В яєчниках, які розташовуються в області малого тазу, розвиваються і дозрівають жіночі статеві клітини, виробляються гормони. Різні негативні фактори можуть призвести до виникнення такої патології, як дисгерминома яєчника. Найбільш схильні до захворювання молоді жінки репродуктивного віку, зустрічається новоутворення також у підлітків і навіть дітей.

Що являє собою патологія?

Дисгерминома яєчника – рідкісна патологія, що розвивається у молодих представниць слабкої статі, які мають інфантильне статура. Зазвичай новоутворення одностороннє, відрізняється швидким зростанням. Пухлина округла на ніжці, має горбисту капсулу, може досягати значних розмірів (до 15 см), повністю замінюючи здорові тканини.

У розрізі новоутворення компактне, рожевого кольору, присутні ділянки розм’якшення. Можливо наявність вогнищ некрозу з зонами розпаду темного кольору. Якщо ділянка некрозу значний, пухлина стає в’ялою, капсула втрачає цілісність, дисгерминома стає темно-багровим.

Пухлина злоякісна, рано дає метастази, не володіє гормональною активністю. Якщо діагностовано дисгерминома лівого яєчника, то першим уражається метастазами правий парний орган, потім заочеревинні лімфовузли. Якщо хвороба прогресує, то відбувається залучення в патологічний процес хребта, печінки, легенів. На пізньому етапі страждають надключичні лімфовузли.

Чому розвивається дисгерминома яєчника

Причини розвитку патології знаходяться на стадії вивчення. Але на думку фахівців захворювання може виникати в результаті:

• генетичних порушень;
• патології жіночої статевої сфери запального характеру;
• інфантилізму;
• пізнього або раннього початку менструацій;
• порушення місячного циклу;
• безпліддя.

Якщо є одразу кілька несприятливих факторів, клітини можуть почати перероджуватися, змінюється їх анатомічна структура, вони інтенсивно ростуть, руйнуючи здорові тканини.

Симптоми

Дисгерминома яєчника має симптоми неспецифічні, саме в цьому її небезпека. Лише непрямі ознаки можуть вказувати на наявність патологічного процесу:

• жінка страждає від тягнуть, тупих болів внизу живота. При перекруте ніжки новоутворення вони можуть ставати гострими;
• менструальний цикл порушується;
• пацієнтка скаржиться на слабкість;
• температура довго тримається в межах 37,1—38,0 °C;
• порушується сечовипускання.

Якщо процес поширився на інші органи, то приєднуються ознаки, що вказують на їх поразку. Наприклад, у хворого можуть спостерігатися розлади травної функції. Пацієнтка відчуває нудоту, іноді з’являється блювота. У хворих часто відсутній апетит, працездатність знижена, на тлі чого жінка може стрімко худнути. При подальшому розвитку новоутворення можуть приєднуватися ознаки ураження яєчника. При розпаді пухлини у пацієнтки підвищується ШОЕ, з’являються симптоми, які свідчать про інтоксикацію організму.

Діагностика

Нерідко пухлина виявляють вже при перекруте її ніжки, розрив капсули. Але і під час планового огляду може бути поставлений діагноз “дисгерминома яєчника”.

Діагностика до хірургічного втручання дозволить оцінити його обсяг і можливості збереження репродуктивної функції. При гінекологічному огляді пальпується безболісне округле новоутворення, яке розташовується в зоні придатків, рухливо і має щільну консистенцію. Виявивши пухлина, лікар направить на додаткове обстеження.

УЗД

Проводять трансабдомінальним або трансвагінальним датчиком. На ехограмі фахівцем виявиться эхопозитивное освіту, має нерівні контури і неправильну форму, неоднорідний за структурою. Якщо пухлина проникла, можуть визначатися поразка другого яєчника, наявність рідини в позадиматочном просторі, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

Аналіз на онкомаркери

Використовується, щоб визначити злоякісність процесу. Таке дослідження проводиться в динаміці протягом всього курсу лікування. Якщо показники знижуються, отже, терапія ефективна.

Додаткові дослідження і диференціальна діагностика

Додатково рекомендується проведення комп’ютерної томографії, рентгену легенів, біопсії яєчників. Аналізи крові при наявності патології змін не покажуть. Після підтвердження діагнозу спеціаліст визначить стадію захворювання, що залежить від розміру освіти, наявності метастазів.

Також проводять диференціальну діагностику з фіброміомою матки та іншими пухлинами. Фіброміому найчастіше можна виявити у представниць слабкої статі в літньому або середньому віці. А дисгерминома яєчника зазвичай вражає пацієнток в молодшому і підлітковому віці. Фіброміома проявляється полименореей (часті менструації) або гіперменорея (рясні тривалі менструації), для дисгерміноми характерні мізерні місячні або їх відсутність. Незалежно від результатів диференціальної діагностики видаляються всі виявлені пухлини жіночих статевих органів.

Методи терапії

При діагнозі “дисгерминома правого яєчника” або “дисгерминома лівого яєчника” лікування буде тільки хірургічним, після якого рекомендується проведення хіміо – або променевої терапії.

Вибір способу оперативного втручання залежить від віку пацієнтки, наявність у неї дітей, стадії патологічного процесу.

На стадії ІА при відсутності дітей у пацієнтки видаляють придатки лише з одного боку, після цього показаний ретельний довічний контроль. У разі рецидиву проводиться хіміотерапія. Якщо жінка вже реалізувала свою репродуктивну функцію або знаходиться в клімаксі, проводять видалення матки і яєчників.

Друга стадія лікується видаленням придатків на ураженій стороні, після чого проводять чотири курси хіміотерапії. Жінкам в літньому віці рекомендують проведення радикальної операції і трьох курсів хіміотерапії.

На третій стадії у літніх жінок проводиться повне видалення матки з придатками і всіма метастатичними вогнищами, після чого рекомендується три курси хіміотерапії. Жінкам репродуктивного віку в деяких випадках можуть видалити придатки лише з одного боку з наступними чотирма курсами хіміотерапії.

У разі четвертої стадії пацієнткам всіх категорій рекомендують чотири курси хіміотерапії.

Променеву терапію проводять після радикального хірургічного втручання, якщо процес поширився за межі малого таза. Програма опромінення складається лікарем-радіологом.

Послеоперативное спостереження пацієнток

Щоб не допустити поширення патологічного процесу після курсу лікування, рекомендується диспансерне спостереження:

• у перший рік після терапії – 1 раз в місяць;
• у другій рік – раз на 2 місяці;
• в третій раз в квартал;
• на четвертому і п’ятому році – раз у 6 місяців;
• починаючи з шостого року і до кінця життя – раз на рік.

В ході обстеження рекомендується обов’язкове проведення:

• гінекологічного огляду;
• ПАП – тесту;
• ультразвукового обстеження;
• аналізу на онкомаркери;
• рентгена грудної клітки;
• комп’ютерної томографії (раз у квартал протягом 2 років).

Прогноз

Негативними факторами, які впливають на сприятливий прогноз, є:

• вік пацієнтки (чим старше хвора, тим менш сприятливий прогноз);
• залишки новоутворення, до яких немає доступу при оперативному втручанні;
• великі розміри пухлини;
• двосторонній процес;
• метастази в різні органи.

Позитивно впливає на процес одужання хіміотерапія. При односторонньому видаленні придатків і проведеної хіміотерапії 80 % пацієнток відзначали, що у них відновився менструальний цикл. Багато змогли зачати і народити здорову дитину.

Адекватна терапія може забезпечити повне одужання, на першій стадії протягом п’яти років виживає 90 % хворих.

Дисгерминома яєчника має несприятливий прогноз при двосторонньому ураженні, поширення за межі яєчників з метастазуванням. Єдиної думки фахівців в цьому разі щодо виживання пацієнтки не існує. Одні впевнені, що комбінована терапія дозволить вижити 80 % хворих. Інші вказують на мінливість злоякісності новоутворення.

Дисгерминома яєчника – грізна патологія, до якої схильні в основному молоді жінки. Але не варто впадати у відчай. Навіть якщо діагноз невтішний, правильно підібрана терапія дозволить зберегти не тільки життя, але і репродуктивні функції. А щоб не допустити розвитку патології, необхідно своєчасно проходити медогляди і виконувати всі призначення лікаря.