Досить часто батьки звертаються за допомогою до дитячого отоларинголога при підозрі у свого малюка гіпертрофії або запалення глоткової мигдалини. Статистика говорить про те, що дане захворювання зустрічається в половині всіх випадків діагностованих хвороб лор-органів серед малюків дошкільного, а також молодшого шкільного віку. Подібний недуга в залежності від ступеня тяжкості може спровокувати утруднення або відсутність носового дихання. Часто при цьому запалюється середнє вухо, знижується слух, а також з’являються інші серйозні наслідки. Для лікування аденоїдів у дитини використовуються хірургічні та медикаментозні методи, а також фізіотерапевтичні процедури. У цій статті ви можете ознайомитися з тим, як перевіряють аденоїди у дитини, які причини виникнення хвороби, а також як його лікувати.

Загальне визначення

Аденоидом прийнято називати глоткових мигдалин. Розташовується вона в носоглотці. Саме дана мигдалина виробляє клітини імунної системи і лімфоцити, які допомагають захищати слизову оболонку носоглотки від потрапляння туди різної інфекції.

Причини запалення

Як перевіряють аденоїди у дитини? Перш за все фахівець повинен з’ясувати основну причину збільшення їх у малюка. Найчастіше вони полягають в наступному:

Спадкова схильність до цього захворювання.

Недоліковане запалення дихальних шляхів.

Хронічне запалення верхніх дихальних шляхів.

Ослаблена імунна система.

Ознаки і симптоми

А які існують ознаки та симптоми запалення аденоїдів у дитини? До таких слід віднести:

Основну частину часу малюк не дихає носом, а ротом.

Нежить триває протягом тривалого часу і не піддається терапії.

Нежить може бути відсутнім, але буде утрудненим дихання.

Як перевіряють аденоїди у дитини?

Якщо ви помітили біля свого малюка утруднене дихання, а також хропіння, то необхідно звернутися за допомогою до дитячого отоларинголога. Саме він буде проводити обстеження хворого. Але як перевіряють аденоїди у дитини? Наявність аденоїдів можна визначити наступними діагностичними методами:

Риноскопія. Ця процедура являє собою огляд носоглотки за допомогою спеціального медичного дзеркала.

Рентгенографія. Завдяки цій процедурі можна визначити ступінь розвитку захворювання.

Ендоскопія. Ця діагностична процедура являє собою огляд, під час якого використовується спеціальне пристосування – ендоскоп, допомагає визначити не тільки наявність аденоїдів, але і їх розміри.

Пальцеве дослідження.

Діагностичне дослідження з допомогою бактеріологічного мазка, який береться з носоглотки.

Ендоскопія

Отже, ми розглянули, як перевірити, чи є у дитини аденоїди, які діагностичні процедури для цього використовуються. Однак варто більш детально ознайомитися з деякими з них.

Як перевіряють аденоїди у дітей ендоскопом? Одне з достоїнств даної процедури полягає в наочності. Завдяки ендоскопії батько може на екрані своїми очима побачити збільшені аденоїди у малюка. При проведенні ендоскопії спеціаліст встановлює ступінь вегетації і перекриття слухових труб і носових ходів, причину збільшення аденоїдів, наявність набряклості, слизу, гною, а також стан прилеглих органів.

Вся процедура здійснюється під місцевим знеболенням, адже спеціаліст при проведенні огляду у носовий хід дитини вводить довгу трубку, товщина якої становить близько 3 мм На кінці трубки розташовується камера. Все це доставляє маляті дуже хворобливі і неприємні відчуття. Саме тому під час діагностики використовується місцеве знеболення.

Пальцеве дослідження і рентгенографія

Говорячи про те, як перевіряють аденоїди у дітей пальцем, а також за допомогою рентгенографії, слід звернути увагу на те, що подібні процедури на сьогоднішній день практично не застосовуються. Обидва методу є шкідливими для організму дитини, крім того, вони не дають уявлення про те, з якої причини збільшилася глоткова мигдалина.

Риноскопія

А як перевірити ступінь аденоїдів у дитини за допомогою риноскопії? У разі проведення передньої риноскопії спеціаліст ретельно проводить огляд носових ходів, розширюючи їх за допомогою спеціального носового дзеркала. Щоб проаналізувати стан аденоїдів, лікар просить малюка ковтнути, а також вимовити слово “лампа”. Під час цього небо скорочується, що провокує коливання аденоїдів.

Як лор перевіряє аденоїди у дітей за допомогою задньої риноскопії? Під час такої процедури здійснюється огляд аденоїдів і носоглотки крізь ротоглотку за допомогою спеціального дзеркала. Даний метод діагностики є високоінформативним, завдяки йому, можна оцінити розмір і стан аденоїдів у малюка. Проте у дитини може виникнути блювотний рефлекс, так як з’являється вельми неприємне відчуття під час діагностики.

Як перевіряють аденоїди у дитини, ви тепер знаєте. Але в чому ж буде полягати терапія даної недуги?

Особливості лікування

Техніка терапії збільшених аденоїдів у дитини буде визначатися ступенем їх, розвитком ускладнень, а також тяжкістю симптомів. Для цього може використовуватися фізіотерапія, медикаментозне лікування, а також народна медицина.

Медикаменти

Терапія аденоїдів за допомогою лікарських засобів є ефективною при 1 ступеня аденоїдів. Рідко вона застосовується при 2 ступеня даних новоутворень. При 3 ступені проводиться терапія медикаментозними засобами тільки в тому випадку, якщо у пацієнта є протипоказання до здійснення оперативного втручання.

Медикаментозне лікування спрямоване на зняття набряклості, запалення, усунення нежитю, зміцнення імунної системи, а також на поліпшення стану носової порожнини. Для цього використовуються такі лікарські засоби:

Судинозвужувальні краплі: “Фармазолин”, “Галазолін”, “Санорин”, “Нафтизин”.

Антигістамінні засоби: “Супрастин”, “Діазолін”, “Еріус”, “Лоратадин”, “Фенистил”.

Гормональні протизапальні назальні спреї: “Назонекс”, “Фліксом”.

Антисептичні місцеві кошти, а також краплі в ніс: “Коларгол”, “Протаргол”, “Альбуцид”.

Рецепти народної медицини

Досить ефективними також є перевірені народні засоби при аденоїдах у дитини. Вони можуть використовуватися тільки після консультації з лором на початковій стадії хвороби, коли вона не супроводжується якими-небудь ускладненнями. Найефективнішим засобом є процес промивання носа розчином з додаванням морської солі. Також часто для цього використовуються трав’яні відвари кори дуба, календули, квіток ромашки, листя евкаліпта, які мають антисептичну, протизапальну і в’яжучу дію.

Під час використання лікарських трав необхідно брати до уваги той факт, що вони можуть спровокувати алергію у дитини, що ще більше погіршить перебіг захворювання.

Фізіотерапевтичні процедури

Фізіотерапія в разі запалення аденоїдів застосовується спільно з використанням медикаментозних засобів, щоб збільшити їх ефективність. Найчастіше маленьким пацієнтам призначається лазеротерапія. Звичайний курс лікування включає в себе 10 сеансів. Щороку при цьому рекомендується дитині здійснювати 3 курсу терапії. Низькоінтенсивне лазерне випромінювання посприяє зменшенню набряку і запалення, нормалізації дихання, а також надасть антибактеріальну дію. Крім того, поширюється ефект не тільки на утворилися аденоїди, але і на прилеглі тканини.

Крім лазеротерапії, також може використовуватися ультрафіолетове опромінення, УВЧ на зону носа. Іноді призначається озонотерапія, електрофорез із застосуванням лікарських засобів.

Крім того, для лікування аденоїдів у дитини застосовується дихальна гімнастика, курортне лікування, відпочинок на морі, кліматотерапія.

Ускладнення у дитини

При відсутності адекватного та своєчасного лікування аденоїдів у малюка, особливо 2 і 3 ступеня, з’являються ускладнення різного роду. Серед них слід виділити:

• хронічні запальні недуги верхніх дихальних шляхів;
• підвищену ймовірність захворюваності на ГРЗ та ГРВІ;
• деформації щелепно-лицьового скелета;
• погіршення слуху, яке викликане перекриттям аденоїдами у дитини в носі отвору слухової труби, а також порушеннями вентиляції в середньому вусі;
• порушення розвитку грудної клітки;
• порушення мови;
• часті гнійні і катаральні середні отити.

У дитини аденоїди здатні спровокувати відставання у фізичному і розумовому розвитку, що пояснюється недостатнім надходженням кисню в мозок через наявних проблем щодо носового дихання.

Висновок

Профілактика особливо важлива для тих дітей, які схильні до алергічної реакції, а також мають спадкову схильність до розвитку даного захворювання. Для попередження гіпертрофії дуже важливо дати дитині час на відновлення розмірів мигдаликів після перенесених простудних захворювань. Після зникнення симптоматики захворювання, а також поліпшення самопочуття малюка не стоїть на наступний день відправляти в дитячий садок, треба ще хоча б один тиждень посидіти дитині вдома, протягом цього періоду багато гуляти на вулиці, на свіжому повітрі.