Фолікулярний дерматит являє собою патологічне запалення шкірних покривів. На тлі останнього спостерігається ураження епідермісу хвороботворними мікроорганізмами. Обидва процеси об’єднуються воєдино. Людині доводиться страждати не тільки від формування вогнищ вугрової висипки, але також від постійного свербіння і відчуття печіння. Складність терапії при розвитку фолікулярного дерматиту являє змішаний характер недуги, коли запалення шкіри створює сприятливе середовище для розвитку інфекції, а патогенні бактерії повторно дратують епідерміс.
Характерна симптоматика
Фолікулярний дерматит, фото проявів якого можна знайти на спеціальних ресурсах, характеризується наявністю наступних симптомів:
- Формування запалених бляшок на шкірі, які зазвичай знаходяться на щоках, сідницях, стегнах і в області плечей.
- Епідерміс набуває висушену шорстку фактуру.
- Папули поступово наповнюються гнійними секретами і періодично лопаються, вивільняючи вміст назовні.
- Запалена шкіра в осередках освіти фолікул постійно свербить, виникає відчуття печіння.
- Найбільш великі папули, які не звільнилися від гнійного вмісту, викликають поява больового синдрому.
- Вищевказані симптоми фолікулярного дерматиту нерідко доповнюються підвищенням температури тіла.
Стадії недуги
Лікарі виділяють кілька стадій фолікулярного дерматиту:
Фолікулярний дерматит: причини
При нормальному перебігу фізіологічних процесів в організмі нові клітини поверхневих шарів епідермісу формуються в результаті поділу зародків кератиноцитів. В подальшому збільшується в розмірах їх ядро і органели. Клітини епітелію наповнюються білковим вмістом кератином. Відбувається ороговіння місцевих структур.
При системні збої в організмі кератин нашаровується на клітини, утворюючи бляшки. Білок, який в нормальних умовах захищає тканини від патогенних бактерій і токсинів, формує лускаті тіла. Відбувається закупорка волосяних фолікул на шкірі. Підсумком стає поява шорстких ділянок епідермісу.
Лікарям поки не вдалося з’ясувати конкретні причини запуску вищевказаного процесу. Діагности нерідко пов’язують фолікулярний і атопічний дерматит. Останній виступає генетично обумовленим захворюванням, яке характеризується появою висипань на шкірі через неправильних імунологічних реакцій.
Серед факторів, здатних провокувати розвиток захворювання, варто відзначити зниження імунітету, збої гормонального фону, недотримання особистої гігієни. Певну роль відіграють авітамінози, неповноцінне харчування, безконтрольний прийом медикаментів, регулярні стреси.
Інфекційні збудники захворювання
Як вже зазначалося вище, під час формування фолікулярного дерматиту у дітей і дорослих до запальних процесів приєднується інфікування шкіри патогенними мікроорганізмами. Зазвичай збудниками, які провокують подальший прогрес патології, стають:
- Стрептококи.
- Протей.
- Пневмококи.
- Дріжджові гриби.
- Стафілококи.
При наявності сприятливих умов, зокрема, ослаблення організму, зниження імунітету, хвороботворні мікроби починають активно розмножуватися в структурі запаленої шкіри. Продукти життєдіяльності патогенних бактерій викликають повторне роздратування епідермісу.
Діагностика
Діагностика фолікулярного дерматиту являє собою непросту задачу. Ідентифікація захворювання може схожістю симптоматики з іншими недугами дерматологічного характеру, наприклад, коросту, діатезом, екземою. Враховуючи сказане, постановка вірного діагнозу на основі одного лише збору анамнезу та візуального огляду пацієнта стає неможливою. Щоб підтвердити припущення про наявність захворювання, лікар зобов’язаний відправити пацієнта на проходження ряду досліджень:
- Аналіз крові і сечі.
- Забір зразка гнійного вмісту папул для дослідження в лабораторних умовах.
- Зіскрібок шкіри з уражених ділянок.
У разі недостатньої інформативності клінічних тестів діагност може призначити проходження огляду в інших профільних лікарів.
Харчування
Харчові звички людини, схильного до фолікулярного розвитку дерматиту, мають неабиякий вплив на прогрес недуги і виразність характерних симптомів. Особам, які страждають від патології, важливо дотримуватися особливий раціон харчування. Лікарі рекомендують вживати їжу, яка є джерелом великої кількості вітамінів групи А, В, Е і С. Корисними вважаються морепродукти, нерафіновані рослинні олії холодного віджиму, жирна риба. Особливе значення для швидкого одужання має прийом полівітамінних комплексів. В цілях насичення організму аскорбіновою кислотою корисно вживати свіжі соки, ягоди, фрукти і овочі.
Особливості лікування
Одним з головних підходів до лікування фолікулярного дерматиту виступає регулярне виконання дій, спрямованих на зняття запалення і зменшення кількості гнійних папул. У цих цілях використовуються живильні креми з зволожуючим ефектом. Лікарі радять обробляти уражені ділянки шкіри рослинними оліями, вазеліном. Швидше позбутися від проявів захворювання допомагає нанесення засобів на основі саліцилової і молочної кислоти.
Фолікули видаляють фізичним способом завдяки використанню скрабів і пілінгів. Подібні засоби рекомендується застосовувати на регулярній основі. Однак слід діяти вкрай обережно, щоб уникнути ще більшого подразнення епідермісу.
Оскільки захворювання розвивається на тлі збоїв обмінних процесів в клітинах епітелію і ороговіння білкової структури кератину, важливе значення має насичення місцевих структур вітамінами групи А. Ефективним засобом, який виступає джерелом мікроелемента, вважається препарат «Неотигазон». Медикамент випускається у формі капсул, призначених для вживання всередину. Діючі речовини фармакологічного складу мають здатність накопичуватися в тканинах епідермісу, що забезпечує насичення місцевих структур незамінним вітаміном. Схожим ефектом відрізняються препарати «Етретінат», «Алитретиноин», «Ізотретиноїн», які уповільнюють процеси розростання епітелію і ороговіння клітин.
З метою купірування запальних процесів в терапевтичний комплекс включаються відповідні кошти. Зняти роздратування і придушити активність збудників хвороби дозволяє використання медикаментів «Левоміцетин» і «Еритроміцин».
Народні засоби
Існує чимало дієвих методів народної терапії для боротьби з фолікулярним дерматитом. Перевіреним рішенням виступає відлущування ороговілих ділянок шкіри за допомогою скрабу на основі подрібненої вівсяної крупи. Готують засіб згідно з такою схемою. Беруть дві столові ложки вівсянки і з’єднують з половиною склянки молока. Засіб залишають на кілька хвилин у спокої, щоб крупа трішки розм’якла. Отриману масу наносять на осередки формування папул і легкими масажними рухами втирають у шкіру. Процедуру виконують протягом декількох хвилин. Потім склад змивають проточною водою. Наостанок шкіру обробляють зволожуючим кремом.
Інший ефективний варіант скрабу – суміш харчової соди і солі. Використовують по дві столові ложки компонентів. Сюди поступово додають воду, перемішуючи складу до однорідної консистенції. У результаті повинна вийти густа паста. Засіб наносять на уражені дерматитом ділянки шкіри. Через 5-10 хвилин цільову область добре протирають, а потім змивають речовина. Дія повторюють 3-4 рази в тиждень. Рішення дає можливість делікатно зняти ороговілі поверхневі тканини і знезаразити проблемну зону.
Усунути наслідки розвитку захворювання дозволить використання яблучного оцту. Кілька столових ложок продукту наносять на шкіру і залишають на 10-15 хвилин. Потім ділянку протирають вологою мочалкою. Кислотний оцет якісно розм’якшує папули і забезпечує зняття ороговілого шару.
Висновок
Лікування захворювання вимагає витрати чималої кількості сил і часу. Щоб прискорити одужання, розумно комбінувати процедурні методи терапії, прийом медикаментів та використання народних коштів. Важливе значення має дотримання гігієни і здорового раціону харчування, виконання дій, спрямованих на зміцнення імунітету.
