Лейкоцити в мокроті: показання до аналізу, норма, причини патології та методи лікування

Загальне лабораторне дослідження

Варто відзначити, що макроскопічне або загальне дослідження мокротиння дозволяє зробити оцінку слизового секрету відразу після його отримання. Даний варіант аналізу застосовується фахівцями безліч років. Ще до винаходу сучасних аналізаторів і мікроскопів доктора визначали діагноз на підставі зовнішнього вигляду відхаркувальною слизу.

При діагностичному дослідженні фахівець звертає свою увагу на певні аспекти.

Кількість

В добу може виділятися 50-1500 мл мокротиння – все залежить від основного захворювання, яке порушує нормальну секрецію келихоподібних клітин. Патології респіраторного характеру на кшталт пневмонії і бронхіту викликають виділення близько 200 мл мокротиння на добу. Лейкоцити в аналізі присутні не завжди.

Різке зростання даного показника спостерігається, коли в респіраторному тракті скупчується кров або гній, які потім природним шляхом залишають шляхи дихання. Так, при бронхоектатичної хвороби, дренованій абсцесі, гангрені легені може виділятися до півтора літрів мокротиння.

Що ще показує дослідження мокротиння? Про лейкоцитах та інших клітинах у секреті розповімо нижче.

Дивіться також:  Хронічний пієлонефрит: профілактика загострень

Характер

За характером відхаркувальною при кашлі рідини пульмонологи класифікують мокротиння на наступні види:

  • Кров’яниста. Коли в рідину, отхаркиваемую в процесі кашлю, потрапляють порції крові або окремі еритроцити, вона набуває характерного забарвлення. Подібна симптоматика вказує на пошкодження судин. Ймовірні причини – актіномікоз, інфаркт легені, травма, рак.
  • Слизова. Є сприятливою ознакою. Патології, при яких виділяється слизова харкотиння – трахеїт, хронічні форми бронхіту, бронхіальна астма.
  • Слизисто-гнійна. Свідчить про додаткове приєднання бактеріальної інфекції. Крім кашлю і харкотиння відбувається виділення рідини, яка представляє собою продукти життєдіяльності патогенних організмів і бактерії, знищені імунними клітинами. Ймовірні патології – гангрена, бактеріальні форми пневмонії, абсцес легені.
  • Гнійна. Виникає з тих же причин, що і слизисто-гнійне. Основною відмінністю є те, що в ній міститься більша кількість продуктів тканинного розпаду і гною.
  • Оцінка характеру секрету дозволяє зрозуміти патологічний процес, що розвивається в системі дихання, підібрати адекватну терапію, особливо, якщо в мокроті підвищені лейкоцити.