Отоларингологи іноді призначають процедуру тимпанометрії. Вона показує функціональну здатність вуха людини. Результатом обстеження є тимпанограмма, розшифровка якої дає більш повне уявлення про патології середнього вуха у пацієнта.
Будова людського вуха
Вуха людей влаштовані складно і цікаво.
Зовнішнє представлене вушною раковиною, форма якої дозволяє краще вловлювати звуки і захищає орган слуху від впливів середовища. А також слуховим проходом, який впирається у барабанну перетинку, яка передає звукову хвилю далі у вухо.
Середнє знаходиться за перетинкою і представлене барабанною порожниною, де роблять свою роботу слухові кісточки, передаючи естафету звуку у внутрішнє вухо. Молоточок, ковадло і стремінце зрослися в ланцюжок, пролітаючи по якій, звук посилюється. Рукоятка молоточка зрощена з барабанною перетинкою, а стремінце своїм підставою входить у вікно внутрішнього вуха. Останнє ж у вигляді лабіринту заховано в людській голові. Воно служить не тільки для розпізнавання звуків, але і є вестибулярним органом, що відповідає за рівновагу і швидкість рухів.
Визначення поняття тимпанометрія
Тимпанометрія – це методика вимірювання тиску, який створюється у вусі під дією звукових коливань і фіксується графічно, що показує тимпанограмма. З допомогою такого обстеження отоларингологи хочуть зрозуміти, нормальний тиск у барабанній порожнині і немає там рідини, в повну силу рухаються слухові кісточки, виконує свою функцію барабанна перетинка, ціла вона.
Показання до проведення обстеження
Їх досить багато:
Для оцінки ефекту від лікування хронічних запальних процесів середнього вуха розшифровка тимпанограммы також буде до речі.
Протипоказання до проведення маніпуляції
Таке обстеження має ряд обмежень. Ось вони:
- Наявність рясних серозних або гнійних виділень з вуха.
- Яскраво виражене почервоніння і набряк барабанної перетинки, що супроводжуються простреливающими больовими відчуттями.
- Сторонні тіла (насадки від навушників, ковпачки, кульки, гудзики, фрагменти ватних паличок, комахи тощо). Перед процедурою тимпанометрії їх необхідно витягти у отоларинголога.
- Об’ємні сірчані пробки. Вони також підлягають видаленню для того, щоб провести процедуру безпечно і більш результативно.
Не можна проводити маніпуляції з введення зонда у вушний канал при серйозних порушеннях загального самопочуття: переднепритомний стан, психічна неосудність або виражена ажитація, почастішання епілептичних припадків за останні дні.
З обережністю слід проводити дослідження пацієнтам, що перенесли мікрохірургічні операції середнього вуха і барабанної перетинки. Це слід робити тільки, якщо розшифровка тимпанограммы має важливе значення для подальшого ведення пацієнта.
Методика проведення у дорослих
Після роз’яснення пацієнтові всіх етапів проведення маніпуляції і отримання його згоди необхідно провести отоскопію, тобто оглянути слуховий прохід на предмет наявності сторонніх компонентів, сірчаних пробок і виділень. Якщо все в порядку, то можна приступати до обстеження. Ніякої додаткової підготовки, крім дотримання правил особистої гігієни, від пацієнта не потрібно.
Медпрацівник, що проводить процедуру, вводить у вухо хворого зонд з насадкою, що відповідає розміру слухового проходу, щоб герметично закрити його. Зонд комплектується насосом, який змінює показники тиску в вушному каналі, генератором звуку – він подає звукові сигнали до мікрофона, необхідному для уловлювання відповідного відображення звуку. У вухо пацієнта починають потрапляти сигнали частотою від 220 герц і інтенсивністю шуму 85 дБ. Вони змушують перетинку вібрувати, а мікрофон при цьому зчитує вібрацію. Апарат видає графік для кожного вуха за типом тимпанограммы, розшифровка якого фахівцем допоможе поставити діагноз.
Методика проведення у дітей
Дитині потрібно пояснити, а краще показати на манекені всі моменти обстеження. Найголовніше, що повинен усвідомити маленький пацієнт, – ця процедура, незважаючи на введення чужорідного предмета у вухо, безболісна і проходить швидко – близько 10 хвилин.
Малюкові слід розповісти, що під час тимпанометрії не можна крутитися, розмовляти, базікати ногами, ковтати слину, жувати, плакати і сміятися. Дитина повинна нерухомо висидіти весь час маніпуляції. Маленьких дітей батькам рекомендується взяти на руки. Це обстеження при правильному підході абсолютно безпечно і проводиться навіть грудним малюкам.
Зонд до чотиримісячного віку рекомендується з високочастотними показниками. Також розмір насадок варіює в залежності від віку дитини.
Розшифровкою тимпанограммы у дітей (в нормі та при патологічних процесах) займаються фахівці з функціональної діагностики або самі отоларингологи. Тільки призначивши і оцінивши всі методи обстеження, лікар може призначити правильне лікування.
Розшифровка тимпанограммы
Результатом проведення процедури є графік, окремий для кожного вуха. На ньому відображається те, як орган слуху сприймає звуки різної частоти, який тиск фіксується у вухах на даний момент, як відбивається і поглинається звуковий сигнал. Метод є об’єктивним, тобто не залежать від суб’єктивних відчуттів пацієнта. Результат залежить лише від стану і функціонування середнього і зовнішнього вуха обстежуваної людини.
Розшифровкою результатів тимпанограммы зазвичай займається функціональний діагност, який навчений розуміти дослідження такого типу. А далі отоларинголог призначає необхідне лікування або дообстеження. Крім тимпанометрії для уточнення наявності того чи іншого захворювання слід зробити аудіометрію.
Нормальна тимпанограмма
У нормі розшифровка схожа на рівнобедрений трикутник, який знаходиться в середині графіка. Це означає, що з тиском в барабанної порожнини все в порядку і воно дорівнює атмосферному. У середньому вусі відсутня рідина. Барабанна перетинка та слухові кісточки функціонують нормально. Звук практично повністю передається всередину вушних структур.
Види тимпанограмм
За даними різних авторів, інтерпретація тимпанометрії може проводитися за кількістю типів графіків від трьох до п’ятнадцяти. Найчастіше використовуються сім видів розшифровок.
Тип А, описаний вище, відповідає тимпанограмме в нормі.
Тип виглядає на графіку у вигляді прямої лінії. Отже, барабанна перетинка практично не реагує на коливання тиску, що вказує або на її пошкодження, або на наявність рідини в барабанній порожнині. Такі зміни спостерігаються при середньому отиті.
Тип Із показує зміщення графічної кривої вліво по осі абсцис (Х). Інтерпретується це як порушення прохідності повітря по євстахієвої труби, що сполучає середнє вухо з носоглоткою. Такі порушення можливі при запаленні самої слухової труби або патології з боку рота (тонзиліт, абсцес), пухлинних утвореннях.
Тип D на графіку дає побічний гострий піковий сплеск, що робить малюнок схожим на букву «М». Така крива характерна для рубців і атрофії барабанної перетинки.
Тип Е виводиться на тимпанограмме при високій частоті імпульсів як крива з одним або більше округленим додатковим піком. Це відбувається при порушенні ланцюга молоточка, стремечка і ковадла, пов’язаному з запальними, травматичними або дегенеративними процесами.
Тип Ad показує такий високий пік, що його верхівка може йти за межі графічного зображення. Це пов’язано з високою лабільністю барабанної перетинки внаслідок рубцевих деформацій, порушення тонусу перетинки, розриву ланцюжка кісточок в середньому вусі або їх аномалій, які присутні з народження.
Тип As виглядає майже нормально, але амплітуда нижче, ніж при типі А. Це пов’язано з отосклерозом, потовщенням барабанної перетинки через рубцевих змін.
Плюси і мінуси дослідження
Плюсами є:
- Об’єктивність – підсумкове висновок буде залежати тільки від роботи елементів слухового апарату, а не від того, що почує або не почує пацієнт.
- Результативність – по винесеному графіком грамотний лікар може поставити попередній діагноз і визначитися з концепцією лікування.
- Безболісність – метод не викликає неприємних відчуттів і може застосовуватися навіть у новонароджених малюків.
- Швидкість – обстеження займає менше десяти хвилин.
Мінуси полягають у тому, що:
- Дослідження не завжди інформативно, так як тип кривої може характеризувати кілька патологічних процесів.
- Наявність протипоказань.
- Відсутність укомплектованості апаратами для тимпанометрії всіх медичних установ.