувати безсоння. Грамотний невролог перед тим, як призначити той чи інший препарат, завжди намагатиметься з’ясувати причину проблем зі сном і поставити точний діагноз. Приймати “Феназепам” можна протягом двох тижнів, не довше. За цей час треба максимально обстежити пацієнта і призначити комплексне лікування, яке допоможе позбутися від причини появи проблем зі сном.

“Феназепам” (розчин): відгуки пацієнтів при алкогольному делірії

У осіб з хронічною алкогольною залежністю часто бувають психози, підвищена тривожність, при надмірному вживанні алкоголю розвивається делірій. “Феназепам” в ампулах (відсоток розчину – 0,1) використовується як при абстинентному синдромі, так і при гострих психотичних станах, що розвилися внаслідок зловживання алкоголем.

Відгуки пацієнтів повідомляють, що уколи “Феназепаму” практично моментально знімають стан гострої абстиненції. Людина засинає, проходить дратівливість і агресія. Правда, після курсу уколів пацієнти відзначають деяку млявість і апатію. Не рекомендується сідати за кермо і виконувати відповідальну роботу в період лікування абстинентного синдрому.

Складніша справа в тому разі, якщо з допомогою уколів “Феназепаму” лікують делірій. Цей стан дуже складне, і одного препарату може виявитися недостатньо для терапії. Досвідчений психіатр зазвичай призначає комплексне лікування для пацієнта з гострим алкогольним психозом або знаходяться в делірії. Основною мірою лікування є не прийом таблеток і не отримання ін’єкцій, а відмова від вживання спиртних напоїв. В іншому випадку стан буде прогресувати і з часом може розвинутися алкогольна енцефалопатія, тобто слабоумство. Ні в якому разі не можна робити спроби самостійно лікуватися “Феназепамом” – люди з алкогольною залежністю майже гарантовано в результаті таких спроб отримують ще й медикаментозну залежність.