Дисплазія – це найчастіше вроджена патологія, що розвивається в період утробного розвитку. Але буває так, що вона проявляється і після народження, і у дорослих людей. Характерна для неї неправильне, аномальний розвиток клітин і органів людини. З грецької мови назва “дисплазія” так і перекладається – “утворює порушення”. Патологія може бути як прихованої, не впливає на життя людини, так і явною, серйозно підриває його здоров’я.

Причини дисплазії

Основною причиною появи та розвитку дисплазії у людини вважається генетична схильність, передана йому від предків.

Є й інші причини, за якими можуть бути змінені клітини і органи вже дорослої людини:

Порушення рівня гормонів в організмі.

Несприятливе навколишнє середовище – пил, спека, радіація, забруднене повітря.

Особливості професії людини.

Хронічна нестача кисню.

Наслідки фізичної травми. У жінок найчастіше – після пологової травми.

Є тип дисплазії, що виникає як наслідок вірусного ураження. Даний вид патології носить назву цервікальної дисплазії і представлений папіломавірусом людини.

Класифікація патології

У медичній науці немає окремого розуміння дисплазії. Патологія носить назву того органа чи системи людського організму, в якій вона виявилася. Наприклад, дисплазією епітелію або шийки матки займаються одні фахівці, а эктодермальной – інші.

Буває ще дисплазія хрящових, кісткових тканин та суглобів. Є навіть фіброзно – м’язова дисплазія. Зрозуміло, що кожним видом захворювання займаються різні фахівці.

Більш того, дисплазія розрізняється по локалізації і часом прояву. Наприклад, вроджена патологія називається перинатальної, а розвинулася пізніше – набутою. Відповідно, симптоми дисплазії разюче відрізняються в залежності від типу патології.

Дисплазія шийки матки

Дисплазія шийки матки – що це за хвороба? Цей стан викликано папіломавірусом людини, і небезпечна вона тим, що якщо залишити захворювання без своєчасного лікування, то воно може перейти в рак. Тому кожній жінці потрібно мати хоча б загальне поняття про дисплазії шийки матки, що це і як вона проявляється.

Небезпека цього стану полягає ще і в тому, що воно може не проявлятися довгі роки, так як імунна система справляється з розростанням вірусу в крові. Але варто тільки жінці перенести якесь серйозне захворювання, яке ослаблює імунітет, як цервікальна дисплазія отримує шанс на розвиток. Відзначено, що палять і вживають алкоголь пацієнтки мають ознаки цервікальної дисплазії в 4 рази частіше, ніж здорові жінки. Це обумовлюється тим, що шкідливі звички значно послаблюють імунітет людини.

Як таких симптомів у даного типу патології немає. Іноді тільки злегка змінюється колір і консистенція виділень, але це тільки в тому випадку, якщо в матці йде запальний процес. У рідкісних випадках нарости на шийці матки створюють дискомфорт і викликають біль при статевому акті. В цілому дисплазія шийки матки діагностується випадково в час планового огляду у гінеколога.

Ступеня тяжкості дисплазії шийки матки

Симптоми дисплазії шийки матки визначаються ступенем тяжкості, тобто глибини інфільтрації уражених клітин в шарі епітелію.

При першого ступеня глибина проникнення уражених клітин невелика – приблизно третя частина всієї товщини стінки шийки матки.

Друга ступінь характерна проникненням клітин в товщу епітелію приблизно наполовину. Але на цьому етапі розвитку хвороби неможливо відрізнити першу ступінь від другої, виною тому слабка інструментальна та лабораторна база.

Зазвичай перехід від першого ступеня до другої займає приблизно 5 років, іноді більше.

При третього ступеня спостерігається повна поразка всіх шарів епітелію. І якщо уражені клітини проникли через самий нижній, базальний шар, передбачається розвиток онкологічного захворювання.

Терапія цервікальної дисплазії шийки матки

Вибір методу лікування даної патології залежить від симптомів дисплазії шийки матки і ендометрію обсягу ураженої ділянки.

Крім того, має значення вік пацієнтки, її загальний стан, а головне – чи збирається вона в майбутньому народжувати чи ні.

Мета при лікувальних процедурах одна – видалення ураженої тканини, але методів досягнення такого результату існує декілька:

Випалювання уражених клітин високочастотним електрикою.

Руйнування клітин методом заморожування екстремально низькою температурою. Досягається це за допомогою рідкого азоту.

Видалення уражених клітин лазерним променем.

Руйнування структури хворих клітин радіохвилями певної частоти.

Відсікання ураженої ділянки хірургічним методом.

Повне видалення ураженого органу.

Після операції жінка проходить курс лікування, спрямований на зміцнення імунної системи з тим, щоб уникнути ймовірності рецидиву, так як ВПЛ донині вважається невиліковним. Але при правильній терапії та здоровому способі життя він ніяк себе не проявляє до кінця життя людини.

Дисплазія сполучної тканини

Клітини сполучної тканини присутні у всіх органах людського тіла. Це єдина клітина, що заповнює порожнечі в міжклітинному просторі клейкою речовиною.

Симптоми дисплазії м’яких тканин у дітей проявляються ще в дитинстві, причому так різноманітно, що часто лікарі довгі роки розвитку малюка не можуть зрозуміти, в чому корінь проблеми. Наприклад, ортопед бачить проблеми в розвитку нижніх кінцівок, а терапевт зазначає загальну слабкість та часті застуди. Інші фахівці також знаходять відхилення і в міру своїх сил намагаються їх лікувати.

Але проблема лежить набагато глибше – дисплазія торкнулася сполучної тканини ще в період внутрішньоутробного розвитку. Саме тому симптоми захворювання даного типу перевершують різноманітністю всі інші типи патології.

Симптоми дисплазії сполучної тканини

Симптоми проявляються майже у всій системі дитячого організму:

В першу чергу потрібно звернути увагу на кісткову систему дитини. Ребра малюка надають грудній клітці килевидную або воронкоподібну форму. Викривляється хребет, погано розвиваються тазостегнові суглоби, кістки крихкі і ламкі. При цьому суглоби кінцівок набувають аномальну мобільність, дитина без праці вивертає руки і ноги майже на 180 градусів. Найчастіше симптоми дисплазії даного типу виявляються в ногах дитини – викривлення колін, плоскостопість, клишоногість і так далі.

У м’язовій системі організму спостерігається яскраво виражена слабкість, що супроводжується частими розривами і розтягненнями зв’язок. Підвищується стомлюваність, порушується сон, людина страждає частими запамороченнями, мають місце сильні болі за грудиною, у ділянці серця. Біль у кінцівках та спині практично весь час також є одним із симптомів дисплазії сполучної тканини. До всього іншого, у людини спостерігається постійно низький артеріальний тиск.

Органи зору зазнають незворотних змін, таким як міопія, дистрофія очного дня. У склер і роговій оболонці з’являються різні аномалії, в окремих випадках фіксується підвивих кришталика.

В області щелеп та обличчя з’являються такі аномалії, як укорочена мовна вуздечка, нерівні слабкі зуби, запалення ясен і навіть деформація нижньої щелепи.

В серцево-судинній системі спостерігаються такі небезпечні стани, як збільшення діаметра аорти в її верхній частині, деформація мітрального клапана, виникають аневризми в міжпередсердній перегородці, аритмія, тахікардія та інші проблеми з серцем. Все це супроводжується у людини частою втратою свідомості на фоні кисневого голодування.

В органах шлунково-кишкового тракту виникають дивертикули, грижі, слабка рухливість стінок шлунка. Іноді шлунок або підшлункова залоза опускаються нижче свого природного місця. Все це призводить до постійної відрижці і переливання шлункового соку в стравохід. Наслідок таких станів – гастрит і виразкова хвороба.

Симптоми бронхолегеневої дисплазії – це наявність у тканинах легенів множинних кіст, гіпервентиляція, в будь-який момент може статися колапс легені. Людина з такими проявами схильний до частих захворювань бронхітом або пневмонією.

В сечостатевій системі мають місце утворення множинних кіст в паренхімі нирки, опущення нирки, у хлопчиків спостерігається варикозне розширення вен сім’яного канатика.

При зовнішньому огляді спостерігаються множинні розтяжки і гематоми на шкірному покриві. Пориста шкіра і суха. Осіб з дисплазією часто має дефіцит ваги і зростання.

Лікування дисплазії сполучної тканини

Лікування дисплазії сполучної тканини починається з докладною діагностики. Лікарю потрібно дізнатися, які симптоми при дисплазії спостерігалися за останній час. Тому проводиться докладний анамнез і огляд пацієнта. Для уточнення діагнозу використовується інструментальна діагностика з застосуванням ЕКГ, УЗД, рентгена кісток та магніторезонансної томографії.

Терапія даного захворювання поділяється на медикаментозну та фізіотерапевтичної.

У медикаментозною методикою переважає використання різних препаратів, покликаних нормалізувати стан хворого і відновити сетевидный обмін речовин. Хворий приймає фосфорно-кальцієві препарати, препарати для стимуляції утворення галогену, глюкозамін, хондроїтин та інші хондропротектори.

Потрібно відзначити, що всі препарати прописуються виключно індивідуально фахівцем. Він орієнтується при призначенні і виборі дозування на загальний стан хворого, його вік та інші параметри.

У фізіотерапевтичний курс лікування входить ЛФК, масаж, помірне фізичне навантаження, причому комплекси вправ призначаються індивідуально.

Великий вплив на стан хворого має правильна дієта, тому часто в лікуванні бере участь дієтолог. Він стежить за тим, щоб хворий споживав підвищену кількість білка і жирів і, відповідно, знизив споживання быстроусвояемых вуглеводів.

Обов’язково в раціоні повинні бути присутніми продукти, що містять вітаміни В і С, а також кремній, селен, калій, кальцій, мідь, марганець, залізо та інші мінерали і мікроелементи.

Дітям з даним діагнозом бажано проводити канікули в санаторно-курортних комплексах. Там вони не лише отримають фізіотерапевтичне лікування, але й навчаться жити у відповідності з правильним режимом дня, будуть харчуватися по встановленій дієті, отримувати свіжі фрукти і овочі, а солодощі і вуглеводи будуть мінімізовані. До того ж вони там будуть регулярно займатися спортом.

Дорослим людям для повного одужання рекомендується стежити за своїм емоційним фоном, менше нервувати і піддавати себе стресам. Якщо в силу професійної діяльності це неможливо, бажано змінити роботу.

Хірургічне лікування проводиться в рідкісних випадках і в умовах, коли інше лікування вже не допомагає. Наприклад, видаляються хірургічним шляхом кісти з нирок або легенів. Але при цьому пацієнт повинен проходити як лікарський, так і немедикаментозне лікування, інакше можливе повторне утворення кіст.

Дисплазія суглобів у дорослих людей

Якщо у маленької дитини вчасно не діагностована дисплазія кульшового суглоба, то з його дорослішанням обов’язково з’являються аномальні відхилення від норми. Це, наприклад, так званий звичний вивих тазостегнового суглоба. Дисплазія суглобів у дорослих супроводжується слабкими зв’язками, нездатними утримати суглоб на місці, що, власне, і призводить до вивихів. При відсутності адекватного лікування в суглобовій сумці накопичуються ліпіди, не дають можливості суглобу вставати на місце. Звідси сильна кульгавість або повна втрата можливості ходити.

Симптоми дисплазії кульшових суглобів у дорослих – це слабка рухливість, неможливість підняти ногу на 90 градусів вгору або убік, наявність звичного вивиху.

Терапія при дисплазії суглобів

Терапія неможлива без правильної діагностика дисплазії, причому ще в ранньому віці. І якщо у малюка ще є шанс при правильній терапії, а саме масажі, ЛФК, носінні шин повернути суглобам потрібну рухомість, то у дорослих метод лікування тільки один – хірургічна операція.

При легкій формі дисплазії достатньо змінити хірургічним шляхом будова суглобової сумки. При важкій формі можна замінити суглоб на штучний протез. Зазвичай така важка форма настає до 45-50 років.

Висновок

Дисплазія здатна зачіпати майже всі системи в організмі людини, тому лікування даної патології – тривалий, що включає в себе самі різні методики та препарати. Для того щоб знизити ймовірність виникнення дисплазії у новонародженого малюка, майбутньої матері слід ще на етапі внутрішньоутробного розвитку серйозніше ставиться до своєї вагітності. Потрібно регулярно проходити огляд у лікаря із застосуванням сучасних діагностичних технологій. Різноманітно і збалансовано харчуватися, відмовитися від шкідливих звичок, таких як куріння і вживання алкоголю. Не можна прагнути контролювати свою вагу і відмовлятися від білкової і висококалорійної їжі. Потрібно більше гуляти на свіжому повітрі. Тільки при таких умовах на світ з’явиться малюк без яких-небудь фізичних або розумових порушень, навіть якщо у його батьків була в свій час діагностована дисплазія будь-якого типу.