Дифузний кардіосклероз: що це таке, причини захворювання, симптоми, лікування і наслідки

Захворювання серця і судин знаходяться на першому місці в світі за частотою зустрічальності. Практично у кожної другої людини хоча б раз протягом життя виникали скарги на дискомфорт в області серця, відчуття перебоїв у його роботі і т. п.

Все це пов’язано, здебільшого, з неправильним харчуванням, недотриманням режиму праці і відпочинку, надмірними фізичними навантаженнями і впливом стресу. В результаті відбувається перевантаження серцевих м’язів, а також стінок судин, що призводить до розвитку порушень кровообігу, інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця.

Особливості захворювання

Інфаркт міокарда – досить важке захворювання, що нерідко призводить до загибелі пацієнта. В його основі лежить розвиток некрозу (відмирання) клітин серцевого м’яза – кардіоміоцитів. Якщо ж хворому була своєчасно надана екстрена допомога і він вижив, настає відновний період, протягом якого відбувається заміщення постраждалих м’язових волокон сполучної тканиною. Дане явище називають кардіосклероз.

В залежності від локалізації цих змін, виявляють вогнищевий і дифузний атеросклеротичний кардіосклероз, що це таке, знають не багато.

Перший варіант патології найчастіше розвивається внаслідок перенесеного інфаркту міокарда (сполучна тканина утворюється саме в місці зони ішемії, що виникла на тлі закупорки живлять серце кровоносних судин). Дифузний кардіосклероз має велику поширеність і займає практично всю поверхню міокарда. Розвивається він саме за рахунок тривалого впливу ішемії (нестачі кисню) на серце.

Однак при ІХС (ішемічної хвороби серця) дана нестача розвивається повільно і частково компенсується, в результаті чого такі пацієнти можуть жити довше, ніж при гострій патології міокарда.

Дифузний кардіосклероз за МКБ 10 код має I25. Його шифрують як атеросклеротическую хвороба серця.

Сюди ж відносять ішемічну хворобу серця, наслідки перенесеного інфаркту міокарда (виявлені за ЕКГ та УЗД), а також аневризми серця і коронарних артерій, ішемічну кардіоміопатію. Тобто в МКБ і ІХС, і дифузний кардіосклероз стоять практично в одному ряду.

Причини

Які основні причини дифузного кардіосклерозу, знають далеко не всі.

Як було сказано вище, на серці роблять вплив велика кількість факторів. Серед них особливо слід виділити:

  • Атеросклероз серця і судин. Це захворювання, що зустрічається практично у кожної людини. Його поява пов’язана з неправильним харчуванням, зокрема, з підвищеним споживанням з їжею ліпопротеїнів низької щільності. Саме вони надають вирішальну роль у розвитку атеросклеротичних бляшок – відкладень холестерину на стінках судин і серця. В результаті цього відбувається звуження стінок судин, що призводить до нестачі кровообігу (гострого або хронічного) в серцевому м’язі і, як наслідок, розвитку кардіосклерозу.
  • Надмірні фізичні навантаження. На жаль, деякі люди стежать за собою, зокрема, за своєю активністю та фізичною підготовкою. З-за цього багато м’язи людського організму, до яких відноситься і міокард, виявляються неготовими до фізичного навантаження, в результаті чого їм доводиться працювати “на знос”, що, зрештою, призводить до кисневого голодування.
  • Стреси. Як кажуть, “всі хвороби від нервів”, і цей вираз має свою дещицю правди. На тлі хвилювання у людини відзначається почастішання серцебиття, піднімається тиск, що значно підвищує навантаження на серце. І якщо у пацієнта є вищеназвані фактори ризику (атеросклероз, непідготовленість до навантажень), швидше за все, на тлі стресу така людина ризикує заробити інфаркт, що і приведе в подальшому до розвитку кардіосклерозу.
  • Перенесені захворювання ендокарда. Іноді, на фоні неадекватного лікування застуди (ангіна, ГРВІ), може мати місце ураження кардіоміоцитів (в результаті аутоімунної атаки даних клітин), що є основною причиною розвитку ішемічної кардіоміопатії та дифузного кардіосклерозу.
  • Спадкові аномалії і порушення серцевого ритму. Дана група захворювань призводить, в основному, до гострих порушень серцевого кровообігу. Проте розглядається в комплексі з названими вище причинами.
  • Які клінічні прояви дифузного кардіосклерозу?

    На ранніх стадіях дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз протікає абсолютно безсимптомно і найчастіше є випадковою знахідкою під час дообстеження з приводу іншої патології.

    Першими симптомами патології можуть бути відчуття тяжкості в грудній клітці і задишки після звичної навантаження (наприклад, стало важче підніматися на свій поверх або перенести якусь ношу).

    По мірі розвитку дифузного дрібновогнищевий кардіосклерозу серце поступово втрачає свою здатність до скорочення, в результаті цього відбувається застій крові в судинах організму. Таке зниження кровотоку проявляється появою набряків на ногах (більше до вечора), задишки та кашлю (при застої крові в судинах легенів). До них можуть приєднуватися і болю в області правого підребер’я (що зумовлюється застоєм крові в системі ворітної вени і полнокровием печінки).

    Болі

    Найчастішим симптомом розвивається дифузного кардіосклерозу є біль. Вона зазвичай неінтенсивна, носить ниючий характер, з’являється і посилюється під час фізичних навантажень.

    З часом, що спостерігається у літніх людей, вона набуває постійний характер. Вона може бути як локальної (в області серця), так і поширюватися уздовж спини, у ліву руку, обличчя зліва, що часто призводить до неправильної діагностики (такі пацієнти звертаються до неврологів і безрезультатно лікують остеохондроз).

    Яким же чином можна визначити наявність кардіосклерозу?

    Маючи на увазі дифузний кардіосклероз, що це таке і як визначити патологію, знають не всі.

    В першу чергу, пацієнту необхідно здати біохімічний аналіз крові та визначити в ній рівень холестерину, ліпопротеїнів високої і низької щільності та тригліцеридів. Всі дані речовини, при їх підвищенні (за винятком ліпопротеїнів високої щільності), говорять про наявність у пацієнта атеросклеротичних відкладень на судинах.

    Дивіться також:  Хворіють на вітрянку повторно діти?

    По можливості, слід також визначити в крові рівень креатинкінази і лактатдегідрогенази (МВ-КФК і ЛДГ) – ферментів, які є специфічними для кардіоміоцитів. Збільшення їх у крові говорить про поразку клітин серця (так як дані ферменти знаходяться всередині клітини і з’являються при її руйнуванні). Найбільш інформативним є тропоніновий тест (дозволяє також диференціювати гострий інфаркт міокарда від ІХС)

    Інші загальноклінічні дослідження (загальний аналіз крові та сечі) при постановці даного діагнозу неінформативні.

    З найпростіших інструментальних обстежень на перше місце виходить електрокардіографія. Саме на ЕКГ можна помітити перші ознаки ураження серцевого м’яза (зміна амплітуди зубців, збільшення зубця Т та інше). Досвідчений лікар функціональної діагностики може виявити наявність вогнищевих та дифузних змін міокарду з точним зазначенням їх локалізації.

    Обов’язково також проведення ультразвукового обстеження серця, яке дозволяє візуалізувати його і визначити, чи носять виявлені зміни на кардіограмі вогнищевий чи дифузний характер (на підставі скоротливості міокарда, активності його клапанів і стінок).

    У деяких випадках пацієнту проводиться транспищеводная ехокардіографія. Суть її та ж, що і при звичайній ЕХО-КГ, однак дозволяє дещо точніше визначити всі видимі показники.

    Обов’язково рекомендується провести обстеження судин шиї і нижніх кінцівок (для уточнення діагнозу дифузний кардіосклероз, що це таке, пояснить лікар за результатами обстеження, якщо діагноз підтверджений).

    Безпосередньо побачити поразки внутрішньої стінки міокарда можна під час проведення ендоскопічних досліджень – коронарографії або артеріографії.

    Серед рентгенівських досліджень серця інформативним є сцинтиграфія з талієм (дозволяє визначити можливість накопичення міокардом мічених ізотопами речовин).

    Звичайна рентгенографія органів грудної клітки дозволяє побічно судити про стан серця (на підставі його розмірів, положення, стану середостіння). У випадках масивного атеросклеротичного ураження аорти діагноз кардіосклерозу можна ставити навіть на підставі цього знімка.

    Додатково пацієнту проводять різні функціональні проби (ходьба на біговій доріжці, велосипед) з одночасною фіксацією показників міокарда і артеріального тиску.

    Лікування

    Що робити, якщо пацієнту поставлений діагноз “ішемічна хвороба серця” або “дифузний кардіосклероз” (що це таке, розглянуто вище), знають не всі.

    В першу чергу, слід звернути увагу на свій раціон і по можливості виключити з нього жирні та гострі страви, а також кухонну сіль (те, що буде провокувати розвиток атеросклерозу та артеріальної гіпертензії) або хоча б обмежити її вживання. Пріоритет слід віддавати рибі, овочам і фруктам, різних бульйонів і каш.

    Крім того, слід внести у своє життя мінімальні фізичні навантаження, наприклад, ранкову зарядку, почати прогулюватися вечорами. Словом, відмовитися, наскільки це можливо, від сидячого способу життя. Незайвим буде плавання, скандинавська ходьба.

    Препарати

    З медикаментів, в першу чергу, слід звернути увагу на препарати з групи статинів. Дані лікарські засоби сприяють зниженню рівня холестерину в крові, тим самим не даючи розвиватися атеросклерозу. До таких препаратів належать «Аторвастатин», «Ловастатин» та інші.

    Іншим обов’язковим ліками для призначення пацієнтам з діагнозом кардіосклерозу є «Аспикард» (АСК, кардіомагніл, ацетилсаліцилова кислота). Він сприяє деякому розрідженню крові, що поліпшує її реологічні властивості і знижує ризик розвитку ішемічних явищ в міокарді.

    Незайвим буде використання деяких метаболічних препаратів, таких як «Мілдронат», вітаміни групи В. Дані кошти покращують обмінні процеси в клітинах серцевого м’яза, що покращує її репаративні властивості і функціональну активність.

    Для зменшення болю в серці можна використовувати «Нітрогліцерин», «Молсідомін» (або «Диласидом»), валідол, краплі Зеленіна. Ці ліки впливають на судини серця, викликають їх розширення і тим самим сприяють поліпшенню в них кровообігу.

    З кардиопротекторов рекомендується використовувати “Тіотриазолін” або “Тризидин”. Основна їх функція – поліпшення стійкості кардіоміоцитів до навантаження і профілактика розвитку некротичних змін.

    Інші методи терапії

    З немедикаментозних методів добре допомагають кліматотерапія, санаторно-курортне лікування. У деяких випадках, якщо немає декомпенсованій артеріальної гіпертензії, може допомагати барокамера.

    Серед хірургічних методів лікування допомагають стентування або аорто-коронарне шунтування.

    Прогноз

    Що чекає на тих людей, яким був поставлений діагноз дифузний кардіосклероз, код МКХ 10 – I25, необхідно знати кожному пацієнту.

    В першу чергу, слід усвідомити, що наявність ішемічної хвороби серця – це показник життєдіяльності людини, вірніше, її відносної пасивності. Якщо нічого не зробити, з часом значно зросте ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту, стенозуючого ураження периферичних судин (брахиоцефальных артерій, судин нижніх кінцівок). Доведено, що адекватна щоденне фізичне навантаження зменшує ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи на 50 %.

    Розвиток цих захворювань суттєво знижує активність пацієнта, його взаємодію із соціумом, призводить до його інвалідності, що позначається не тільки на самій людині і його родичів, але і на економіці держави в цілому (особливо, якщо хворіють молоді працездатні особи). При розвитку гострих захворювань серця можливий летальний результат. Нерідкі випадки, коли дифузний кардіосклероз – причина смерті пацієнта.

    Висновок

    Необхідно враховувати, що якщо своєчасно виявити захворювання і вжити всі заходи щодо його лікування, прогноз сприятливий. Крім медикаментозної терапії слід дотримуватися рекомендацій щодо раціону та фізичної активності. Рекомендується вести здоровий спосіб життя.

    Регулярні заняття спортом, правильне харчування, своєчасне обстеження і звернення до лікарів, адекватна реабілітація сприяють сприятливому перебігу захворювання і знижують ризики інвалідизації пацієнта. У будь-якому випадку ігнорувати перші симптоми захворювання не варто, а краще своєчасно звернутися до фахівця для проведення комплексного обстеження.