Плевра – це найтонша серозна оболонка, яка огортає легені людини, і складається з зовнішніх і внутрішніх листків. Під поняттям «скупчення рідини в легенях» мають на увазі ексудат, який утворюється в плевральній порожнині. В нормі тут повинно знаходиться приблизно 2 мл рідини.

Вона надзвичайно важлива для забезпечення оптимального дихального процесу. Але з певних причин тут може набиратися зайва рідина, про що буде розказано нижче. Як і про те, як викачують рідину з легенів у новонароджених та дорослих за допомогою дренування.

Причини хвороби

Плеврит в більшості випадків виникає в результаті хвороб дихальних шляхів. Так що через хворобу, викачувати рідину з легень при яких життєво необхідно? Отже, відзначають такі причини даного патологічного стану:

• захворювання легенів;
• ревматизм;
• запалення легенів і його тканин, що виникає через що розвивається пневмонії;
• онкологічні хвороби;
• неповноцінна робота серцевої системи;
• поранення грудної клітини.

Тіло плевральної порожнини складається з дуже дрібних волокон лімфатичної системи, а також невеликої кількості міжклітинної рідини. Надмірна кількість ексудату буде накопичуватися в легенях з-за підвищеної судинної проникності, а також механічного цілісного порушення.

Проникність плевральних судин може також підвищуватися внаслідок впливу аутоімунного або інфекційного процесу. Білки крові та її плазма в результаті цього можуть просочуватися в порожнину, накопичуючись внизу.

Види рідини

Скупчення зайвої ексудату в легенях може провокувати розвиток підвищеної набряклості. Залежно від форми, до рідини іноді домішується кров з вени, гній, а також продукти розпаду.

Плеврити можуть бути ускладнені розлад функції дихання. Медики виділяють наступні різновиди хвороби:

• підгостра;
• гостра;
• затяжна;
• блискавична.

При виникненні у пацієнта набряку в гострій формі, відмічають болі в області грудини, а також відчуття здавлювання. Також може початися задишка і почастішати дихання. Хворий багато і рясно потіє. Колір шкіри стає блідим і кілька синюшним. В даному стан у пацієнта може виникати вологий кашель, хрипи, а також виділення тонів мокротиння з піною, яка в критичних випадках може виходити також через ніс.

Найбільш поширеним проявом набряку в гострій формі є переривчасте, прискорене, клекотливе і гучне дихання. У хворого через що стрімко розвивається, недостатності повітря також можуть спостерігатися панічні напади. Можлива навіть короткочасна втрата свідомості, а також порушення працездатності нервової системи. Чим більше буде наростати набряк, тим швидше буде слабшати пульс і знижуватися тиск.

При виявленні блискавичної форми вищеописані прояви будуть проявлятися дуже швидко. Без невідкладної медичної допомоги набряк може закінчитися летальним результатом.

Небезпека накопичення ексудату

Надзвичайно небезпечним буде накопичення рідини в разі виявлення гнійного плевриту у хворого. В даній ситуації набряк легенів може перейти в відмирання тканин, гангрену і більш складну форму, навіть хронічну.

У разі несвоєчасного лікування можливий прорив рідини з гноєм з плеври, при якому утворюється нориця. При попаданні ексудату в організм може утворюватися сепсис. В даному стані інфекція проникає в лімфатичну систему, внаслідок чого в різних органах формується вогнище з великою кількістю гною.

Показання до операції

Головними показаннями до проведення дренування порожнини плеври при постійному контролі шляхом виконання УЗД є наступні фактори:

• наявність ШВЛ;
• захворювання системи крові;
• обмежений плеврит;
• мінімальна кількість випоту;
• наявність захворювань ЦНС і легких вродженого характеру.

Викачують рідину з легень при плевриті тільки при наявності показань, а також відсутності протипоказань.

Виконання дренування

Дана процедура повинна виконуватися для видалення ексудату, повітря, крові з плеври. Крім того, цей метод застосовують для розправлення легенів та інших станів, які можуть призвести до гемодинамічних розладів. Дуже важливо виконати дренування як можна більш швидко, щоб в порожнину грудини потрапило менше повітря.

Способи дренування

Залежно від виявленого патологічного стану, лікар може призначити особливий метод того, як викачують рідину з легенів від набряків. При правильно обраному способі ефект від операції буде значно збільшено.

Вакуумний метод полягає у використанні герметично закривається пляшки з дуже гарячою водою. Її підключають до трубки для дренажу, і у міру охолодження води з плеври будуть виходити рідинні скупчення. Цей метод дає можливість прибрати близько 80 мл гною.

Вакуумний спосіб закритого типу передбачає використання шприца Жане, а також герметичної тари. Відкачування повітря або рідини проводиться даним приладом. До ємності підключають спеціальну трубку, після чого виконують вакуумне відкачування в області плеври. Важливо, щоб посуд був повністю герметичний.

Спосіб Суботіна. В даному випадку використовують пару судин, які фіксуються один над одним. Між ними повинна бути з’єднувальна трубка підвищеної щільності. У першому посудині, розташованому зверху, повинна постійно знаходитися вода, а в другому (нижньому) не повинно бути нічого. Рідина поступово переливається зверху в нижній посудину, тим самим створюючи вакуум.

Активна аспірація являє собою найбільш показовий спосіб, що передбачає застосування насоса електронного або водоструминного типу. Ефект від даної процедури є відкачування рідини і прискорене стягання утворилася рани.

Спосіб дренажу плевральної області повинен вибирати виключно лікар, беручи до уваги наявні особливості організму хворого, стадію хвороби, а також необхідне обладнання. Важливо, щоб відкачування рідини виконував професіонал.

Як виконується дренування

Дана процедура проводиться тільки за допомогою асистента, оскільки лікар не зможе сам виконати дослідження і виконання процедури. Для дренування використовують спеціальні ємності, очищену воду, торакальні катетери, голкотримач, два затискачі, ножиці, скальпель, дві упаковки спеціальних ниток з шовку, спеціальні голки з павільйонами, місцевий анестетик, а також десятімілліметрових шприц. Також потрібні будуть стерильні матеріали для перев’язок.

Перед процедурою слід правильно підготувати хворого. Першою умовою є порожній шлунок: людині заборонено за 12 годин до операції вживати їжу. Коли лікар виконає загальний огляд, треба буде обов’язково пройти такі обстеження: КТ або рентген, УЗД, ОАК з виявленням тромбоцитів, аналіз на групу крові та СНІД.

Перед виконанням порівняно рідко використовуваної хірургічної операції пацієнтові не рекомендується приймати антикоагулянтні препарати.

Дану процедуру починають з розташування хворого: його потрібно розташувати на здоровий бік, підняти руку зі сторони проведення маніпуляції. Катетер потрібно правильно ввести в периферичну вену. Іноді дренування можуть проводити в положенні сидячи, злегка нахиливши людини вперед.

Після цього лікар повинен визначити місце, в яке буде введено дренаж. Основна умова – акуратно вводити його зверху по краю ребер. Лікар позначає місце виконання майбутнього проколу спеціальним маркером, після чого це місце обробляється анестетиком. Якщо у пацієнта спостерігаються порушення нервової системи, хірург може призначити загальний наркоз.

Процедура відкачування рідини

Щоб вивести з області плеври надмірний ексудат, особливо при наявності складної форми хвороби, застосовують відкачування з легких зайвої рідини. У місці під лопаткою хірург виконує прокол спеціальною голкою, виробляючи паркан гною. Для лікування онкохворого пацієнта потрібно використовувати метод заповнення плевральної порожнини ефективними протипухлинними речовинами. Найбільш радикальним способом є шунтування. Шунт буде переводити рідина в черевну порожнину з плевральної.

Ексудат виводиться штучним шляхом виконання проколу легкого по такій техніці:

• визначається його місцезнаходження за допомогою ультразвуку;
• пацієнту вводять місцевий дії анестетик, людину переводять в сидяче положення і трохи нахиляють вперед;
• у міжреберну область зі спини вставляють голку і виконують відкачування рідини;
• далі хірург приєднує катетери, за яким ексудат виходить і далі.

Викачали рідину з легенів: що далі?

Коли дренування буде завершено, і результати досліджень підтвердять відсутність слідів рідини в плеврі, лікар може прийняти рішення видалити дренажну трубку

Спершу знімають пов’язку, послаблюють шви, після чого вилучають дренаж. Трубку потрібно видаляти без зайвого розхитування, одним рухом. Пацієнту рекомендують на деякий час затримати дихання.

Утворену рану потрібно вшити і накласти на неї пов’язку. Перев’язку потрібно виконувати щодня, при цьому лікар повинен оцінювати самопочуття хворого, а також стан швів. Якщо після процедури не виникає рецидиву, можна зняти ихуже на 10 день.

Рецидивом може стати пневмоторакс або гідроторакс, емпієма, емфізема, набряк легенів, можливі кровотечі. Щоб вчасно виявити ускладнення, а також при можливості усунути їх, хворому потрібно лягати в стаціонар.

Підсумок

Відкачування гною з плевральної області являє собою життєво важливу процедуру, яка повинна бути виконана швидко і, головне, якісно. Від правильності її виконання безпосередньо залежатиме нормальна життєдіяльність пацієнта. І те, як викачують рідину з легень при раку, набряку або інших захворюваннях, що впливає на подальший перебіг хвороби.