Склад

В основі описуваних препаратів є одне активна речовина – лозартан. У складі “Лозапа плюс” є додаток гідрохлортіазидом, який доповнює і підсилює дію першого.

Основна речовина допомагає в зниженні артеріального тиску до норми, захищає серце від навантажень. Додатковий компонент має сечогінну дію, збільшує ефективність головного інгредієнта. “Лозап плюс” вирізняється тим, що має більш сильний гіпотензивний ефект.

При яких захворюваннях приймають?

Описувані ліки слід приймати при:

• гіпертензії;
• діабетичної нефропатії;
• хронічної серцевої недостатності.

А також для того, щоб знизити ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань і знизити смертність у людей, що мають гіпертрофію і гіпертонію лівого шлуночка серця.

Крім описаних показань, прийом “Лозапа плюс” рекомендований при станах, коли вимагається додаткова терапія діуретиками. Препарат можуть використовувати люди похилого віку. У ситуації, коли не підійшли інші інгібітори АПФ, також може бути призначений “Лозап плюс”.

Терапевтичні властивості

Показання до застосування ліків “Лозап” різні. Препарат дозволить:

Знизити артеріальний тиск і зберегти його в нормі.

Зменшити навантаження на серце.

Знизити кількість альдостерону і адреналіну в крові.

Підвищити переносимість фізичного та емоційного напруження у людей з серцево-судинними захворюваннями.

Поліпшити кровообіг серця і інтенсивність ниркового кровотоку.

Від прийому препарату також можливий помірний сечогінний ефект.

Вже через кілька годин можна помітити перше позитивна дія від прийому капсули. Воно збережеться протягом дня. Для стійкого зниження тиску терапевтичний курс повинен становити 1 міс.

Особлива ефективність препарату помічена при терапії тих, хто має злоякісну артеріальну гіпертензію.

“Лозап плюс”, крім описаних терапевтичних дій, виробляє додаткові:

Сприяє зниженню концентрацію калію в крові.

Активує вироблення гормону реніну.

Зменшує концентрацію сечової кислоти і прискорює її виведення.

Активні речовини препаратів чудово сприймаються організмом і швидко потрапляють в кров з ШЛУНКОВО-кишкового тракту.