Однією з вроджених проблем із зором, з якими стикається кожна людина, є астигматизм у дитини до року. Виявити його в малюка, який ще не вміє чітко описувати свої потреби і нюанси відчуттів словами, досить складно. Але оскільки фізіологічні зміни в зоровій системі відбуваються до 18-20 років, запорукою здоров’я є раннє діагностування та лікування порушень в оці нехірургічними методами. Астигматизму у дитини в 1 рік? Що робити і на що слід звернути увагу?

Опис хвороби

Астигматизм – це нездатність очі фокусувати світло на сітківці. Причиною виступає змінена форма очного яблука. В залежності від того, що послужило причиною патології, яка частина очі зазнала найбільших змін, яке зображення отримує хворий, виділяють кілька типів захворювання:

Викривлена рогівка. Дефекти зору сильно виражені, пацієнт не може отримати чіткого зображення ні далеких, ні близьких об’єктів.

Порушення в кришталику чреваті двома типами спотворень зору: короткозорість (міопічний астигматизм) і далекозорістю (гіперметропічний астигматизм).

В залежності від кількості та типу уражень розрізняють простий тип (страждає одне око), складний (обидва очі страждають однаковою проблемою), змішаний (порушення є в обох очах, але тип хвороби різний).

За походженням розрізняють: фізіологічний (порушення незначне, до 1 діоптрії, проходить саме в ході дорослішання), спадковий (генетичні особливості зору були присутні у кровних родичів), придбаний (виникає як побічний ефект при деяких бактеріальних хворобах очей, щелепи або з-за травм).

Класифікація хвороби

Невідкладного лікування підлягає хвороба, при якій спостерігається падіння зору більше, ніж на 1 диоптрию. При цьому вік не є протипоказанням до лікування, оскільки самостійне «виправлення» зору фіксується тільки в діапазоні 0,5-1 діоптрія. Класифікацію тяжкості захворювання на ранніх стадіях (поки не з’явилися хвороби-супутники) проводять, виходячи із тяжкості зорових відхилень:

• слабкий астигматизм – відхилення до 3 діоптрій;
• середній – від 3 до 6;
• сильний – більше 6 діоптрій.

При цьому варто зазначити, що у немовляти може бути вроджений астигматизм як слабкої, так і сильної стадії. Прогресувати хвороба може тільки менше, ніж у 20 % випадків. Формою прогресування хвороби може стати розвиток далекозорості або короткозорості.

Симптоматика у однорічних

Прямим обов’язком батьків є спостереження за дитиною. Мова не про потурання примхам, а про забезпечення нормального фізіологічного і психологічного зростання.Важливо, уважно стежачи за поведінкою, виявляти можливі відхилення у здоров’ї.

Приводом для огляду окуліста в перші 3 місяці життя є присутність в анамнезі кого-небудь з кровних родичів проблеми із зором, важкі пологи (в тому числі кесарів розтин), хвороби матері під час виношування дитини.

Після шостого місяця життя можуть насторожити:

• неможливість сконцентрувати зір на предметі;
• нудота і блювання при спробах самостійного руху;
• нечіткість хапальних рефлексів (дитина частіше промазує, ніж дістає рукою);
• при ходьбі постійно дивиться під ноги, втрачає координацію;
• рухи скуті, несміливі, загальна фізична активність знижена;
• нахиляє голову з боку в бік, коли розглядає що-небудь;
• мружиться;
• часто плаче, скаржиться на головні болі;
• спостерігається відставання в розвитку (нездатність повторити за ким-то рух, розпізнати предмет), низька самостійна пізнавальна діяльність.

Опитування дитини в прямій формі не проводиться, оскільки отримані дані можуть бути сильно спотворені: малюк все підтверджувати або заперечувати, щоб привернути до себе увагу чи не спровокувати проявів невдоволення з боку батьків. Крім того, малюк завжди бачить світ по-своєму, просто не знає, що в його зір можуть бути порушення.

Список даних симптомів може свідчити і про інших хворобах, але похід до окуліста при виявленні хоча б 2-3 симптомів – обов’язковий.

Причини появи хвороби

Найчастіше астигматизм у дитини до року є особливістю його внутрішньоутробного розвитку, хоча науці відома спадкова складова хвороби.

Крім генетичної схильності і фізіологічних особливостей, варто виділити групу ризику дітей, у яких:

• мала місце травма рогівки, століття, щелепи;
• була перенесена важка інфекційна хвороба в ранньому дитячому віці;
• є інші порушення зору, а астигматизм є тільки ще одним наслідком більш серйозного захворювання.

Передбачити всі фактори ризику складно. Бажано, щоб навіть дитина без «очних» симптомів проходив огляд у лікаря-окуліста в однорічному віці.

Діагностика захворювання

Провести діагностику даного захворювання можна тільки в кабінеті окуліста, а не в домашніх умовах або на прийомі у педіатра.

У однорічної дитини діагностують астигматизм, виходячи з поведінки, результатів ретиноскопии. Загальний час, витрачений на процедури по діагностиці, – не більше 30-40 хвилин. Все частіше застосовуються методи комплексної комп’ютерної діагностики дають можливість визначити не тільки тип патології, але і конкретні фізіологічні зміни, які її спричинили, можливий тип коригуючих методів.

Лікування захворювання

Астигматизм – одна з хвороб, піддається ліквідації без хірургічного втручання. Оптимальним засобом для коригування зору послужать окуляри, підібрані після ретельних досліджень. При астигматизмі у дітей 2-х років може виникати посилений інтерес до ігор з окулярами, а не простому їх носіння. Тим більше, що лінзи мають досить великий обсяг і специфічне викривлення. Бажано, щоб батьки терпляче привчили малюка до дорослого формі лікування – очками.

При астигматизмі у дитини 2,5 року додатковими засобами корекції можуть стати харчування і вживання вітамінів, очних крапель, що зменшують відчуття напруженості в очах.

Гімнастика для очей

Щоденна гімнастика для очей – ось ще одна складова здоров’я. Завдання на розглядання далеких і близьких предметів обома очима, по черзі одним очком стане методом привчання мозку до отримання нормального зображення, а також грою. Це допоможе при астигматизмі у дитини до півтора року і більше. Але якщо дитина постарше, необхідні додаткові заходи.

Особливості носіння лінз

З 8-14 років можуть застосовуватися спеціальні лінзи для коригування форми очі. Одягають їх на ніч. Вік використання обумовлений декількома причинами:

• До 6-7 років зазвичай самостійно усуваються дефекти, пов’язані з розмірами або формою очі.
• Дитина у віці менше 7 років рідко може втриматися від фізичного впливу на лінзи (потирання, зміщення), що може призвести до механічної травми рогівки.
• У молодшому шкільному і підлітковому віці все ще відбуваються зміни в розмірах і формі очі, тому даний тип корекції допоможе уникнути хірургічного втручання після 18 років.

Лікування супутніх хвороб

Лікування передбачає усунення супутніх очних хвороб, тренування нервових центрів мозку. Справа в тому, що при відсутності лікування астигматизму у дитини 3 роки і пізніше головний мозок перестає якісно обробляти інформацію, одержувану від очей. То очне яблуко, яке дає менш якісне зображення, блокується зоровими нервами, може повністю втратити здатність отримувати і проводити візуальну інформацію.

Запобігти подібне порушення можна, якщо на кілька годин в день прикривати більш здоровий очей. У такому разі мозку доведеться компенсувати брак інформації за допомогою більш активного використання хворого ока. Завдання такої терапії – не допустити радикального погіршення зору, підтримати хворе око на стабільному рівні якості роботи.

Можливі наслідки хвороби

Астигматизм, не пролікований вчасно, може призвести до синдрому «ледачого ока», або косоокості. У 20 випадках з 100 буде йти мова про постійне погіршення зору на одному або обох очах аж до повної втрати зору.

«Ледачий очей» – втрата мозком здатності поєднувати візуальні дані з очей для отримання чіткої картинки. Найчастіше до вже наявних симптомів додаються спроби прикрити, примружити одне око, відчутні головні болі, запаморочення, нудота.

Лікування складається з двох частин: припинення подальших процесів падіння чіткості зору, відновлювальна терапія.

Косоокість – не просто косметичний дефект. За ним стоїть відсутність об’ємного зору, системне погіршення зору на обох очах, майже завжди – різке зниження якості зображення на оці, що косить. Лікування включає в себе різні методики, залежно від типу хвороби:

• носіння окулярів, лінз;
• лазерна корекція;
• хірургічне втручання;
• постійне проведення фізіотерапевтичних процедур для розвитку та закріплення бінокулярних функцій зору.

Далекозорість і короткозорість

Гіперметропічний астигматизм у дитини 1 року означає поганий зір на будь-якій відстані. З медичної точки зору важливо встановити тільки тип заломлення і фокусування світлових пучків, щоб призначити правильне лікування і носіння лінз відповідного діапазону дії.

Короткозорість завжди означає погану чіткість при розрізнення предметів на значній відстані, але, як і для далекозорості, важливо визначити ступінь захворювання. Відсутність лікування останніх двох патологій загрожує розвитком косоокості, стабільним погіршенням зору.

Рання діагностика астигматизму у дитини до року допомагає попередити важкі ускладнення в роботі зорової сенсорної системи.

Профілактика розвитку хвороби

Вроджені дефекти сучасна медицина поки не здатна коригувати. Знизити ризик допоможе планування дитини з генетичної точки зору. Наприклад, ризик народження хворої дитини вище у тієї пари, де в кількох поколіннях існують однотипні проблеми із зором. Якщо астигматизм простежується тільки по материнській або батьківській лінії, то ризик хвороби у малюка невисокий.

Під час вагітності варто максимально уникати впливу хімічних речовин, харчуватися збалансовано.

Оскільки астигматизм у дитини до року може виникати і під впливом зовнішніх факторів, то стежать за:

Якістю освітлення в кімнаті, де найбільше часу проводить дитина. Чим більше природного сонячного світла, тим краще. Неприйнятно використання ламп денного світла в дитячій або на робочому місці школяра.

Відсутністю порушень постави. Постійні пози при грі, навчанні порушують не тільки кісткову складову, але і можливості гарного зору.

Наявністю різнотипних навантажень на очі. Постійний контакт з телефоном, монітором комп’ютера (мультики, ігри) обов’язково чергують (якщо немає можливості повністю виключити гаджети) з прогулянками на свіжому повітрі, акцентировкой уваги на об’єктах різного ступеня дальності.

Проведенням фізкультури для очей.

Своєчасним лікуванням інфекційних хвороб.

Неврологічними симптомами в анамнезі.

Своєчасною корекцією існуючих проблем з очима.

Комплексним вітамінним харчуванням дитини.

Відсутністю факторів, прямоповреждающих очей.

Пам’ятайте, астигматизм дуже серйозне захворювання у дітей. Малюка чекають випробування і труднощі в повсякденному житті, якщо батьки вчасно не діагностують хворобу і не покажуть дитину лікарю. Для профілактики важливо з дитинства відвідувати за планом лікарів для медогляду. Ні в якому разі не варто ігнорувати подібні відвідування поліклініки.

Гарантувати 100 % відсутність астигматизму в анамнезі дитини не можуть жодні профілактичні заходи, але при своєчасному лікуванні дана хвороба стає тимчасовим дефектом, а не проблемою на все життя.